Єдиний унікальний номер 142/254/25
Номер провадження 2-о/142/23/25
(про залишення заяви без руху)
24 квітня 2025 року смт. Піщанка
Суддя Піщанського районного суду Вінницької області Нестерук В.В., отримавши заяву ОСОБА_1 який проживає в АДРЕСА_1 , заінтересовані особа Білоцерківський міжрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що знаходитьсяв м. Біла Церква Київської області, вул. Я.Мудрого, 22, про визнання батьківства, з доданими до неї матеріалами,-
14 квітня 2025 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 заінтересована особа Білоцерківський міжрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства, в якій заявник просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , року батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , платника податків НОМЕР_1 , змінити прізвище « ОСОБА_3 » на прізвище « ОСОБА_4 », Білоцерківському міжрайонному відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Київ) внести зміни до актового запису у свідоцтво про його народження прізвище ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запис : батько ОСОБА_6 .
В обгрунтуванння зазначає, що він ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міжрайонного управління юстиції Київської області 03 березня 2005 року. Зазначає, що в його свідоцтві про народження його батьком зазначено ОСОБА_7 , а матір'ю ОСОБА_8 . Заявник вказує, що 07 листопада 2004 року в Храмі успіння Божої матері Студена було вчинено таїнство вінчання між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 . Вказує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , у віці 33 роки. Зазначає, що в дитячі роки не придавав значення, що його батько вказаний ОСОБА_7 , йому невідомо з якої прични в його свідоцтві про народження батьком записаний " ОСОБА_3 ", а не " ОСОБА_4 ", проте на даний час хоче визнати, що ОСОБА_2 , є його батьком, зміни своє прізвище та внести зміни до актового запису про народження в частині зміни прізвища батька. Заявник вказує, що зміна прізвища потрібна йому для вчинення цивільних правочинів, а також вказує, що хоче зареєструвати шлюб та продовжувати рід " ОСОБА_4 ", а не " ОСОБА_3 ". Також вказує, що протягом життя ОСОБА_2 брав активну участь у його вихованні, відвідував дитячий садок, за період навчання брав активну участь у житті школи, та те що він являється його батьком можуть підтвердити свідки.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2025 року дану заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.
Частина 3 ст.294 ЦПК вказує, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно положень ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши вказану заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтями 175, 177 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви.
Стаття 318 ЦПК встановлює вимоги до змісту заяви, що подається до суду в порядку окремого провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Статтею 318 ЦПК, крім того, перелічені вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, серед яких у заяві повинно бути зазначено:1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Крім того, в статті 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Подана заява вказаним вимогам не відповідає з огляду на наступне.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Так, п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Слід зазначити, що заінтересовані особи в окремому провадженні - це будь-які особи, на права, свободи чи інтереси яких може вплинути ухвалене в справі окремого провадження судове рішення.
Проте у вказаній заяві про визнання факту батьківства заявником не зазначено яким чином рішення за результатами розгляду вказаної заяви може вплинути на права чи інтереси Білоцерківського міжрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), який вказаний занітересованою особою в заяві.
Такими заінтересованими особами можуть бути батьки ОСОБА_2 , його дружина, діти, рідні брати сестри, інші родичі.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Разом з тим, доказів звернення заявника ОСОБА_9 до будь-якого відділу ДРАЦС, в тому числі, і вказаного заінтересованою особою в даній заяві, з питання внесення змін до його актового запису про народження та отримання висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану із зазначенням причин такої відмови в порядку визначеному в Правилах внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793, до заяви про визнання батьківства заявником не долучено.
Крім того, положеннями Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 слідує, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про встановлення факту батьківства.
Зокрема в статті 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Таких відомостей заявником також не надано.
В частині 7 ст. 19 ЦПК України передбачено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Таким чином враховуючи, що чинним законодавством встановлено чіткий порядок для підтвердження батьківства чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини у разі його смерті, враховуючи, що зміст заявлених вимог має бути максимально чітким і зрозуміло сформованим для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, заявнику слід визначитися з вимогами та юридичним фактом для встановлення якого він звертається до суду та для підтвердження конкретного факту надати суду відповідні докази.
Суд зауважує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
Суд акцентує увагу заявника на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Враховуючи викладене, суд, відповідно до ст.185 ЦПК України, вважає, що заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків для приведення заяви у відповідність до вимог ст. ст. 175, 177, 318 ЦПК України, ст. 135 СК України.
Якщо заявник у встановлений строк відповідно до ухвали суду не виконає зазначені вимоги, то на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України заява буде вважатися неподаною і буде повернута.
Керуючись ст.ст. 19, 175, 177, 185, 315-318, 258-260 ЦПК України, ст. 125 СК України, -
Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа заінтересована особа Білоцерківський міжрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства, залишити без руху.
Запропонувати заявнику усунути недоліки, про які вказано в ухвалі суду, у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку неусунення зазначених в ухвалі недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Копію ухвали направити заявнику та його представнику в строки, передбачені ст. 272 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: