137/235/25
22.04.2025 с-ще Літин
Літинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Гопкіна П.В.,
за участю секретаря Іванової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Літин цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
21.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до суду було подано зазначений позов.
26.02.2025 було відкрито провадження у справі, а розгляд справи був призначений на 11 год 00 хв 24.03.2025. В подальшому через неявку відповідача до судового засідання розгляд справи був відкладений до 11 год 00 хв 22.04.2025.
18.04.2025 представник позивача Балюх Є.О. (уповноважений представляти інтереси позивача та підставі довіреності від 27.12.2024 (а.с. 7) надіслав через підсистему «Електронний суд» заяву якою, просить закрити провадження у справі у звязку з відсутністю предмету спору (п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України) оскільки 17.04.2025 заборгованість відповідача перед позивачем повністю сплачена. Також просить повернути сплачений судовий збір (а.с. 33).
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, хоча про місце дату та час судового засідання повідомлявся заздалегідь та належним чином (а.с. 29-30).
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.
Дослідивши подану заяву та матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Так, як вказує представник позивача у поданій до суду заяві, відповідач сплатив суму заборгованості за договором про надання банківських послуг, про стягнення якої прохав представник позивача у поданому до суду позові.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором. Тобто, на час звернення позивача до суду між сторонами існував спір щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість.
Після відкриття провадження в справі та вручення відповідачу позовної заяви з документами, судової повістки, останнім було погашено кредитну заборгованість.
У Постанові по справі № 638/3792/20 від 20.09.2021 Верховний Суд зазначив, що суд закриває провадження в справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Таким чином, оскільки на момент пред'явлення ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (21.02.2025) була наявна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а саме стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто предмет спору був присутній, то і підстави для закриття провадження в справі у зв'язку з погашенням зазначеної заборгованості відповідачем після пред'явлення позову (п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України) відсутні.
Одночасно у даній справі наявні всі підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1ст. 255 ЦПК України, оскільки позивач фактично відмовився від позовних вимог до ОСОБА_1 у зв'язку із повною сплатою заборгованості за кредитним договором (а.с. 32).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відмову позивача від позову слід приняти та вважає за можливе закрити провадження у справі відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Частиною 2 ст. 133 ЦПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, враховуючи, що провадження у справі було відкрито за наявності предмету спору, судом прийнято відмову представника позивача від позову, відтак судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 49, 255, 256, 258-260 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд
Прийняти відмову представника позивача - Балюх Є.О. від позову.
Провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку із відмовою позивача від позову.
У задоволенні заяви представника позивача Балюх Є.О. в частині повернення позивачу з державного бюджету судового збору в сумі 2422,40 грн., відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя:П. В. Гопкін