Справа № 149/168/25
Провадження № 2/132/415/25
Іменем України
"15" квітня 2025 р. Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Аліменко Ю.О.
секретаря Безулої К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Калинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач ТОВ "Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулось до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 01.02.2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду № С-601-009888-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Банк на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 7 000,00 грн. строком до 01.02.2024 року, а позичальник, відповідно, зобов'язався повернути кошти разом з іншими платежами (відповідно до тарифіфв банку) згідно з умовами цього договору.
Крім того, 02.08.2018 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z62.00601.004161376, згідно якого банк надав кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 88 703,00 грн., а позичальник зобов'язувався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами і платою за кредитне обслуговування.
Банк на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 88 703,00 грн. строком на 02.08.2023 року, а позичальник, відповідно, зобов'язався повернути кошти разом з іншими платежами (відповідно до «Графіку платежів») згідно з умовами цього договору.
Також, 14.05.2018 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду № С-601-007430-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Банк на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 4 000,00 грн. строком до 14.05.2024 року, а позичальник, відповідно, зобов'язався повернути кошти разом з іншими платежами (відповідно до тарифіфв банку) згідно з умовами цього договору.
Своїх зобов'язань за кожним з укладених кредитних договорів позичальник належним чином не виконав, взв'язку з чим, станом на 19.12.2023 року у ОСОБА_1 виникла наступна заборгованість за кредитними договорами:
За Договором № С-601-009888-19-980 від 01.02.2019 року в загальній сумі 17 465,30 грн., яка складається з: - заборгованості за основним боргом в сумі 6 622,99 грн.;
- заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 10 842,31 грн.;
- заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями 0,00 грн.
За Договором № Z62.00601.004161376 від 02.08.2018 року в загальній сумі 211 508,30 грн., яка складається з : - заборгованості за основним боргом в сумі 72 233,73 грн.;
- заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 38 795,23 грн.;
- заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями 100 479,34 грн.
За Договором № С-601-007430-18-980 від 14.05.2018 року в загальній сумі 11 887,60 грн., яка складається з : - заборгованості за основним боргом в сумі 3 683,21 грн.;
- заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 8 204,39 грн.;
- заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями 0,00 грн.
19.12.2023 року між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023. Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу. Права вимоги які клієнт відступає фактору за цим Договором відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору.
22.12.2023 року між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами.Відповідно до п.2.1 Договору факторингу ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» за плату та на умовах визначених Договором факторингу.
Згідно з положенням п. 2.2 цього договору, права вимоги відступається в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами та в реєстрі боржників в електронному вигляді та надсилається разом з Актом приймання передачі реєстру боржників в електронному вигляді.
Пунктом 3.2 Договору передбачена загальна сума фінансування після відступлення прав вимоги, яка становить 11776112,00 гривень.
За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22.12.2023 року, відповідно до договору факторингу №22/12-2023, перейшло право за зазначеними вище кредитними договорами, що укладені між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 . Відповідач добровільно не сплачує кредитну заборгованість, тому позивач звернувся до суду, прохав стягнути з відповідача загальну заборгованість за кредитними договорами в загальній сумі 240 861,20 грн., суму сплаченого судового збору 3612,91 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 21 000,00 грн.
Ухвалою суду від 19 лютого 2025 року у вказаній справі було відкрито провадження та визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
05.03.2025 на адресу суду надійшла заява представника позивача адвоката Ушакевич М.П. про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
08.04.2025 на адресу суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - Кірюшина А.А. про часткове визнання позовних вимог.
10.04.2025 на адресу суду надійшли пояснення представника позивача адвоката Ушакевич М.П. щодо заяви відповідача про часткове визнання позовних вимог.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши наявні в справі матеріали, письмово викладену позицію сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.02.2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду № С-601-009888-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Банк на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 7 000,00 грн. строком до 01.02.2024 року, а позичальник, відповідно, зобов'язався повернути кошти разом з іншими платежами (відповідно до тарифіфв банку) згідно з умовами цього договору.
Крім того, 02.08.2018 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z62.00601.004161376, згідно якого банк надав кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 88 703,00 грн., а позичальник зобов'язувався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами і платою за кредитне обслуговування.
Банк на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 88 703,00 грн. строком на 02.08.2023 року, а позичальник, відповідно, зобов'язався повернути кошти разом з іншими платежами (відповідно до «Графіку платежів») згідно з умовами цього договору.
Також, 14.05.2018 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено угоду № С-601-007430-18-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Банк на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 4 000,00 грн. строком до 14.05.2024 року, а позичальник, відповідно, зобов'язався повернути кошти разом з іншими платежами (відповідно до тарифіфв банку) згідно з умовами цього договору.
Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № С-601-009888-19-980 від 01.02.2019 року в загальній сумі 17 465,30 грн., яка складається станом на 19.12.2023 року з: - заборгованості за основним боргом в сумі 6 622,99 грн.;
- заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 10 842,31 грн.;
- заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями 0,00 грн. (а.с. 42).
Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Z62.00601.004161376 від 02.08.2018 року в загальній сумі 211 508,30 грн., яка складається станом на 19.12.2023 року з: - заборгованості за основним боргом в сумі 72 233,73 грн.; - заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 38 795,23 грн.; - заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями 100 479,34 грн. (а.с. 52).
Згідно довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № С-601-007430-18-980 від 14.05.2018 року в загальній сумі 11 887,60 грн., яка складається станом на 19.12.2023 року з: - заборгованості за основним боргом в сумі 3 683,21 грн.; - заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 8 204,39 грн.; - заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями 0,00 грн. (а.с. 65).
19.12.2023 року між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» укладено договір факторингу № 19/12-2023. Відповідно до п.2.1 Договору факторингу АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФК «ОПТІМА ФАКТОРИНГ», а ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених Договором факторингу. Права вимоги які клієнт відступає фактору за цим Договором відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед АТ «Ідея Банк», та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді в день укладення цього договору.
22.12.2023 року між ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» передав (відступив), а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв права вимоги за вищезазначеними кредитними договорами.Відповідно до п.2.1 Договору факторингу ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» відступає ТОВ «ФК «Профіт Капітал», а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» за плату та на умовах визначених Договором факторингу.
Згідно з положенням п. 2.2 цього договору, права вимоги відступається в розмірі заборгованості боржників перед ТОВ «ОПТІМА ФАКТОРИНГ» та визначені в друкованому реєстрі боржників, що підписується сторонами та в реєстрі боржників в електронному вигляді та надсилається разом з Актом приймання передачі реєстру боржників в електронному вигляді.
Пунктом 3.2 Договору передбачена загальна сума фінансування після відступлення прав вимоги, яка становить 11776112,00 гривень.
Згідно з платіжними інструкціями від 20.12.2023 № 45 та від 26.12.2023 позивачем проведено фінансування за договором факторингу № 19/12-2023 від 19.12.2023 року та за договором факторингу № 376 від 26.12.2023.
Відтак, позивач, як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 цього Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
На підставі ст. ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та нарахованими і не сплаченими відсотками за кожним з кредитних договорів: № С-601-009888-19-980 від 01.02.2019 року в загальній сумі 17 465,30 грн.; № Z62.00601.004161376 від 02.08.2018 року в загальній сумі 111 028,96 грн.; № С-601-007430-18-980 від 14.05.2018 року в загальній сумі 11 887,60 грн., яка підтверджується виписками по рахунку відповідача та довідками -розрахунками заборгованості за кредитними договорами.
Також, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями: за Договором № Z62.00601.004161376 від 02.08.2018 року в сумі 100 479,34 грн., проте позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 02 жовтня 2019 року по справі № 740/4328/14.
Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.
З урахуванням вимог ст.ст. 549-552, 625, 1046, 1048, 1050 ЦК України, належить зробити висновок, що наслідками укладення договору позики є: зобов'язання позичальника повернути позикодавцеві суму грошових коштів (суму позики); одержання позикодавцем від позичальника процентів від суми позики; сплата позичальником позикодавцю інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми; сплату позичальником позикодавцю неустойки (штрафу, пені) у разі порушення боржником зобов'язання.
Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд приходить до висновку, що положення договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки банком у кредитному договорі була встановлена плата послуги (кредитне обслуговування), які повинні надаватися безоплатно, то з відповідача не підлягає стягненню заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями: за Договором № Z62.00601.004161376 від 02.08.2018 року в сумі 100 479,34 грн.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
01.08.2024 між позивачем та адвокатським об'єднанням «ПРАВНИЧИЙ КУРС» укладено договір про надання правової допомоги № 02-24 за умовами якого адвокатське об'єднання прийняло на себе зобов'язання за винагороду надавати юридичну (правничу) допомогу позивачу, в тому числі здійснювати представництво та захист інтересів позивача у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з відповідача (а.с. 98-106). На правничу допомогу позивачем понесено витрати в розмірі 21000,00 грн.
При визначенні розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача суд приймає до уваги правові висновки, висловлені Верховним Судом у постановах від 20.05.2020 у справі №240/3888/19 та від 11.12.2019 у справі №2040/6747/18. Зокрема про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору. Ураховуються такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів і обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Враховуючи те, що предмет спору є типовим для позивача та не є складним, а також те, що складення позовної заяви та оформлення документів не потребувало значних витрат часу адвоката, обґрунтованість понесених витрат у заявленому обсязі не доведено, суд, враховуючи принципи справедливості та співмірності, доходить висновку, що витрати на правничу допомогу підлягають стягненню у розмірі 3000 грн.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позову суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 105,71 грн. (3 612,91 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/240 861,20 грн (ціна позову) х 140 381,86 грн (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.
Керуючись ст.ст. 526, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10, 76-82, 89, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" (адреса: 04071, м. Київ, Набережно-Лугова, 8, ЄДРПОУ 39992082, рахунок ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Код банку 322001) заборгованість в розмірі 140 381 (сто сорок тисяч триста вісімдесят одна) грн. 86 коп., за кредитними договорами:
№ С-601-009888-19-980 від 01.02.2019 року в загальній сумі 17 465,30 грн., яка складається з: - заборгованості за основним боргом в сумі 6 622,99 грн.;
- заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 10 842,31 грн.;
№ Z62.00601.004161376 від 02.08.2018 року в загальній сумі 111 028,96 грн., яка складається з : - заборгованості за основним боргом в сумі 72 233,73 грн.;
- заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 38 795,23 грн.;
№ С-601-007430-18-980 від 14.05.2018 року в загальній сумі 11 887,60 грн., яка складається з : - заборгованості за основним боргом в сумі 3 683,21 грн.;
- заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками 8 204,39 грн.;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" суму витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 105 (дві тисячі сто п'ять) грн. 71 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).
Суддя: