Справа № 128/307/25
Іменем України
24 квітня 2025 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Карпінської Ю.Ф.,
розглянувши адміністративний матеріал, що поданий Управлінням патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
25.01.2025 о 23 год 45 хв на а/д М-30 394 км, що у Вінницькому районі Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «TOYOTA PRADO» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився.
Тобто своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судове засідання, призначене на 12.02.2025, відкладено за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , у якому він повідомив, що перебуватиме у відрядженні, просив розгляд справи призначити після 22.02.2025, щоб він міг особисто бути присутнім.
На судове засідання, призначене на 03.03.2025, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Макаренко О.О. попередньо подав клопотання, у якому просив розгляд справи, призначений на 03.03.2025, відкласти.
В судове засідання 19.03.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Макаренко О.О. не з'явилися, попередньо надійшли клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Макаренка О.О., у яких вони просили розгляд справи, призначений на 19.03.2025, відкласти. ОСОБА_1 у своєму клопотанні повідомив, що перебуває на лікарняному, просив без нього справу не розглядати.
На судове засідання, призначене на 08.04.2025, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 попередньо подав клопотання, у якому просив перенести судове засідання у зв'язку із відрядженням до іншої країни, просив без нього справу не розглядати, судове засідання призначити після 15.04.2025.
В судове засідання 24.04.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Макаренко О.О. знову не з'явилися, хоч у встановленому законом порядку повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Макаренко О.О. знову подав клопотання, у якому просить розгляд справи відкласти у зв'язку із поїздкою до Волинської області, де він прийматиме участь у суді. Однак жодних доказів, які б підтверджували викладені у клопотанні обставини, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Макаренко О.О. до суду не подав.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судове засідання 24.04.2025 не з'явився без поважних причин, будь-які заяви чи клопотання до суду не подавав.
Слід зазначити, що ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Макаренко О.О. не були позбавлені можливості протягом усього часу перебування справи у провадженні Вінницького районного суду Вінницької області, а саме: з 29.01.2025, подати до суду письмові пояснення щодо обставин події, зазначеної у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №230396 від 26.01.2025, та подати заяви про розгляд справи без їхньої участі.
Будь-які інші заяви чи клопотання, крім клопотання адвоката Макаренка О.О. про відкладення розгляду справи, ОСОБА_1 та його захисник до суду не подавали.
Суд вважає, що неодноразове відкладення розгляду справи зумовлює штучне затягування та призводить до порушення строків розгляду справи, що в свою чергу розцінюється судом як спосіб ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Відповідно до вимог статті 268 КУпАП, під час відсутності особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд наголошує, що інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному вебпорталі «Судова влада України» за вебадресою: http://vnr.vn.court.gov.ua.
У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У частині другій статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, по яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Відповідно до зазначеної норми Закону присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою.
За таких обставин вважаю за можливе прийняти рішення по справі 24.04.2025 у відсутність належним чином повідомленої особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Макаренка О.О., оскільки останні не з'явилися до суду без поважних причин, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Оглянувши матеріали справи, доходжу такого висновку.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до пункту 4 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У частині четвертій статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з п. 9 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
У частині першій статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст. 251 КУПАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються поясненнями свідків або наявністю відеозапису, на якому відображені ознаки правопорушення, що стали підставою для складання адміністративного матеріалу.
DVD-диск з відеозаписом є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №230396 від 26.01.2025.
З долученого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №230396 від 26.01.2025 відеозапису з бодікамери установлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «TOYOTA PRADO» д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції. В ході розмови працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння. На пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 спочатку погодився, однак у подальшому заявив клопотання про надання йому часу для спілкування із адвокатом. Таке клопотання працівниками поліції було задоволено, в результаті чого ОСОБА_1 у телефонному режимі спілкувався зі своїм адвокатом. У подальшому ОСОБА_1 почав вимагати у працівників поліції повідомити про причину зупинки його транспортного засобу, на що працівник поліції йому роз'яснив, що під час руху на транспортному засобі він допустив порушення ПДР, а саме: перетнув суцільну дорожню лінію. Після цього працівник поліції знову неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, однак останній відмовився від проходження такого огляду, мотивуючи це тим, що нібито працівники поліції не повідомляють йому про причину зупинки його транспортного засобу.
Суд критично сприймає мотивацію ОСОБА_1 для відмови від проходження огляду на стан сп'яніння - неповідомлення про причину зупинки його транспортного засобу та розцінює це як спосіб ухилення від адміністративної відповідальності.
Суд враховує, що працівники поліції неодноразово повідомляли ОСОБА_1 про причину зупинки транспортного засобу.
Водночас слід зауважити, що законодавець пов'язує обов'язок водія пройти огляд на вимогу поліцейського без будь-яких виключень.
Відповідно до п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
З наданого суду відеозапису з бодікамери установлено, що ОСОБА_1 дійсно мав ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису. Вказані обставини підтверджують відповідність дій поліцейського вимогам статті 266 КУпАП.
Установлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №230396 від 26.01.2025 складено у відповідності до вимог статті 256 КУпАП України. Під час його складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.
Водночас ОСОБА_1 не надав суду доказів на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Сукупність вказаних вище обставин повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, обставини його вчинення, дані про його особу, вважаю з метою виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним, так й іншими особами нових правопорушень, необхідним визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, і саме такий вид стягнення буде необхідним та достатнім для виправлення скоєного ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначається станом на 1 січня календарного року. Тому з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись статтями 40-1, 130, 268, 284, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд -
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.