Дата документу 21.04.2025Справа № 554/4442/23
Провадження № 1-кс/554/3242/2025
21 квітня 2025 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді - ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження -,
25.02.2025 року до Октябрського районного суду м. Полтави звернувся ОСОБА_3 зі скаргою на постанову старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.
Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, майора Державного бюро розслідувань ОСОБА_4 від 31 грудня 2024 року про закриття кримінального провадження № 62022170010000096, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КК України.
Постанову слідчого вважає незаконною, необґрунтованою, упередженою, винесеною з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства.
Скаржник в судовому засіданні підтримав скаргу.
Слідчий в судове засідання не з'явився, будучи належним чином неодноразово повідомленим про день час та місце слухання справи, про причину неявки суд не повідомив. Тому, враховуючи стислі строки розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність слідчого.
21.02.2025 року від ТУ ДБР у м. Полтаві надійшло кримінальне провадження №62022170010000096 для огляду в нарадчій кімнаті.
Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги.
У ст. 2 КПК України визначено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кожен факт протиправної поведінки підлягає належній перевірці.
Відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства, слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого процесуального рішення.
В силу вимог ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, які мають значення у кримінальному провадженні, покладено на слідчого, та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
За своєю суттю доказування - це збирання, перевірка, оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
В ході досудового розслідування слідчий зобов'язаний встановити та перевірити обставини, які мають значення для кримінального провадження. Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися /використовувалися/ для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
При цьому, слідчому не достатньо лише зібрати докази. Йому, в силу ст. 94 КПК України, необхідно їх оцінити з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення про можливість кримінального переслідування конкретної особи.
Кримінальне переслідування конкретної особи може бути розпочато лише у разі наявності необхідних та достатніх доказів, які без жодного об'єктивного сумніву доводять причетність особи до вчинення конкретного злочину. Жоден доказ не має наперед встановленої сили, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь цієї особи.
При встановленні відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді та відсутність можливості їх отримати, слідчий, відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, закриває кримінальне провадження.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватись після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
В судовому засіданні встановлено, що слідчими першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022170010000096 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 127 КК України.
Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтаві) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, майора ОСОБА_4 від 31 грудня 2024 року кримінальне провадження закрите.
Слідчий суддя, оцінивши доводи, викладені в скарзі та постанові слідчого про закриття кримінального провадження в їх сукупності, дослідивши матеріали справи та кримінального провадження вважає, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Стаття 306 КПК України передбачає, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст. 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 11 цього кодексу. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Стаття 307 КПК України визначає, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Законних підстав для повторного скасування постанови слідчого від 31 грудня 2024 року про закриття даного кримінального провадження з підстав, повторно наведених в скарзі немає, оскільки вона раніше вже була скасована прокурором, після чого було складено висновок про законність прийнятого рішення після проведення слідчим додаткових слідчих дій, зокрема допиту фельдшера ШМД, яка надавала медичну допомогу за викликом у приміщенні ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, яка зазначила, що тілесних ушкоджень у потерпілого на час огляду не було, на дії співробітників поліції він не скаржився, що прямо узгоджується з показами працівників СП ВП №1 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області, на яких вказував потерпілий, які є також узгодженими і між собою в тій частині, що тілесних ушкоджень потерпілому вони не завдавали. Також це підтверджується висновком службового розслідування, згідно якого факти, вказані потерпілим свого підтвердження не знайшли.
Враховуючи досить тривалий час, протягом якого розслідувалось дане кримінальне провадження, обсяг слідчих дій, проведених як слідчим так і за його дорученням, узгодженість здобутих доказів між собою, а також неможливість на даній стадії розслідування здобуття нових доказів, які б повністю спростовували отримані раніше відомості, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження- відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя : ОСОБА_1