Дата документу 21.04.2025Справа № 554/9867/23
Провадження № 1-кп/554/432/2025
21 квітня 2025 року м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,.
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження (in absentia), внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420221716900000048 від 24.06.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Курськ, рф, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.408, ч.4 ст.111-1 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним та кваліфікація дій
Епізод № 1
Відповідно до наказу Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету ім.Ярослава Мудрого № 53-ос від 01.08.2019 ОСОБА_7 прийнято на військову службу (навчання) на посаду курсанта 1-го курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Інституту підготовки юридичних кадрів для Служби безпеки України Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого (далі ІПЮК СБУ НЮУ ім.Ярослава Мудрого).
Після початку активних бойових дій рф на території України, зокрема на території Харківської області та міста Харкова (у безпосередній близькості до місця проживання курсантів), з метою збереження їхнього життя та здоров'я, 24 лютого 2022 року керівництвом ІПЮК СБУ НЮУ ім. Ярослава Мудрого за погодженням з керівництвом Служби безпеки України було прийнято рішення про розсередження місць перебування. У зв'язку з цим, начальником 3 курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти підполковником ОСОБА_8 особовому складу курсу віддано усний наказ вибути у безпечні місця та у випадку загрози життю, здоров'ю чи можливої окупації місця перебування негайно вибути в інше безпечне місце та здійснювати щоденну доповідь про стан справ безпосереднім командирам о 8:00 та 20:00 год.
У період з 30 травня 2022 року по 08 червня 2022 року курсанту 3-го курсу Інституту солдату ОСОБА_7 згідно наказу ІПЮК для СБУ від 30.05.2022 року №40-ос надано відпустку за сімейними обставинами.
09 червня 2022 року солдат ОСОБА_7 не з'явився до місця служби з відпустки, а саме до місця постійної дислокації ІПЮК для СБУ в м.Полтава.
Згідно отриманих даних, солдат ОСОБА_7 з 18 березня 2022 року перебував на тимчасово непідконтрольній території в м. Мелітополь Запорізької області, яка з 25 лютого 2022 року окупована військами рф, хоча щоденно подавав відомості про своє фактичне місцеперебування в с.Матвіївка Запорізького району Запорізької області.
ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Водночас, будучи військовослужбовцем, перебуваючи на посаді курсанта 3 курсу ІПЮК СБУ НЮУ ім.Ярослава Мудрого, реалізуючи свій злочинний умисел, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби, не з'явився до місця служби з відпустки з метою ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Таким чином, 09 червня 2022 року солдат ОСОБА_7 умисно не з'явився до місця служби з відпустки, а саме місця постійної дислокації ІПЮК СБУ НЮУ ім.Ярослава Мудрого в м.Полтаві, без поважних причин, в умовах воєнного стану.
Епізод № 2
Не пізніше 18 квітня 2023 року, ОСОБА_7 , будучи курсантом 3-го курсу ІПЮК СБУ НЮУ ім.Ярослава Мудрого, громадянином України, усвідомлюючи здійснення відкритої російської агресії, яка розпочалася приблизно о 04 годині ранку 24 лютого 2022 року повномасштабним російським військовим вторгненням на територію України, метою якого є повалення конституційного ладу, територіальної цілісності та захоплення території України, усвідомлюючи російську агресію проти України, з метою переслідування своїх особистих інтересів, перебуваючи на території м.Мелітополь, Запорізької області, маючи умисел на добровільне провадження громадянином України господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора та реалізуючи його, 24 серпня 2022 року отримав в ГУ МВС росії по Краснодарському краю паспорт громадянина рф серії НОМЕР_1 та 18 квітня 2023 року зареєстрував суб'єкт підприємницької діяльності (російською): «Общество с ограниченой ответственностью «АЛКОВИТ» з уставним капіталом 100000 рублів, про що в Єдиний державний реєстр юридичних осіб рф внесено відповідний запис. «Общество с ограниченой ответственностью «АЛКОВИТ» взято на податковий облік в Міжрайонній інспекції Федеральної податкової служби №1 по Запорізькій області та на облік в Відділенні Фонду пенсійного і соціального страхування рф, що у Запорізькій області.
Таким чином, ОСОБА_7 умисно здійснював провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
За таких обставин дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч.4 ст.408 КК України, як самовільне нез'явлення на службу з відпустки, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану та за ч.4 ст.111-1 КК України, як провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
ІІ. Позиція сторін
На підтвердження пред'явленого обвинувачення ОСОБА_7 за ч.4 ст.408, ч.4 ст.111-1 КК України стороною обвинувачення подано докази, які містилися у письмових доказах, допитах свідків, які безпосередньо досліджені в ході судового розгляду.
Виступаючи в судових дебатах прокурор ОСОБА_5 вважав, що надані ним докази повністю доводять інкриміноване ОСОБА_7 кримінальне правопорушення та просив суд, з урахуванням положень ч.1 ст.70 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та/або адміністративно - господарських функцій строком на 15 років, з конфіскацією усього майна, яке є його особистою власністю.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 у ході судового розгляду та судових дебатів висловив свої твердження та звернув увагу суду на той факт, що слідство не встановило причин, з яких його підзахисний не з'явився на службу, що могло б мати суттєве значення для прийняття рішення в справі. Крім того при призначенні покарання просив врахувати наявність позитивних характеристик особи обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_9 до органів досудового розслідування та суду не з'явився, про дату і час слухань справи повідомлявся через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, офіційний сайт Октябрського районного суду м.Полтави.
Частиною 5 ст. 139, п.20-1 КПК України, а також ч. 3 ст.12 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено здійснення спеціального судового провадження щодо злочинів, передбачених ст.111-1, ст.408 КПК України, стосовно обвинуваченого, який ухиляється від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває на тимчасово окупованій території України, та оголошений у розшук. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження. Спеціальне судове провадження може здійснюватись за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Викладене повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, висвітленою, зокрема в справах: «Да Лус Домінгеш Ферейра проти Бельгії», «Шомоді проти Італії» та «Медениця проти Швейцарії», де ЄСПЛ зазначав, що, якщо судове засідання відбувається за відсутності підсудного, це не є само по собі порушенням ст.6 Конвенції.
Відтак у даній справі на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 26.11.2024 року здійснювалось спеціальне досудове розслідування в порядку ст. 297-1 КПК України та судовий розгляд за відсутності обвинуваченого (in absentia), згідно вимог ч. 3 ст. 323 КПК України. Право на захист обвинуваченого забезпечено.
Установлені фактичні дані свідчать про ухилення обвинуваченого ОСОБА_7 від суду та переховування його від органів досудового розслідування та суду, у зв'язку з чим він оголошений у розшук, тому наявні підстави і для судового розгляду вказаного кримінального провадження за відсутності обвинуваченого, однак за обов'язкової участі його захисника.
IІІ. Докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження обставин кримінального провадження та їх оцінка судом
Відповідно до ст.94 КПК України кожен доказ повинен бути оцінений з точки зору належності, допустимості і достовірності, а в сукупності зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку.
У ст.85 КПК України належність доказів відображає положення про те, що на підставі цих даних установлюється наявність чи відсутність фактів і обставин, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Відповідно до ст.86 КПК України допустимість доказів означає отримання фактичних даних у встановленому законом порядку.
Щодо ознаки достовірності доказів, то вона закладена у розумінні фактичних даних як правдивих відомостей. Під достатністю слід розуміти сукупність належних та допустимих фактичних даних, які у своїй єдності забезпечують відображення всіх елементів предмета доказування та приводять до висновку про доведеність (недоведеність) обставин кримінального провадження, тоді як критерій взаємопов'язаності слід розглядати з тієї позиції, що докази не повинні суперечити один одному чи створювати неоднозначне уявлення про ті чи інші факти.
На розгляд суду прокурором, на підтвердження висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_7 обвинувачення надано докази, які суд оцінив з точки зору їх належності, достовірності, допустимості та достатності.
На підставі наказу ректора Національного юридичного інституту імені Ярослава Мудрого від 19.07.2019 № 431-с, ОСОБА_7 наказом ІПЮК СБУ НЮУ ім.Ярослава Мудрого № 53 -ос від 01.08.2019 прийнятий на військову службу (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, призначений на посаду курсанта, йому присвоєно військове звання «солдат», зарахований у списки особового складу Інституту, поставлений на всі види забезпечення (а.с.199 тому № 1).
12.09.2019 року на весь час навчання в Інституті між СБУ та ОСОБА_7 укладено контракт про проходження військової служби в ІПЮК СБУ НЮУ ім.Ярослава Мудрого (а.с.66 тому № 2).
Із рапорта слідчого слідує, що відповідно до отриманих матеріалів на виконання доручення в даному кримінальному провадженні, встановлено, що ОСОБА_7 24.08.2022 року отримав громадянство рф та 18.04.2023 року зареєструвався в Єдиному реєстрі юридичних осіб рф як суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Алковіт» (уставний капітал 100000 руб) з місцем реєстрації в м.Мелітополь Запорізької області, засновником та керівником якого він є. Одночасно його батько ОСОБА_10 26.10.2022 року отримав громадянство та паспорт рф, надалі зареєстрований як приватний підприємець та є директором ТОВ «Біол» з місцезнаходженням в м.Мелітополь Запорізької області (а.с.40 тому № 3).
У ході здійсненого аналізу інтернет - ресурсів встановлено фото-, відео, друковані матеріали стосовно ОСОБА_10 , які вказують на факт зайняття ним на тимчасово окупованій території м. Мелітополь Запорізької області господарською діяльністю. Так, на відео від 04.11.2022 року за посиланням (https://russian.cgtn.com/news/2022-11-04/1588558166426267649/index.html) під назвою (російською): «в Запорожье, несмотря на военные действия, работают заводы», опубліковані кадри виготовлення та зберігання продукції на мелітопольському підприємстві ТОВ «Біол» та фрагмент інтерв'ю власного кореспондента CGTN в Запоріжжі ОСОБА_11 з директором цього підприємства ОСОБА_12 , в ході якого той відповів на запитання кореспондента, що в них зараз найвища заробітна плата в місті. Заливник отримує від 4000 до 6000 за зміну. Крім того, за посиланням (ІНФОРМАЦІЯ_3) відображена Таблиця коопераційного зв'язку промислових підприємств Запорізької області станом на 28.03.2023 року, у якій під номером 50 рахується підприємство під назвою ТОВ «Біол», види діяльності: металургія, виробництво алюмінієвого та чугуного посуду, директор ОСОБА_10 , м.т. +79900028022, ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 . Номер мобільного телефону, вказаний ОСОБА_10 співпадає з номером телефону, вказаного при заповненні заяви для отримання паспорта громадянина рф.
У статті «Окупаційні гастайбайтери та запорізькі рекетири: як працюхє Мінпроменерго окупованого Запоріжжя» вказано, що Мелітопольський завод «ТОВ «Біол» - провідний український виробник литого посуду з алюмінію та чавуну, який окупанти захопили навесні 2022 року. У листопаді того ж року так званий директор ОСОБА_13 заявив, що завод Біол планує розширити штат співробітників і запускати алюмінієвий цех… Натомість серед перехоплених документів є лист, яким ОСОБА_10 звернувся до окупаційної влади з пропозицією постачати армії рф каструлі та сковорідки виробництва ТОВ «Біол» та можливість передати триста казанів «Турист» на безоплатній основі (а.с. 47 - 49, 62 - 80 тому № 3).
Судом досліджено протокол огляду від 04.09.2023 року інформації, яка розміщена за зазначеними вище посиланнями (а.с. 85 - 110 тому № 3).
Протоколом огляду від 05.09.2023 року оглянуто сайт федеральної податкової служби рф, розміщений за відповідним посиланням, на якому виявлено інформацію з Єдиного державного реєстру приватних підприємців та юридичних осіб рф, де наявні дані про реєстрацію ТОВ «Алковіт» в м.Мелітополь Запорізької області 18.04.2023 року. Генеральний директор: ОСОБА_7 (а.с.111 - 112, 113 -119 тому № 3).
Протоколом огляду від 05.09.2023 року оглянуто сайт федеральної податкової служби рф, розміщений за відповідним посиланням, на якому виявлено інформацію з Єдиного державного реєстру приватних підприємців та юридичних осіб рф, де наявні дані про реєстрацію приватного підприємця ОСОБА_10 (а.с.120 - 121, 122 -128 тому № 3).
Протоколом огляду від 06.09.2023 року оглянуто сайт з інформацією з назвою: «в Запорожье, несмотря на военные действия, работают заводы» (а.с.129 тому № 3).
Із даних рапорту оперативного підрозділу щодо виявленого кримінального правопорушення від 10.06.2022, слідує, що з 24 лютого 2022 року змінний склад ІПЮК СБУ НЮУ ім.Ярослава Мудрого за рішенням керівництва покинув місця постійної дислокації та перебував у відпустці за сімейними обставинами та з поважних причин. З 21 березня 2022 року у зв'язку із передислокацією Інституту та неможливістю здійснювати навчальний процес в очному форматі, заняття для курсантів 1 - 3 курсів проводилися дистанційно. Надання відпусток за сімейними обставинами та з інших поважних причин здійснювалося на підставі відповідних наказів Інституту з подальшим доведенням його змісту до змінного складу та з виданням відпускних посвідчень. Після закінчення терміну такої відпустки (коли вона не надається на новий термін з наступного дня) курсанти зобов'язані прибути до місця дислокації Інституту. Також, з метою здійснення поточного контролю за змінним складом та доведення ним вказівок, в тому числі щодо надання/ненадання відпусток, курсанти щоденно, за допомогою телефонного зв'язку (або Інтернет - месенджерів) зв'язувалися з молодшими командирами та керівництвом курсу.
Відповідно до наказу ІПЮК для СБУ НЮУ імені Ярослава Мудрого від 30.05.2022 № 40- очс курсанту 3-го курсу солдату ОСОБА_7 надано відпустку за сімейними обставинами з 30 травня по 08 червня 2022 року, включно (а.с.65 тому № 2).
07 червня 2022 року солдат ОСОБА_7 не вийшов на зв'язок з керівництвом курсу, а 08 червня 2022 року начальник 3 курсу Інституту підполковник ОСОБА_8 доповів про відсутність інформації про його точне місце знаходження.
09 червня 2022 року солдат ОСОБА_7 з відпустки за сімейними обставинами до місця дислокації не прибув, про що доповів начальник курсу ОСОБА_8 (а.с.149 -150, 151 тому №1).
Відповідно до рапорту начальника курсу ОСОБА_8 від 10.06.2022, з 30 травня по 06 червня 2022 року курсант ОСОБА_7 перебував у відпустці за сімейними обставинами у с.Матвіївка Запорізького району Запорізької області. До вечора 06 червня 2022 року він постійно виходив на зв'язок у встановлений термін, на заняттях та курсових заходах був присутній (час доповіді безпосередньому начальнику для кожного військовослужбовця курсу до 08.00 та 20.00 кожного дня). До 08.00 07 червня 2022 року солдат ОСОБА_7 не доповів командиру відділення сержанту ОСОБА_14 про стан справ. Номери телефонів ОСОБА_7 ( мобільні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ) вимкнені, у месенджерах (Viber, Telegram, WhatsApp) на зв'язок не виходить. З матір'ю ОСОБА_15 (м.т. НОМЕР_4 ) та батьком ОСОБА_10 (м.т. НОМЕР_5 ) зв'язку немає. З відпустки за сімейними обставинами солдат ОСОБА_7 не прибув. Подальше надання відпустки за сімейними обставинами йому не передбачалося (а.с.152 тому № 1).
На обліку в період часу з 01.01.2022 по липень 2022 року до неврологічних, психіатричних, медичних закладів ОСОБА_7 не звертався, на обліках не перебував (а.с.166, 167, 171, 172 тому № 1), у період часу з 01.01.2022 по 29.07.2022 за результатами проведеної перевірки інформації, яка зберігається в базах даних про осіб, які перетнули кордон, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованою територією АР Крим, в базі даних не виявлено (а.с.169 тому № 1).
29.08.2019 року ОСОБА_7 склав присягу на вірність Українському народові (а.с.198 тому № 1).
Відповідно до результатів проведеної службової перевірки встановлено вчинення курсантом ОСОБА_7 дисциплінарного правопорушення, що полягало у відсутності доповідей керівництву про місце свого перебування та неприбуття з відпустки, чим порушено ст.12 Статуту внутрішньої служби ЗСУ через особисте ставлення до виконання обов'язків військовослужбовця (а.с.207 - 211 тому № 1).
У рамках даного кримінального провадження було проведено огляд СD - диску з написом «ПрАТ «Київстар», за результатами якого інформація про перебування абонентів мобільного зв'язку ОСОБА_7 ( мобільні номери НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ), матері ОСОБА_15 (м.т. НОМЕР_4 ), батька ОСОБА_10 (м.т. НОМЕР_5 ) у зонах дії базових станцій у період з 09.06.2022 по 29.07.2022 відсутня. Про що судом досліджено протокол огляду записів на оптичному диску від 07.11.2022 (а.с.4, 5 - 6, 7 - 59 тому 2).
Судом допитано свідка ОСОБА_16 , який показав, що займає посаду заступника начальника ІПЮК СБУ НЮУ ім.Ярослава Мудрого. Після агресії рф проти України було прийнято рішення про розпуск особового складу і надано відпустки. 06 березня 2023 року Інститут із м.Харкова передислокувався в м.Полтаву. У червні 2022 року командир навчальної групи повідомив йому, що курсант ОСОБА_7 не виходить на зв'язок. Надалі було отримано інформацію, що той перебуває на тимчасово окупованій території в м.Мелітополь.
Свідок ОСОБА_8 показав, що в 2022 році займав посаду начальника курсу вказаного вище навчального закладу, де навчався курсант ОСОБА_7 . Останній в червні 2022 році припинив виходити на зв'язок, про що він доповів вищестоячому керівництву та до правоохоронних органів.
IV. Аналіз, оцінка доказів судом щодо обвинувачення ОСОБА_7 , яке визнано судом доведеним
Згідно зі ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Положення ст.94 КПК України передбачають, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відповідно до ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Досліджуючи обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_7 , суд визнає кожний доказ належним, допустимим, достовірним, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення в справі.
Так, відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняються створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України; кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за №389-VIII, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за №389-VII, військові адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавці органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їх повноважень згідно із законом.
24 лютого 2022 року рф здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України, у зв'язку із військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 26.03.2022, строком на 30 діб.
Указом президента України № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25 квітня строком на 30 діб.
Указом президента України № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 год. 30 хв. 25 травня строком на 90 діб.
Указом Президента України №573/2022 від 12.08.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України №757/2022 від 15.11.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України №254/2023 від 01.05.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України №452/2023 від 26.07.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
У зв'язку із веденням агресивної війни з боку рф проти України, 25.02.2022 року російськими військами окуповано м. Мелітополь Запорізької області.
При прийнятті рішення приймає до уваги наявність в справі доказів, які підтверджують факт перебування обвинуваченого ОСОБА_7 після червня 2022 року на території м.Мелітополь, Запорізької області, яка окупована російськими військами, про що свідчить прийняття ним громадянства рф, реєстрація та здійснення господарської діяльності на цій території разом з батьком. Крім того, у встановленому порядку ОСОБА_7 на зв'язок з керівництвом ВУЗу не вийшов, з відпустки на службу не з'явився, перервав зв'язок, виїхав на тимчасово окуповану територію.
Таким чином, враховуючи сукупність достатніх, достовірних, належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
При прийнятті даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».
V. Мотиви щодо призначення покарання ОСОБА_7 за обвинуваченням, яке визнано судом доведеним
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 не встановлено.
Згідно ст.65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_7 вчинено тяжке та особливо тяжке кримінальне правопорушення, він є особою раніше не судимою, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку в лікаря - психіатра, - нарколога, - невролога не перебуває.
Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, їхню суспільну небезпечність, характеристику особи, вік, майновий стан, поведінку як під час вчинення кримінальних правопорушень, так і після цього, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, а тому приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та/або адміністративно - господарських функцій, з конфіскацією усього майна, яке є його особистою власністю.
VІ. Мотиви інших рішень
Цивільний позов у справі не заявлено
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати в справі відсутні.
З метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_7 призначеного покарання, яке він зобов'язаний відбувати реально, уникнення ризиків, пов'язаних із ухиленням від суду та продовження ним злочинної діяльності, суд обирає стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з моменту його затримання - до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст. 368,373, 374 КПК, суд,-
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.408, ч.4 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання за:
ч.4 ст.408 КК України у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років;
ч.4 ст.111-1 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та/або адміністративно - господарських функцій строком на 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією усього майна, яке є його особистою власністю.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та/або адміністративно - господарських функцій строком на 15 (п'ятнадцять) років, з конфіскацією усього майна, яке є його особистою власністю.
Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з моменту затримання - до вступу вироку в законну силу.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з дня його затримання, після набрання вироком законної сили.
Речові докази: диски (флеш карти) із записами зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено через Октябрський районний суд м.Полтави до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо такускаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3