Справа № 553/4345/24
Провадження № 2/553/353/2025
Іменем України
24.04.2025м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
судді Москаленко В.В.,
з участі секретаря судового засідання Микуці К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
29.11.2024 до Ленінського районного суду м. Полтави надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 41865,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
У позовній заяві зазначено, що на підставі Договору № 6158381 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 04.12.2022, укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (торгова марка «CreditPlus») (далі первісний кредитор) та відповідачем, ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 15000,00 гривень, строком на 360 днів шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 коштів, емітовану АТ КБ «ПриватБанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування.
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем кредитора та підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з якими він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту. Зразок кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затвердженими директором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», викладені для загального доступу в мережі Інтернет на сайті https://creditplus.ua/documents.
Так, відповідач зареєструвався на ІТС, для чого пройшов ідентифікацію та верифікацію особи (заповнив анкету-заяву з зазначенням ПІБ, даних паспорту, РНОКПП, місця проживання, місця реєстрації, зазначив реквізити картки для отримання кредиту, підтвердив номер мобільного телефону, ознайомився з умовами надання кредиту, умовами кредитного договору, Правилами, здійснив акцептування кредитного договору шляхом надсилання електронного повідомлення, підписаного електронним підписом одноразовим ідентифікатором). Відповідач, відповідно до умов кредитного договору, в особистому кабінеті ІТС прийняв пропозицію укласти кредитний договір та підписав кредитний договір шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, надісланий на номер телефону, що наданий відповідачем. Таким чином, між первісним кредитором та відповідачем було укладено кредитний договір в електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов'язань за договором.
26.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ- ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 26.09/23-Ф, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 6158381 про надання споживчого кредиту від 04.12.2022 перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».
В подальшому, 31.07.2024 року між ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та позивачем ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» було укладено Договір факторингу № 31.07/24-Ф, відповідно до умов якого право вимоги за Договором № 6158381 про надання споживчого кредиту від 04.12.2022 перейшло до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
Зазначає, що первісним кредитором не здійснювалося нарахування комісій, пені та інших
штрафних санкцій за кредитним договором у відповідності до вимог чинного законодавства. Відповідач ОСОБА_1 у порушення умов договору, свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав та не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов кредитного договору, а тому станом на 17.09.2024 заборгованість становить 41865 грн, із яких: 15000 грн - заборгованість за кредитом; 26865 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 04.12.2022 по 17.09.2024 (включно).
Враховуючи викладене, представник позивача просить суд стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за Договором № 6158381 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 04.12.2022 в сумі 41865 грн, із яких: 15000 грн - заборгованість за кредитом; 26865 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 04.12.2022 по 17.09.2024 (включно). Крім цього, просить стягнути понесені витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 26.12.2024 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, однак зі змісту позовної заяви вбачається, що останній прохав розглянути справу без участі в судовому засіданні представника позивача.
Відповідач, ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позов не подав, будь-яких заперечень проти позову, заяв, клопотань чи пояснень з приводу позовних вимог по суті до суду від відповідача не надходило.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, у відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд за згодою представника позивача розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч.4 ст.223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, розглянувши та вивчивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.
Судом установлено, що 04.12.2022 між товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 6158381 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого Товариство надало споживачу кредит у розмірі 15000,00 грн, строком на 360 днів із обов'язком сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1,99 % від суми кредиту за кожен день користування, а споживач (позичальник) зобов'язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (а.с. 47-52).
Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 15000,00 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
Згідно пункту 1.1 Договору, укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт або мобільний додаток «CreditPlus». Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету.
Пунктом 9.2 Договору передбачено, що він вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.
У пункті 9.6 Договору визначено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони Товариства електронним підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання.
Електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання.
Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Відповідач, відповідно до умов Кредитного договору в особистому кабінеті ІТС прийняв пропозицію укласти Договір № 6158381 про надання споживчого кредиту від 04.12.2022 року та підписав кредитний договір 04.12.2022 року о 23:45:55 годині електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора С532868.
Позивачем до договору додано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, до є Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 6158381 від 04.12.2022 року, та Паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (стандартизована форма) (а.с. 76), із зазначенням основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та іншу додаткову інформацію, підписаних електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.
Згідно п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача за реквізитами платіжної картки.
Кредитні кошти були перераховані відповідачу ОСОБА_1 04.12.2022 року на рахунок до якого випущено платіжну картку № НОМЕР_2 , емітовану АТ КБ «ПриватБанк», на підставі укладеного Договору № 6158381 (а.с. 64-75, 119).
26 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (фактор) укладено Договір факторингу № 26.09/23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (первісний кредитор) відступило ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» права грошової вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі боржників, в тому числі до відповідача за договором № 6158381 про надання споживчого кредиту від 04.12.2022 (а.с. 19-26).
На виконання Договору факторингу між сторонами складено Акт прийому- передачі реєстру боржників та Акт прийому-передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному виді за Договором факторингу № 26.09/23-Ф від 26 вересня 2023 року (а.с. 27).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників, до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ- ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6158381 від 04.12.2022 у сумі 41865 грн, із яких: 15000 грн - заборгованість за кредитом; 26865 грн - заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 88).
31 липня 2024 року між ТОВ «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ- ФІНАНС» (клієнт) та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (фактор) укладено Договір факторингу
№ 31.07/24-Ф, відповідно до умов якого право вимоги за договором № 6158381 про надання споживчого кредиту від 04.12.2022, укладеного між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та
ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (а.с. 28-32).
Пунктом 1.1 Договору факторингу передбачено, що за цим договором фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору.
На виконання Договору факторингу між сторонами складено Акт прийому- передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному виді, Акт прийому- передачі документації та Акт прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 31.07/24-Ф від 31 липня 2024 року (а.с. 32 зв. - 33).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6158381 від 04.12.2022 у сумі 41865 грн, із яких: 15000 грн - заборгованість за кредитом; 26865 грн - заборгованість за нарахованими процентами (а.с. 88 зв.).
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалось нарахування жодних штрафних санкцій. У зв'язку із порушеннями зобов'язань за кредитним договором, станом на 17.09.2024, заборгованість відповідача за кредитним договором № 6158381 від 04.12.2022 року становить 41865 грн, яка складається із:
- 15000 грн заборгованість за основною сумою боргу;
- 26865 грн заборгованість за процентами (стандартна процентна ставка). Наявна заборгованість підтверджена відповідним розрахунком (карткою обліку договору) заборгованості первісного кредитора (а.с. 39-46).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
У відповідності зі статтею 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За частиною першою та другою статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом
пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Правила перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://creditplus.ua/documents.
Статтями 5, 8, ч.7 ст. 11 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України, ГК України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.
Таким чином, між первісним кредитором та відповідачем було укладено спірний кредитний договір в електронній формі, що прирівнюється до письмової форми договору з всіма правовими наслідками невиконання зобов'язань за договором.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений строк (термін), відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Не виконуючи належним чином зобов'язання за вказаним кредитним договором.
Відтак, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало свої обов'язки за Договором № 6158381 про надання споживчого кредиту від 04.12.2022 року, у той час як відповідач у порушення вимог кредитного договору належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 512-514 ЦК України, новий кредитор набуває права первісного кредитора у зобов'язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.
Судом установлено, що первісний кредитор ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», з яким безпосередньо ОСОБА_1 уклав договір про надання споживного кредиту № 6158381 від 04.12.2022 року, відступило право вимоги ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», яке в свою чергу, відступило право вимоги ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», який є позивачем у цій справі.
Таким чином, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» є новим кредитором у зобов'язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Відповідно до статтей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки ОСОБА_1 взяв на себе обов'язки по виконанню договору, які на цей час не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 17.09.2024 становить 41865 грн, із яких: 15000 грн - заборгованість за кредитом; 26865 грн - заборгованість за нарахованими процентами відповідно до п. 1.4. Кредитного договору за ставкою 1,99 % за кожен день користування кредитом за період з 04.12.2022 по 17.09.2024 (включно), за таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити та стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому із ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Крім цього, згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137, 141 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У разі задоволення позову, витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача. З наведених вимог процесуального закону вбачається, що у разі задоволення позову, визначений згідно з умовами договору про надання правничої допомоги, гонорар адвоката за представництво у суді, а також інша правнича допомога, пов'язана зі справою (включаючи підготовку до розгляду справи, збір доказів тощо), що підтверджується на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що підлягає сплаті позивачем, мають бути покладені на відповідача.
Аналогічна позиція викладена Європейським судом з прав людини. У справі «Бєлоусов проти України» від 07 листопада 2013 року (а саме п. п. 113-117), де ЄСПЛ дійшов висновку про те, що навіть у разі не сплати заявником адвокатського гонорару на час розгляду справи, витрати за цим гонораром є «фактично понесеними», оскільки заявник має сплатити такий гонорар згідно із договірними зобов'язаннями.
Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 10000,00 грн, які підтверджується наданими позивачем доказами: договором №01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01.08.2024 року, укладеним між ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» та адвокатом Дідух Євгеном Олександровичем, актом прийому-передачі наданих послуг № 6158381 до договору № 01/08/2024-А про надання юридичних послуг від 01 серпня 2024 року, детальним описом робіт (наданих послуг) № 6158381 від 17.09.2024 року (а.с. 12, 87).
З огляду на умови договору про надання правової допомоги, враховуючи вид та обсяг наданих послуг, характер виконаних робіт, а також те, що клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу не надходило, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 137, 141, 258, 268, 280-289 ЦПК України; статтями 526, 536, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за Договором № 6158381 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 04.12.2022 в розмірі 41865,00 (сорок одна тисяча вісімсот шістдесят п'ять грн. 00 коп.)
Стягнути із ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) гривень та витрат на правову допомогу в розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Сторони:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ЄДРПОУ 40966896, юридична адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиВ. В. Москаленко