Справа № 362/7872/23
Провадження № 2/362/258/25
27 березня 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
з участю: позивача - ОСОБА_1 ,
секретаря - Шмагун М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири, -
Позивачі звернулись до суду із позовом, у якому просили стягнути з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 89 894 грн. 78 коп. в рахунок відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, 1092 грн. 92 коп. судового збору, 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 2 500 грн. 00 коп. витрат на проведення експертизи та інші процесуальні витрати.
Як на підставу позовних вимог посилались на те, що вони є власниками та проживають у квартирі АДРЕСА_1 . 21.03.2022 р. близько 12 год. 00 хв., приїхавши до власної квартири, виявили залиття квартири. Згідно з Актом комісії залиття квартири позивачів сталося з вини власника квартири АДРЕСА_2 , що належить відповідачці ОСОБА_3 на праві власності та перебуває у користуванні подружжя ОСОБА_6 . Внаслідок залиття квартири позивачам завдано майнової шкоди, оскільки кватира в цілому потребувала поточного ремонту, а меблі та підлога заміні. Відповідачі частково відшкодували завдану шкоду, чим визнали свою вину, проте наданих ними коштів не вистачило на відновлення квартири після залиття. 21.02.2023 р. експертною установою здійснено незалежну оцінку та встановлено розмір збитку (шкоди), завданого житловій квартирі позивачів, внаслідок залиття, що станом на 21.02.2023 р. становить 77 208,50 грн., з яких 7 313,72 грн. відповідачами відшкодовано, а тому позов заявлено на 69 894,78 грн. Відповідачі відмовились добровільно відшкодувати заподіяну майнову шкоду, отже, станом на дату звернення до суду матеріальна шкода не відшкодована.
12.02.2024 р. ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі за загальними правилами позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.
17.10.2024 р. ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав.
Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилась, подала заяву із проханням розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, повідомлялись про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомили. Повідомлення відповідачів про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів. Направлена на їх адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Відповідачі правом на подання відзиву на позов не скористались.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши позивача, свідка ОСОБА_7 , вивчивши, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 30669329 від 09.12.2014, технічного паспорту виготовленого 07.10.2013 р., ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 63,5 кв.м.
Згідно акту № 01/03-2022 про залиття квартири АДРЕСА_3 від 21.03.2022 р., затвердженим генеральним директором ТОВ «ЖЕК «Столичний»», залиття квартири 172 к. 1 сталося з вини власника квартири кв. АДРЕСА_4 . ОСОБА_3 від підпису про ознайомлення з актом відмовився, копію акту кинули у поштову скриньку. Вказаний акт містить посилання на характер залиття, його причини, місце аварії тощо, а відтак відповідає вимогам Правил.
Відповідно до висновку про вартість об'єкта оцінки, складеного ТОВ «ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА МАЙНОВИХ ПРАВ», в результаті виконання робіт з незалежної оцінки було встановлено: розмір збитку, завданого залиттям житловій квартирі, загальною площею 63,5 кв.м, розташованій за адресою: АДРЕСА_5 , станом на 21.02.2023 р. складає 77 208 грн. 50 коп. Актом надання послуг № 1-21.02.2023 від 21.02.2023 р. підтверджено оплату позивачами вартості експертизи у розмірі 2500,00 грн.
Як вбачається із листа генерального директора ТОВ «ЖЕК «Столичний»» вих. № 411 від 23.08.2023, між власником квартири АДРЕСА_6 та Товариством укладено Договір № 1/179 - 2016 ТЕКП про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 31.10.2016.
Свідок ОСОБА_7 , який є слюсарем-сантехніком ТОВ «ЖЕК «Столичний»», суду підтвердив факт залиття 21.03.2022 р. гарячою водою квартири позивачів відповідачами, що було встановлено ним по прибуттю за викликом до місця залиття.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Основного Закону України.
Як на підставу завдання своїх вимог позивачі посилаються на те, що внаслідок залиття належної їм квартири відповідачами завдано їм збитків.
Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Аналіз положень статей 11 та 1166 ЦК України дозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов'язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25серпня 2005року №927/11207 (далі-Правила), передбачено, що уразі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил). В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.
Згідно зі статтею 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).
Такі положення діючого законодавства узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 686/11256/16-ц, згідно якої власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов'язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.
Враховуючи викладене, встановивши, що позивачі довели розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачів, причинний зв'язок між ними, що призвело до залиття належної їм квартири, врахувавши акт про залиття квартири та висновок експерта, суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення солідарного обов'язку на відповідачів щодо відшкодування завданої матеріальної шкоди в загальному розмірі 69 894,78 грн.
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 4 статті 544 ЦК України).
Верховний Суд в постанові від 19.08.2020 р. у справі № 703/2200/15-ц вказав, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Співвласник, який виконав солідарний обов'язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування.
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Враховуючи вищезазначену позицію Верховного Суду, що ґрунтується на діючому цивільному законодавстві України, вбачається, що відповідачі мають нести солідарну відповідальність перед позивачами за зобов'язаннями щодо відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, яка виникла внаслідок залиття квартири та судових витрат, в тому числі витрат на експертний висновок.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги задоволення позову, тривалість розгляду справи, складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), фактичну участь представника позивача при розгляді даної справи, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають задоволенню у розмірі 15 000,00 грн.
Згідно п. 2 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Позивачем в зв'язку із розглядом даної справи понесено витрати на виконання висновку судового експерта та визначення матеріального збитку в сумі 2500,00 грн., а також витрати, пов'язані з вчиненням інший процесуальних дій у розмірі 265,00 грн., що підтверджено належними доказами, в зв'язку з чим вказана сума коштів підлягає стягненню з відповідачів на користь позивачів.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивачів підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1092,92 грн.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири, - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 69 894 (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 78 коп. у якості відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 витрати на правову (правничу) допомогу у розмірі 15 000 грн. 00 коп., витрати, пов'язані з вчиненням інший процесуальних дій у розмірі 265 грн. 00 коп. та витрати на оцінку майна у розмірі 2 500 грн. 00 коп., а всього - 17 765 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 по 364 грн. 31 коп. судового збору з кожного.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Васильківським міськрайонним судом у випадку подання відповідачем відповідної заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи якому повне заочне рішення не було йому вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя Л.М. Кравченко