Справа № 359/3191/25
Провадження № 1-кп/359/462/2025
21 березня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без технічної фіксації в спрощеному провадженні та без виклику учасників, кримінальне провадження №12025116100000069, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.02.2025 року, що надійшло до суду 20.03.2025 року з обвинувальним актом та доданими матеріалами, по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 03.04.2019 року за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі 850 грн. 00 коп., за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 02.06.2022 року за ст.128 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на один рік, згідно вироку Київського апеляційного суду від 21.06.2022 року, зміненого постановою Верховного Суду від 26 січня 2023 року, за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки п'ять місяців, який відбуває покарання у ДУ «Бориспільська виправна колонія №119», реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
та вивчивши матеріали кримінального провадження
ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту, за наступних обставин.
Так, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах (час, місце, спосіб, тощо) ОСОБА_2 , перебуваючи в ДУ «Київський СІЗО №13», незаконно придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), який почав незаконно зберігати при собі.
В подальшому 28.02.2025, продовжуючи реалізацію свого кримінально протиправного умислу, ОСОБА_2 , знаючи властивості та способи вживання наркотичного засобу, діючи з умислом направленим на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, обмотав 49 таблеток білого кольору круглої форми полімерною плівкою та помістив наркотичний засіб до лівої кишені своїх штанів та продовжив його незаконне зберігання.
Цього ж дня, тобто 28.02.2025 приблизно о 17 год. 00 хв. ОСОБА_2 доставлено для подальшого відбування покарання у вигляді позбавлення волі до ДУ «Бориспільська виправна колонія №119», що заходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Бориспільська, 1. Після чого, під час обшуку речей засудженого та його огляду у приміщенні кабінету начальника відділення оперативними працівниками ДУ «Бориспільська виправна колонія №119» у ОСОБА_2 в лівій кишені штанів, в які останній був одягнений, було виявлено полімерний згорток, в середині якого знаходиться 49 таблеток круглої форми білого кольору.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/111-25/13300-НЗПРАП від 06.03.2025 року надані на дослідження 49 таблеток білого кольору круглої форми загальною масою 24,506 г містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) в таблетках становить 1,078 г.
Метадон (фенадон), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено в «Таблиці ІІ» є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив умисні дії, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту, тобто скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
Указані обставини встановлені органом досудового розслідування та, як встановлено судом, не оспорюються учасниками судового провадження.
З цього приводу, в матеріалах кримінального провадження, містяться відомості та докази тому, що обвинувачений ОСОБА_2 , в присутності захисника - адвоката ОСОБА_3 , надав письмову заяву, відповідно до якої він: беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України; згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України; згідний з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.79,80).
Судом також встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 надав клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та виклику учасників судового провадження на підставі ч. 1 ст. 302 КПК України (а.с.82,83).
Суд перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист ОСОБА_2 було роз'яснено та останні дотримані, сумнівів у добровільності відповідної заяви ОСОБА_2 у суду не виникло, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.
Таким чином, ОСОБА_2 , на думку суду, своїми умисними діями, що виразилися у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту, скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 309 КК України. Вчинення ним даного кримінального проступку не оспорюється.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання за вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення.
При призначенні обвинуваченому покарання за вчинений кримінальний проступок, суд керується вимогами ст. 65 КК України та виходить з аналізу даних про особу обвинуваченого, суспільної небезпеки вчиненого ним, його відношення до скоєного, наявністю пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріальний та сімейний стан особи тощо.
Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_2 раніше судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. За місцем відбування покарання характеризується негативно. Під час перебування в ДУ «Київський слідчий ізолятор», за порушення вимог режиму тримання, отримав 1 стягнення за зберігання заборонених предметів. Заохочень не має, до праці не залучався.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено, про них не зазначив і прокурор в обвинувальному акті.
Таким чином, при призначенні обвинуваченому покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_2 за вчинений кримінальний проступок має бути призначене покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.
Крім того встановлено, що вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2021 року ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.186 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 5 місяців.
Вироком Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2021 року скасовано в частині призначеного покарання. Ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 5 місяців. На підстав ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарань, призначених за даним вироком та вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року, призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. При цьому вказано, що вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 3 квітня 2019 року слід виконувати самостійно. В решті вирок залишено без змін (а.с.68-75).
Постановою Верховного Суду від 26 січня 2023 року вирок Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року змінено. Виключено з мотивувальної та резолютивної частин вироку рішення про призначення ОСОБА_2 остаточного покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України. Зазначено вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 5 місяців.
Отже, Київський апеляційний суд при винесенні 21 червня 2022 року вироку, зокрема врахував вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2021 року, яким засуджено ОСОБА_2 за ст.128 КК України до 1 року позбавлення волі. Однак не врахував той факт, що вказаний вирок було скасовано Київським апеляційним судом згідно ухвали від 7 лютого 2022 року та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.
Після цього, за наслідками нового розгляду, вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 2 червня 2022 року ОСОБА_2 засуджено за ст.128 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік. При цьому вказано, що вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 3 квітня 2019 року слід виконувати самостійно.
Таким чином, судом встановлено, що вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 2 червня 2022 року не було враховано Київським апеляційним судом при винесенні вироку від 21 червня 2022 року, та Верховним Судом при винесенні постанови від 26 січня 2023 року.
З огляду на вказане, у відповідності до ч.1 ст. 71 КК України, до покарання ОСОБА_2 за даним вироком у виді обмеження волі строком на 1 рік, що з урахуванням вимог ст.72 КК України, становить 6 місяців позбавлення волі, слід частково приєднати покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 2 червня 2022 року за ст.128 КК України, а саме 1 місяць позбавлення волі, та невідбуту частину покарання за вироком Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року, зміненим постановою Верховного Суду від 26 січня 2023 року, що на момент винесення даного вироку становить 9 місяців 7 днів.
Саме таке покарання, на думку суду, має на меті не лише покарання а і виправлення обвинуваченого, з урахуванням обставин вчиненого ним, його матеріального та сімейного становища тощо.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати становлять 4775 грн. 40 коп. за проведення експертизи, що підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 53, 65-67, 309 КК України, ст. 26 КВК України, ст. 368, 370-374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71, 72 КК України, ОСОБА_2 до покарання за цим вироком частково приєднати покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 2 червня 2022 року за ст.128 КК України та невідбуту частину покарання за вироком Київського апеляційного суду від 21 червня 2022 року, зміненим постановою Верховного Суду від 26 січня 2023 року за ч.2 ст.186 КК України, та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 4 (чотири) місяці 7 (сім) днів.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 21 березня 2025 року.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 3 квітня 2019 року щодо стягнення з ОСОБА_2 штрафу в розмірі 850 грн. виконувати самостійно.
Після набрання вироком суду законної сили, речові докази в кримінальному провадженні, а саме: метадон (фенадон) масою 1,078 г, що знаходиться в полімерному спецпакеті № 0006306 та переданий на зберігання до камери схову Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Держави України (рахунок отримувача: UA858999980313030115000010103; отримувач коштів: ГУК у Київській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) - 899998; Код класифікації доходів бюджету - 24060300; назва платежу: за проведення експертизи по кримінальному провадженню №12025116100000069, справа № 359/3191/25) - 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) гривень 40 копійок процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1