Справа № 357/4875/25
3/357/2514/25
24.04.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону №2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, різноробочий ПП « ОСОБА_2 », проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РКНОПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 08.04.2025 надійшли адміністративні матеріали за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_3 .
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 розглядаються протягом трьох діб.
Громадянин ОСОБА_1 з'явився до суду. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та роз'яснено права та обов'язки.
Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила наступне.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», передбачено, що діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 23.03.2025 о 13 год 24 хв року АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї племінниці ОСОБА_4 , а саме виражався нецензурною лайкою в її бік та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоди її психологічному здоров'ю та економічного характеру, а саме не пускав у житлове приміщення її матері (протокол серії ВАД №330823 від 23.03.2025).
Відповідно до заяви та пояснень від 23.03.2025 громадянки ОСОБА_4 , зазначено, що 23.03.2025 між нею та дядьком виник конфлікт в ході якого ОСОБА_1 нецензурно виражався та ображав її, зачинив у погребі та хотів вдарити.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що будинок за адресою: АДРЕСА_2 є спадщиною його батьків та між родичами виникають суперечки стосовно режиму користування. Додав, що сварка сталася на побутовому ґрунті і в запалі він вжив нецензурну лайку, однак вона не мала направленість образи, крім того фізичну силу не застосовував.
Об'єктивна сторона домашнього насильства як правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного або економічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Водночас важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Дії громадянина ОСОБА_1 кваліфікована працівником поліції за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, як домашнє насильство психологічного та економічного характеру вчинене відносно племінниці.
Насильство в сім'ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З матеріалів долучених до протоколу неможливо встановити, в чому саме полягало домашнє насильство стосовно ОСОБА_4 , вчинене 23.03.2025, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 хоч і мають кровне споріднення, однак проживають порізно в м. Київ, а будинок за адресою: АДРЕСА_2 є спадковим майном та знаходить у тому чисті у власності ОСОБА_1 та матері ОСОБА_4 .
Суд звертає увагу, що для кваліфікації діяння як домашнього насильства між суб'єктом та потерпілим має існувати зв'язок, який би мав змогу встановити зміст відносин між ними (родинних, подружні, спільне проживання як партнерів). Також суд зауважує, що кваліфікуючою ознакою домашнього насильства є спеціальний суб'єкт та наявність родинних або іншого роду відносин з яких і виникає взаємозалежність між суб'єктом та потерпілим і в такому разі дії суб'єкта матимуть ознаки саме домашнього насильства стосовно іншого.
В матеріалах справи зазначено, що ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Стосовно цієї ситуації визначальним є саме те, що особи мають роздільний побут, проживають окремо та характер конфлікту вказує лише на взаємну неприязнь один до одного, що не охоплюється об'єктивною стороною домашнього насильства в контексті ст. 173-2 КУпАП.
У цьому випадку дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння між ОСОБА_1 та його племінницею ОСОБА_4 відсутня.
Сам факт звернення ОСОБА_4 , до органів поліції щодо вчинення домашнього насильства без належних та допустимих доказів, що підтверджують такі дії, не є достатнім підтвердженням вчинення такого насильства.
Наявність сварок і непорозумінь між особами на особистому, побутовому/матеріальному ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя або режиму користування спільним майном, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.
Разом з тим, обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в матеріалах справи, зокрема письмові пояснення не дають судді підстав для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак вчинення психологічного насильства стосовно племінниці ОСОБА_4 .
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись статтями 173-2, 221, 283-285, 294, 247 КУпАП, суддя
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОксана ВОЗНЮК