Справа № 357/1335/25
Провадження № 2/357/2056/25
21 квітня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Сокур О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 м. Біла Церква за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У січні 2025 року представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 8791746 від 26.11.2023 року в сумі 17148,71 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позову вказано, що 26.11.2023 року між фізичною особою позичальником ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір № 8791746, згідно з умовами якого відповідач отримав 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів (Додаток №1 до кредитного договору № 8791746 від 26.11.2023 р.) повернення кредиту та сплати комісії і процентів Відповідачем не було внесено. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит на потрібну їй суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Враховуючи ці обставини, умови чинного законодавства та п. 3.2.6. Кредитного договору № 8791746 від 26.11.2023 року - Позикодавець має право відступати, передавати, будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. п. 7.1. Кредитного договору № 8791746 від 26.11.2023 року визначає, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Укладаючи Кредитний договір Відповідач та ТОВ «Мілоан» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. З огляду на викладене, договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та відповідачем не був би укладений. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, що підтверджується Платіжним дорученням на користь відповідача від ТОВ «Мілоан». Підтвердженням добровільного укладення відповідачем даного Договору підтверджує Анкета-заява на кредит № 8791746 Позичальника від 26.11.2023 року, що заповнена відповідачем. Таким чином, відповідно до умов кредитного договору, 26.03.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №104- МЛ від 26.03.2024 р. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором № 8791746 від 26.11.2023 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 8791746 від 26.11.2023 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №104- МЛ від 26.03.2024 р. Сума заборгованості відповідача становить 17148,71 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №104- МЛ від 26.03.2024 р. З них, прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 4650 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить - 11998,71 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить - 500 грн. Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов'язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. № 23456802/1123 від 02.01.2025 р.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 року головуючим суддею визначено Кошеля Б.І. та матеріали передані для розгляду.
Ухвалою від 30 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Судом 17.02.2025 р. за вх..№8584 отримано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача - адвокат Речицька Я.О. просила відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначила, що в силу складних життєвих обставин позивач змушена була звернутись до кредитних установ. Вона інвалід 3-ї групи, перебуває на обліку у лікаря онколога. Позивач змушена була звернутися до кредитних установ, оскільки їй потрібні були кошти на її лікування та лікування її чоловіка. Прострочення грошового зобов'язання щодо повернення грошових коштів мало місце в період дії в Україні воєнного стану. Зобов'язання відповідача щодо сплати відсотків, здійснених на підставі ст. 625 ЦК України за період з отримання кредиту по дату винесення рішення по ТОВ ''Фінансова компанія ''Кредит-Капітал '' підлягають списанню позивачем в зв'язку з прямою нормою закону, викладеною в п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.
Представник відповідача - адвокат Речицька Я.О. направила до суду заперечення, які були зареєстровані канцелярією суду 14.03.2025 р. за вх..№13535, в яких зазначила, що позивач грубо порушені права відповідача, а саме: не надано Договору споживчого кредиту № 8791746 від 26.11.2023 року; не надано Договору відступлення права вимоги № 104-МЛ від 26.03.2024 року; не повідомлено правдивої денної відсоткової ставки; не повідомлено про необхідність сплачувати комісії; та ін. До матеріалів справи долучена платіжна інструкція з оплати ТОВ ''Фінансова компанія ''Кредит-Капітал '' на користь ТОВ «МІЛОАН» згідно Договору відступлення права вимоги № 104-МЛ від 26.03.2024 року Після укладення договору відступлення права вимоги новому кредиторові передаються всі документи, що підтверджують зобов'язання боржника, і далі йому необхідно в письмовій формі повідомити боржника про перехід до нього відповідних прав. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання для нього небажаних наслідків, а боржник уважається таким, що належно виконав свої зобов'язання. Також зазначила, що позивачем не враховані внесені відповідачем сплати, відповідач вважає, що сплатила всі необхідні суми і не маю жодних зобов'язань перед позивачем. До матеріалів справи не долучено жодного документу, який би підтвердив направлення відповідачу претензії чи листа з вимогою оплати боргу. Також вказує, що Законом України № 891-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодоспоживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій» 15 вересня 2020 року прийнятим Верховною Радою України, зазначено, що будь-який кредит на суму меншу або таку ж як офіційна сума мінімальної заробітної плати на момент отримання кредиту, або укладений кредитний договір на строк до одного місяця, вважається «споживчим кредитом» та регулюється нормами Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. В п. 1.5.3. Договору споживчого кредиту № 8791746 від 26.11.2023 року процентна ставка становить 3.5 % Мікропозики (в тлумаченні Закону України «Про споживче кредитування» - кредитів, сума яких не перевищує розміру мінімальної зарплати), максимальний розмір штрафів та інших платежів за порушення умов погашення кредиту не може бути більшим за подвійний розмір тіла кредиту. До матеріалів справи не додано документів на підтвердження направлення відповідачу примірника договору. Більше того, договір відповідач не отримувала взагалі. Суду не надано достатніх і допустимих доказів того, що саме відповідачка погодила всі істотні умови вказаного кредитного договору. Під час військового стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування до позичальника, який не виконав зобов'язань за договором про споживчий кредит, не можуть застосовуватися будь-які санкції за невиконання умов договору; платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем); якщо позичальник не вніс щомісячні обов'язкові платежі вчасно, він звільняється від обов'язку сплати неустойки (штрафу, пені) та інших платежів; забороняється збільшення процентної ставки у разі невиконання зобов'язань за договором (крім випадків, коли у кредитному договорі визначено змінювану процентну ставку).
Судом 21.04.2025 р. за вх..№21370 отримано промову у судових дебатах від представника відповідача - адвоката Речицька Я.О.
Позивач в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, представник позивача направив до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів ( ч. 3 ст. 211 ЦПК України ).
Відповідач в судове засідання не з'явився, представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяви та клопотання до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.
Суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності сторін та прийняття судового рішення на підставі наявних матеріалів, оскільки всі учасники справи були належним чином та завчасно у відповідності до вимог ЦПК України повідомлені по дату, час та місце слухання справи, представник позивача надав заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, відповідач скористався своїм правом та подав суду відзив на позовну заяву, в якому висловив свою позицію щодо позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Так, судом встановлено, що 26.11.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8791746, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 5000,00 грн. (п. 1.2 договору) строком на 105 днів (15 днів пільговий період та 90 днів поточний період) зі сплатою 1,65% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом в пільговий період та 3,5% від фактичного залишку кредиту за кожний день строку користування кредитом в поточний період, комісія за надання кредиту 500,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. (п. п. 1.5.1, 1.5.2, 1.5. 3).
Договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора.
Відповідно до пункту 2.1. договору, кредит надається позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.5. та п. 2.4. цього договору.
Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.
Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомилася з наявними схемами кредитування, отримала проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному виглядів особистому кабінеті), ознайомилася з усіма його умовами. Приймаючи умови Кредитного Договору Відповідач також підтверджує, що умови Договору їй зрозумілі та вона підтверджує, що договір адаптовано до її потреб та Фінансового стану, а інформація надана їй Кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті Фінансової послуги без нав'язування її придбання.
Згідно з платіжним дорученням № 116195693 від 26.11.2023 року, 5000,00 грн. кредитних коштів ТОВ «Мілоан» перераховано, отримувач: ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , рахунок НОМЕР_1 .
Також, 26.11.2023 відповідачем було підписано графік платежів, заяву на отримання кредиту №8791746.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( п. 1 ст. 530 ЦК України).
Крім того, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язанні настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, якою відповідно до ч. 3. ст. 549 ЦК України є пеня.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежного виконання ).
Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість ним виконання свого грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, згідно ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
На підставі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір в силу приписів ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.
Стаття 1048 частина 1 ЦК України передбачає право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір та порядок одержання яких встановлюється договором.
Позичальник зобов'язаний, відповідно до ст. 1049 ЦК України, повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані їй позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі, - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, відповідач підписуючи вищевказані Договори, прийняв та погодився з їх умовами.
Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20) від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20 (провадження № 61-154св21). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Такої правової позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 17 січня 2022 року в справі № 234/7723/20, провадження № 61-6379св21.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з умовами Кредитних договорів Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договорами.
Однак, в порушення вищезазначених вимог закону та умов договорів, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
26.03.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення права вимоги №104-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників та акту прийому-передачі Реєстру Боржників №1, до Договору відступлення права вимоги №104-МЛ від 26.03.2024 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8791746 в сумі 17148,71 грн, яка складається з наступного: 4650,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 11998,71 грн. - заборгованість за відсотками; ,00 грн - заборгованість за комісією.
Також позивачем додано до позовної заяви розрахунок заборгованості за кредитним договором № 8791746 від 26.11.2023.
Встановлено, що всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», ні на рахунки попереднього кредитора.
Встановлено, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 р. у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
З боку відповідача не було спростовано того факту, що вищевказаний кредитний договір був підписанний останньою.
Не заслуговують на увагу і доводи відповідача, викладені у запереченнях, в яких остання посилався на те, що вона виконала зобов'язання за кредитним договором, сплатила всі необхідні суми і не має жодних зобов'язань перед позивачем, оскільки надані відповідачем квитанції, які досліджені судом, не підтверджують сплати заборгованості за кредитним договором №8791746, так як в квитанціях не зазначено отримувачем ані первісного кредитора, ані позивача, також більшість квитанцій містять дату платежу що передувала даті укладання кредитного договору №8791746 від 26.11.2023.
Крім того, часткова сплата боргу за кредитним договором в сумі 1000,00 грн, згідно квитанції №1810866297 від 11.12.2023, врахована позивачем та відображена в розрахунку заборгованості за кредитним договором №8791746.
Згідно з умовами кожного з укладеного Кредитного договору, позичальник зобов'язується повернути кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договорами, але відповідач порушив взяті на себе зобов'язання. Позивач правомірно набув право вимоги до відповідача, та в передбачений Законом спосіб не було визнано недійсними договір Факторингу, в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений первісними кредиторами при відступленні права вимоги.
Відповідач, свою чергу, не спростував розрахунок нарахованих відсотків, наданий позивачем.
Тобто, нарахування заборгованості здійснювалось у відповідності до умов договору та додатків до нього, саме через неналежне виконання Позичальником взятих на себе зобов'язань.
В свою чергу, з боку відповідача не було надано спростування вказаним розрахункам, як не було надано і свого контррозрахунку.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та не повернув отримані кошти в обумовлений строк за вищевказаним договором (заборгованість за основною сумою боргу), суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у за кредитним договором є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволені позовних вимог в повному обсязі є не обґрунтовані, недоведені, суперечать умовам укладеного кредитного договору, суд приходить до переконання про наявність усіх підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 2422,40 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача судові витрати по справі - 2422,40 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 19, 76, 77, 80, 81, 89, 131, 141, 187,211, 247, 263-265, 273, 274, 353-355 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 8791746 від 26.11.2023 у розмірі 17148,71 грн та судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 3-й поверх, м. Львів, 79029, код ЄДРПОУ: 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Б. І. Кошель