Справа № 357/3895/25
Провадження № 2/357/2846/25
24 квітня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Любченко А. С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У березні 2025 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 01.08.2007 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сімейне життя з ОСОБА_2 не склалося через різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, сторони не підтримують шлюбних відносин, а тому позивач просить шлюб розірвати.
Ухвалою судді від 28.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. (а.с. 14)
Позивач в судове засідання не з'явився, у поданій позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, 16.04.2025 на адресу суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов визнала, просила шлюб розірвати.
Відповідно до положення ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони 01 серпня 2007 року зареєстрували шлюб, у Центральному відділі реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1905, від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наведене підтверджується матеріалами справи (а.с. 3, 4, 5).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що сторони припинили подружні відносини, не ведуть спільного господарства, мають різні інтереси та погляди на життя та сімейні обов'язки, в сім'ї відсутнє взаєморозуміння та підтримка. Позивач зазначив, що збереження сім'ї неможливе і дане суперечить їхнім інтересам, сім'я розпалася остаточно.
Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до норми вказаної статті, при розірванні шлюбу кожен із подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити дошлюбне. Це право може бути реалізоване лише у момент припинення шлюбу у разі його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідача залишити « ОСОБА_5 ».
Частиною 1 статті 142 ЦПК України визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача 50 відсотків від сплаченого судового збору з одночасним поверненням позивачу з державного бюджету 50 відсотків від сплаченого судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 112,113,115 СК України, ст. 12, 13, 81, 142, 206, 258- 265, 354 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01 серпня 2007 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м.Києва з державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1905 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідача залишити - « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) судові витрати по справі (50 % від суми судового збору) - 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) із спеціального фонду Державного бюджету України - 605,60 грн. сплаченого ним судового збору, згідно квитанції до платіжної інструкції № 0.0.4269655640.1 про сплату 2111,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 24 квітня 2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола