Справа № 286/4681/24
23 квітня 2025 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення в натурі частки житлового будинку, який належить співвласникам на праві спільної часткової власності , -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділення в натурі частки житлового будинку, який належить співвласникам на праві спільної часткової власності і просить виділити йому в натурі 1/2 ідеальної частки з спільної часткової власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 , наступні приміщення: веранду площею 5,7 кв.м, коридор площею 4,5 кв.м, кімнату площею 9,6 кв.м, кімнату площею 17,7 кв.м., кімнату площею 16,9 кв. м, кухню площею 12,5 кв. м, ванну кімнату площею 2,8 кв. м, кладову площею 6,1 кв. м та припинити спільну власність, визначивши йому право власності з цього окремого об'єкту нерухомого майна в 1, мотивуючи тим, що він є власником 1/2 частини житлового будинку в АДРЕСА_1 . Дана частина будинку перебуває у його власності на підставі свідоцтва про право на спадщину від 14.11.2024. Інші частини будинку належать відповідачам. ОСОБА_2 , яка є власником на підставі договору дарування квартири від 14.06.2012 - 1/4 частина будинку. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (на даний час померлий) - 1/4 частина будинку, тобто по 1/8 частині.
На сьогоднішній день він вирішив продати свою частину житлового будинку, тому звернувся до нотаріуса. Йому було роз'яснено, що при укладенні договору купівлі-продажу будинку (частини) необхідний кадастровий номер земельної ділянки, яка надана для обслуговування житлового будинку. Земельна ділянка у власність його матері, від якої він успадкував частину будинку, не передавалась, а тому необхідно отримувати рішення про передачу землі у користування та виготовляти технічну документацію із землеустрою.
Розробники земельної документації повідомили, що так як будинок має декількох власників, то необхідне спільне звернення всіх для виготовлення загальної документації на всю земельну ділянку біля всього будинку, а потім виділяти свою частину. Спільно вони звернутися не можуть з таких причин: відповідач - ОСОБА_2 має у власності квартиру, що складає 1/4 частину житлового будинку. Її право власності зареєстровано як квартира, а до квартири земельна ділянка не виділяється. Тобто, вона хоч і є власником частини будинку, але має відмінний статус власності і не може звернутися до розробників земельної документації. Відповідач - ОСОБА_3 не прийняла спадщину після свого померлого чоловіка - ОСОБА_4 і має у власності лише 1/8 частину житлового будинку.
Таким чином, на даний час він не може оформити земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та, відповідно, продати свою частину житлового будинку.
Відзивів на позовну заяву відповідачами не подано.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Позивач надав заяву, в якій просить справу слухати у його відсутнсть. Позовні вимоги підтримує. Відповідачі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали заяви, в яких також просять справу слухати у їх відсутність. Позовні вимоги визнають.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, врахувавши письмові заяви сторін по суті справи, та дослідивши письмові докази, вважає, що визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов слід задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачеві на праві спільної часткової власності, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії НТН №970958 від 14.11.2024 належить 1/2 частина житлового будинку в АДРЕСА_1 , відповідачеві - ОСОБА_2 - 1/4 частина на підставі договору дарування квартири, що складає частину житлового будинку від 14.06.2012, зареєстрованого в реєстрі за №199, а відповідачеві - ОСОБА_3 1/8 частина на підставі свідоцтва про право власності на житло (квартира АДРЕСА_2 ) №2557 від 11.12.1998. Право власності зареєстровано за сторонами у встановленому законом порядку. Інша ж 1/8 частина належала нині покійному чоловіку ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . Право на спадщину після його смерті в розмірі 1/8 частини не оформлено.
Вказані обставини підтверджуються копіями: свідоцтва про право на спадщину за законом серії НТН №970958 від 14.11.2024, зареєстрованого в реєстрі за №2-2114, витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі від 14.11.2024, витягу з Державного реєстру речових прав від 14.11.2024, договору дарування квартири, що складає частину житлового будинку від 14.06.2012, зареєстрованого в реєстрі за №1199, витягу з Державного реєстру правочинів від 14.06.2012, витягу про державну реєстрацію прав КП «Коростенське міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради» від 26.06.2012, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна, а саме, щодо будинку АДРЕСА_1 , та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 15.12.2024, інформаційної довідки КП «Коростенське міжміське бюро технічної іевентаризації» Житомирської обласної ради №18 від 09.02.2021, витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Коростенське міжміське бюро технічної іевентаризації» Житомирської обласної ради від 09.11.2011 та довідкою Овруцької міської ради №347 від 16.05.2024 (а. с. 7-9, 13-16, 24-26).
Відповідно до ст.ст. 355, 356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Частиною 3 ст. 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
В ч.6 постанови від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» Пленум Верховного суду України роз'яснив, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частку будинку з самостійними виходами (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення.
Таким чином, з аналізу змісту ст.ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слідує, що виділ часток жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Відповідно до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами житловий будинок АДРЕСА_1 трьохквартирний та має окремі входи (а. с. 17-21).
З висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна №161 від 18.12.2024 вбачається, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.11.2024 ОСОБА_1 належить: веранда площею 5,7 кв.м, коридор площею 4,5 кв.м, кімната площею 9,6 кв.м, кімната площею 17,7 кв.м., кімната площею 16,9 кв. м, кухня площею 12,5 кв. м, ванна кімната площею 2,8 кв. м, кладова площею 6,1 кв. м, що становить 1 цілу частину житлового будинку загальною площею 75,8 кв. м, житловою площею 44,2 кв. м по АДРЕСА_1 . При вивченні поверхневого плану житлового будинку та при візуальному огляді встановлено, що за технічними показниками об'єкт є відокремленим, має окремий вхід, комунікації та може бути виділений в натурі в окремий житловий будинок (а. с. 27).
Копія архівного витягу архівного відділу Овруцької районної державної адмінстрації №38 від 11.02.2005 свідчить, що ОСОБА_5 - матері позивача земельна ділянка для обслуговування житлового будинку у приватну власність не передавалась (а. с. 10).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, зважаючи, що позивач позбавлений можливості оформити право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування його 1/2 частини житлового будинку та реалізувати своє право власності на будинок; будинок має окремі входи, тобто наявна визначена законом технічна можливість виділення позивачеві в натурі 1/2 частки в спірному житловому будинку, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для виділення останньому в натурі ідеальної частки із спільної часткової власності.
Відповідно до ч.3 ст.364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
В ч.11 постанови №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що за змістом ч.4 ст.174 ЦПК України (на даний час ч.4 ст. 206 ЦПК України) у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Від сплати судового збору позивача звільнено на підставі п.10 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів слід стягнути судовий збір в загальній сумі 4241 грн. 78 коп., а саме: по 2120 грн. 89 коп. з кожного в дохід держави (1% ціни позову ).
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 200, 206, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Виділити у власність ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , в натурі частку спільного майна, що складається з 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 75,8 кв.м, житловою - 44,2 кв.м., яка включає: веранду площею 5,7 кв.м, коридор площею 4,5 кв.м, кімнату площею 9,6 кв.м, кімнату площею 17,7 кв.м., кімнату площею 16,9 кв. м, кухню площею 12,5 кв. м, ванну кімнату площею 2,8 кв. м, кладову площею 6,1 кв. м, що становить цілу частину, та припинити на неї право спільної часткової власності.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір в розмірі по 2120 грн. 89 коп. з кожної в дохід держави.
На рішення суду до Житомирського апеляційного суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець