Справа № 279/5102/24
Провадження №1-кп/283/93/2025
24 квітня 2025 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ( в режимі ВКЗ), розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 14.05.2024 за №12024060490000296, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.152 КК України,
У провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024060490000296 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.152 КК України.
Ухвалою від 04.03.2025 обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» строком на 60 днів, до 02.05.2025 (включно).
Прокурором ОСОБА_3 24.04.2025 подано клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: ризик ухилення обвинуваченого від суду; ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення інших кримінальних правопорушень. Запобігти вказаним ризикам, на думку прокурора, застосуванням більш м'якого запобіжного заходу не можливо.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, просила задовольнити.
Представник потерпілої підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник заперечили щодо клопотання, вважають, що прокурором не обґрунтована необхідність продовження обвинуваченому строку найбільш суворого запобіжного заходу з врахуванням того, що судовий розгляд вже фактично проведений, прокурор попросила перерву для зміни обвинувачення, однак у клопотанні посилається на ті ж обставини, які були першопочатково.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання.
Обвинувачений зауважив, що клопотання прокурора є надуманим. Він зацікавлений у об'єктивному розгляді кримінального провадження.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України однією із обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу, є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти статевої недоторканості, санкція статті за який передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до дванадцяти років.
Наразі прокурором вирішується питання про зміну обвинувачення, однак деякі з ризиків, які були підставою для обрання саме такого запобіжного заходу продовжують, на думку суду, існувати.
Так, як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_5 зареєстрований в м. Києві, у м. Коростень проживав тимчасово, в будинку ОСОБА_7 з дозволу останнього. При цьому, як зазначив сам обвинувачений під час судового розгляду, доступ до квартири, де він зареєстрований, він може отримати лише з дозволу дядька, який проживає у м. Києві, але в іншому районі. ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, відрахований з навчального закладу, утримував себе за рахунок соціальної допомоги та мінливих підробітків. Обвинувачений є сиротою, у зв'язку з чим не має міцних соціальних зв'язків, близьких родичів. Зазначені обставини у сукупності з тяжкістю інкримінованого злочину та у взаємозв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану, підтверджують, що продовжує існувати ризик ухилення обвинуваченого від суду. Зазначений ризик є настільки реальним, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаному ризику.
Суд також враховує, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України, та через відсутність стабільного заробітку може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Існування ризиків слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення обвинуваченим зазначених дій, а КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується саме з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Запропонований стороною захисту запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, зважаючи на його процесуальний зміст та дані про особу обвинуваченого, жодним чином не зможе запобігти ризикам, на які вказує суд.
Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень продовжують існувати, а запобігти вказаним ризикам шляхом застосування запобіжного заходу, запропонованого стороною захисту, на думку суду, не можливо.
При цьому, суд вважає, що обвинуваченому може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи матеріальний стан обвинуваченого, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 85 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає257380 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024060490000296 строк запобіжного заходу - тримання під вартою на 50 днів, до 12 червня 2025 року включно.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави - 85 (вісімдесят п'ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 257380 (двісті п'ятдесят сім тисяч триста вісімдесят) гривень.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок (одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області код за ЄДРПОУ 26278626 МФО 820172 в ДКС України м. Київ р/р UA678201720355249002000000277) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення та обвинувачений підлягає звільненню з-під варти негайно, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України під зобов'язання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- не виїжджати із АДРЕСА_1 без дозволу суду;
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
- утриматись від спілкування із потерпілою ОСОБА_8 .
Копію ухвали направити уповноваженій особі місця попереднього ув'язнення для виконання та вручення обвинуваченому під розписку.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту її вручення.
Суддя ОСОБА_1