Справа № 344/1963/25
Провадження № 3/344/1312/25
24 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Деркач Н.І., за участю захисника Андрусенка І.Я., потерпілого ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 253187 від 24.01.2025 року встановлено, що 20.12.2024 року близько 19 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 вчинила домашнє насильство економічного характеру відносно ОСОБА_1 , а саме обмежила у доступі до квартири та у доступі до майна та документів, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак належним чиномповідомлялася судом про день, час та місце судового розгляду щодо неї.
Потерпілий ОСОБА_1 пояснив суду, що ОСОБА_2 є його невісткою. Після смерті його сина вона залишилася проживати в квартирі в АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної власності чотирьом особам. 20.12.2024 року жодного насильства ОСОБА_2 щодо нього не вчиняла, між ними тільки є спори щодо поділу вказаної квартири, куди він разом із має намір переїхати.
Захисник Андрусенко І.Я. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження в справі щодо ОСОБА_2 на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення потерпілого, доводи захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що провадження в справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП з огляду на наступне.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п.3, п.4, п.14, п.17 ч.1 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, повязаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
При цьому, слід вказати, що зазначити, що конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.
Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.
У даному випадку дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відсутня. Матеріали справи не містять підтвердження наявності шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілого. Натомість між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мала місце сварка на побутовому рівні з приводу поселення у квартиру, який не мав ознак умисного завдання потерпілому психологічного, економічного чи фізичного насильства, про що у судовому засіданні також вказав і потерпілий. В судовому засіданні потерпілий підтвердив, що жодного насильства щодо нього з боку ОСОБА_2 не було.
З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, позаяк, у останньої був відсутній умисел на вчинення будь-яких дій, передбачених в диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, у той час, як у цій ситуації мав місце саме конфлікт.
Окрім цього, відповідно до вимог ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 250792 від 18.10.2024 року особою, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено ОСОБА_3 .
Проте, згідно паспортних даних, які суд встановив в судовому засіданні та посвідчення учасника бойових дії серії НОМЕР_2 від 15.02.2024 року анкетними даними особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є ОСОБА_3 . Інші матеріали справи, які долучено до справи також складені щодо ОСОБА_3 , що свідчить про неналежне встановлення працівниками поліції особи в ході складання матеріалів справи та порушення вимог ст.256 КУпАП.
Суд виходить з того, що відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Таким чином, даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували вчинення ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Таких доказів не здобуто і в судовому засіданні.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, факт вчинення ОСОБА_3 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, тому, відповідно до змісту ст.247 п.1 КУпАП провадження в справі необхідно закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 9, 221, 245, п.1 ст.247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністюв його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Наталія ДЕРКАЧ