Справа № 183/5616/24
№ 2/183/909/25
24 квітня 2025 рокуНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі головуючої судді Сороки О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) осіб, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , вякому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 28 437,50 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що між ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» та ОСОБА_1 був укладений договір № 230526-62112-1 від 26.05.2023 року, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 4550,00 грн., строком на 150 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування та 3,5% від залишку суми кредиту за кожен день прострочення терміну повернення кредиту. Даний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://monetka.ua або https://monetka.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, на умовах, погоджених сторонами, не повернула кредитні кошти, не сплатила відсотки за користування ними.
Станом на 27.05.2024 року заборгованість відповідача становить 28 437,50 грн., яка складалася з наступного: 4550,00 гривень - заборгованості за кредитом; 23 887,50 грн. - заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п.1.2. кредитного договору за ставкою 3,5% за кожен день користування кредитом за період з 26.05.2023 року по 23.10.2023 року. Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у зазначеному розмірі та судові витрати.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сороки О.В. від 08.07.2024 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи без виклику (повідомлення сторін).
Відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи. Правом на подання відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, відповідач не скористалася. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не подавала.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
26.05.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» та ОСОБА_1 із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором укладено кредитний договір № 230526-62112-1, на підставі якого відповідачу надано кредит у розмірі 4550,00 грн. на строк 150 днів шляхом переказу вказаної суми на його платіжну картку НОМЕР_1 зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 3,5% від суми кредиту за кожен день користування.(п. п. 1.1, 1.3, 1.6 п.1 договору) (а.с. 9-11).
Пунктом 1.2 договору встановлено процентну ставку за користування кредитними коштами у розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день використання кредиту у межах строку, визначеного п. 1.3 договору.
Окрім того, ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» ознайомила відповідача з таблицею обчислення загальної вартості кредиту, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за договором № 230526-62112-1 від 26.05.2023 (додаток № 1) (а.с.12).
Пунктом 3.3 договору № 230526-62112-1 визначено, що у випадку порушення строків повернення кредиту, встановлених п. 1.3 договору (з урахуванням пролонгації строку дії договору), позичальник сплачує товариству плату за неправомірне користування кредитом за процентною ставкою 3,5 % від суми несвоєчасно повернутого кредиту за кожен день користування кредитом понад строк, зазначений у п. 1.3 цього договору. Сторони домовились, що процентна ставка, визначена у цьому пункті, нараховується відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Підписуючи кредитний договір, відповідач також погодилась на використання електронного підпису у якості аналога його власноручного підпису.
На підтвердження укладення між ТОВ «Фінансова компанія «РІАЛЬТО» та ОСОБА_1 вищевказаного кредитного договору до позовної заяви долучено витяги з інформаційно-телекомунікаційної системи https://monetka.ua та довідку від 14.03.2024, у яких відображено хронологію подання ОСОБА_1 анкети-заяви на кредит, а також укладення договору № 230526-62112-1від 26.05.2023 (а.с.18-21).
Згідно квитанції № 581810702 від 26.05.2023 року на виконання умов кредитного договору ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» здійснило переказ коштів на суму 4550,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_2 (а.с.16).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 230526-62112-1 від 26.05.2023 року станом на 27.05.2024 року заборгованість ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором становила 28 437,50 грн., з яких 4550 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту (тіло кредиту), 23 887,50 грн. - прострочена заборгованість по несплаченим процентам (а.с. 17).
Вирішуючи спір, суд враховує такі положення законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1055 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до абз. 1 ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронну комерцію»).
У силу ч. 3 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правил ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі досліджених доказів судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» (торгова марка "МОНЕТКА") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 230526-62112-1 від 26.05.2023 року. За умовами вказаного договору відповідачці було перераховано на її банківську картку кредитні кошти у розмірі 4550,00 грн. ОСОБА_1 отримала вказані кошти, проте належним чином не виконала взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість.
Оскільки доказів належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором суду не надано, з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за кредитним договором № 230526-62112-1 від 26.05.2023 у розмірі 28 437,50 грн., з яких 4550,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту (тіло кредиту), 23 887,50 заборгованість за процентами відповідно до п.1.2 кредитного договору станом на 27.05.2024 року.
У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Судовим розглядом встановлено, що Договір № 230526-62112-1 від 26.05.2023 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора 282673. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Ріальто» в електронній формі. Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Зі змісту Витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи https://monetka.ua вбачається, що ОСОБА_1 послідовно вчинила ряд дій, спрямованих на отримання кредитних коштів, в тому числі підписала повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір за допомогою одноразового ідентифікатора.
В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатила заборгованість за кредитним договором.
Таким чином, у зв'язку із вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за Договором № за кредитним договором № 230526-62112-1 від 26.05.2023 у розмірі 28 437,50 грн., з яких 4550,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту (тіло кредиту), 23 887,50 заборгованість за процентами відповідно до п.1.2 кредитного договору, що виникла станом на 27.05.2024 року.
Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу по справі суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом установлено, що 02.06.2022 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» (замовник) та адвокат Руденко К. В. (виконавець) уклали договір про надання юридичних послуг № 02/06/2022, згідно п. 1.1 якого виконавець зобов'язався надати замовнику такі юридичні послуги: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, представництво інтересів замовника в органах державної влади та місцевого самоврядування (на підставі окремої довіреності), а замовник зобов'язався прийняти такі послуги та оплатити їх у порядку, в строки та на умовах, визначених цим договором.
У п. 3.1 вищевказаного договору його сторони погодили, що вартість послуг виконавця становить 8000 грн. за складання позовної заяви про стягнення заборгованості із боржника замовника, 1000 грн. - за складання та надсилання адвокатського запиту.
Як убачається зі змісту довіреності від 20.02.2024 року, ТОВ «Фінансова компанія «Ріальто» уповноважило адвоката Руденка К. В., серед іншого, представляти інтереси товариства в судах України з усіма правами, які надано законом позивачу, у тому числі із правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви, брати участь у розгляді позовних заяв тощо.
Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг до договору №02/06/2022 про надання юридичних послуг від 02.06.2022 року та витягу з реєстру до цього акту, адвокат Руденко К. В. надав позивачу послуги, зокрема, щодо підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 договором № 230526-62112-1від 26.05.2023 вартістю 8000 грн., а також складання адвокатського запиту про витребування доказів щодо боржника вартістю 1000 грн.
Суд звертає увагу на те, що процесуальний закон встановлює критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19лютого 2020року у справі № 755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Ураховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, значення справи для сторони, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн., які позивач поніс при зверненні до суду з позовом.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» заборгованість за Договором № 230526-62112-1 від 26.05.2023 у розмірі 28 437,50 грн., з яких 4550,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту (тіло кредиту), 23 887,50 заборгованість за процентами відповідно до п.1.2 кредитного договору станом на 27.05.2024 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» судові витрати у сумі 4 422,40 гривень (чотири тисячі чотириста двадцять дві гривні, 40 копійок) які складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 та витрат по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», код ЄДРПОУ 43492595, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 4;
відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Сорока О.В.