Справа № 183/3870/25
№ 1-кс/183/742/25
24 квітня 2025 року Слідча суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , ознайомившись з матеріалами скарги ОСОБА_2 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, -
до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_2 , в якій він просить:
-визнати відмову слідчого визнати його потерпілим необґрунтованою;
-зобов'язати слідчого ОСОБА_3 переглянути свої рішення і визнати ОСОБА_2 потерпілим у кримінальному провадження, внесеному до ЄРДР за № 1202504230000205 від 11.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365-2 КК України.
З тексту скарги та доданих матеріалів вбачається, що заявник вважає себе потерпілим кримінальному провадженні № 1202504230000205 від 11.03.2025 року.
Однак дослідивши скаргу та додані до неї матеріали слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за скаргою, виходячи з наступного.
Відповідно до змісту скарги ОСОБА_2 оскаржує постанову слідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , винесену 07 квітня 2024 року про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні, яку він отримав 23.04.2025 року.
Натомість до скарги заявником подано копію постанови того ж слідчого про відмову у визнанні його потерпілим, що винесена 14 квітня 2025 року .
Відповідно до частини 6 статті 9 КПК країни у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно зі ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Згідно з ч. 4 ст. 304 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та визначено суб'єктів оскарження рішень.
Так, відповідно до частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Встановлений ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування є вичерпним.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Законодавець передбачив вичерпний перелік випадків, які утворюють процесуальні підстави відповідно до норм ст. 303 КПК України, для звернення з певною скаргою і передбачив можливість оскарження не будь-якого рішення слідчого, дізнавача або прокурора, а лише певних їх видів, перелік яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
У даному, заявник, звернувся до слідчого судді фактично зі скаргою на рішення слідчого про відмову у визнанні його потерпілим у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за 1202504230000205, однак просить визнати таку відмову необґрунтованою, і зобов'язати слідчого скасувати своє рішення і визнати його потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Сформульована заявником вимога у скарзі не дає суду підстав для відкриття провадження за скаргою, оскільки не є дієвим механізмом для оскарження рішення слідчого, визначеному ч. 1 ст. 303 КПК України, а з урахуванням протиріч у даті винесеної постанови, дати її отримання, слідча суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження по скарзі.
Керуючись статтями 217, 303, 304 КПК України, слідча суддя, -
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 рішення слідчого про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні, - відмовити.
Копію ухвали разом зі скаргою та доданими до неї матеріалами повернути скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її проголошення.
Слідча суддя ОСОБА_1