Справа № 183/199/25
№ 2-а/183/5/25
24 квітня 2025 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючої судді Сороки О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні, без повідомлення (виклику) осіб, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,-
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Кушнір В.О., звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якій просить скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА № 00020281 від 07 червня 2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 07 червня 2024 року відповідачем винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом - DAF AE75РС, реєстраційний номер НОМЕР_1 , якою накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за порушення правил ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР України.
Позивач вважає, що постанова підлягає скасуванню, оскільки 22.11.2024 року йому стало відомо через портал «ДІЯ» про існування відкритого відносно нього виконавчого провадження. Через відкрите джерело - Автоматичну систему виконавчих проведень стало відомо про існування виконавчого провадження № 75914310 провадження яке перебуває на виконанні у Самарівському відділі державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесса) від 28.08.2024 року ним з'ясовано, що підставою для відкриття виконавчого провадження була постанова серії АА № 00020281 від 07 червня 2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 34 000, 00 грн., що винесена 07.06.2024 року старшим державним інспектором системою автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Головнею Т.С.
Позивач зазначив, що на момент подачі позовної заяви не отримував оригінал постанови серії АА № 00020281 від 07 червня 2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
В зазначеній постанові зазначено, що 07.06.2024 року о 15 год. 32 хв. за адресою: М30, км 996+491, Дніпропетровська область, за допомогою технічних засобів «WIM60, WAGA-WIM35,зав. №9», зафіксовано транспортний засіб DAF AE75РС, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 22.25 % (4.005 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 23,809 % (2,738 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, за яке передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Крім того, відповідачем не доведено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, вважає такою що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і відкрито провадження у справі, а також сторонам було установлено строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву.
Через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками, у якому просить відмовити у позові. В обґрунтування своєї позиції вказує, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті здійснюється, за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт. При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. Отже, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей: про транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (пункти 2, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень), тому, на думку відповідача доводи позивача щодо невідповідності спірної постанови вимогам Інструкції є безпідставними.
Щодо посилань позивача, що в постанові не зазначена смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу, фактична шинність, представник відповідача зазначає наступне. Вимога про зазначення на веб сайті «Сервіс перевірок адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті, зафіксованих в автоматичному режимі» данні відсутні. Щодо посилань позивача на місце вчинення правопорушення, зазначає, що таким є траса М-30, координати км 996+491, Дніпропетровська область, як є трасою державного значення, обмежені вагові параметри для якої визначені п.22.5 ПДР, а саме: загальна вага двовісного автомобіля-18 тон, навантаження на одинарну вісь - 11,5 тон.
Також вважає, що автоматична фіксація не передбачає здійснення розрахунків. Складання інших документів, які будуть доказами скоєння адміністративного правопорушення.
Подання відповіді на відзив у зазначеній категорії справ не передбачено.
Суд, дослідивши підстави позову та матеріали справи в їх сукупності, встановив таке.
Судом установлено, що 07.06.2024 року о 15 год. 32 хв. за адресою: М30, км 996+491, Дніпропетровська область, за допомогою технічних засобів «WIM60, WAGA-WIM35,зав. №9», зафіксовано транспортний засіб DAF AE75РС, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Позивач допустив рух транспортного засобу із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 22.25 % (4.005 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 23,809 % (2,738 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон.
Із копій свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу DAF НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 від 10 грудня 2021 року, вбачається, що позивачу на праві приватної власності належать: спеціалізований вантажний фургон оранжевого кольору, масою без навантаження 7500 т., максимальна маса 19000 т.
Через відкрите джерело - Автоматичну систему виконавчих проведень стало відомо про існування виконавчого провадження № 75914310 провадження яке перебуває на виконанні у Самарівському відділі державної виконавчої служби у Самарівському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одесса) від 28.08.2024 року позивачу стало відомо, що підставою для відкриття виконавчого провадження стала постанова серії АА № 00020281 від 07 червня 2024 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 34 000, 00 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 07.06.2024 року о 15 год. 32 хв. за адресою: М30, км 996+491, Дніпропетровська область, за допомогою технічних засобів «WIM60, WAGA-WIM35,зав. №9», зафіксовано транспортний засіб DAF AE75РС, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 22.25 % (4.005 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 23,809 % (2,738 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон, за яке передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
На підтвердження відомостей, зазначених у постанові, відповідачем до відзиву додано фотознімки належного позивачу транспортного засобу з інформацією про вагу, а також час і місце його руху.
Відповідачем до відзиву додано сертифікат відповідності приладу, вказаного у постанові, сертифікат перевірки, свідоцтво про повірку ваги та свідоцтво про повірку габатирів.
Вирішуючи позов суд виходить з таких норм законодавства.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Із копій свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу DAF НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 від 10 грудня 2021 року, вбачається, що позивачу на праві приватної власності належать: спеціалізований вантажний фургон, масою без навантаження 7500 т., максимальна маса 19000 т. (а.с.12).
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі Закон № 3353-ХІІ), відповідно до частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Частиною другою статті 29 Закону № 3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Частиною четвертою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі Закон № 2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
У розумінні Закону № 2344-ІІІ великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.
Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (далі Правила дорожнього руху) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктом б) пункту 22.5 Правил дорожнього руху, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують навантаження трьохвісний автомобіль 25 т. (26 т.). На здвоєні осі, якщо відстань між осями: від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни 19 тон.
Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27 грудня 2019 року (далі Порядок № 1174).
Пунктом 7 Порядку № 1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
За змістом пункту 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати:вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;вимірювання загальної маси транспортного засобу;
визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Пунктом 15 Порядку № 1174 передбачено, що метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Також, суд не бере до уваги аргументи позивача щодо відсутності необхідного обсягу інформації в постанові про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.
Згідно п.1 ч.2 ст.229 КУпАП, від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема, на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п'ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п'ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Згідно з ч.ч. 2, 3 вказаної статті, постанова повинна містити найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Оспорювана позивачем постанова серії АА № 00020281 від 07 червня 2024 року містить всі обов'язкові відомості, передбачені ст. 283 КУпАП.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 512, під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою у автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.
Вказане свідчить, що Інструкцією № 512 затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови.
З огляду на викладене, суд зазначає, що обов'язкові вимоги до змісту постанови встановлені ст. 283 КУпАП були дотримані відповідачем, а вказана Інструкція, як підзаконний нормативно-правовий акт, визначає перелік інформаційних даних, які можуть, а не повинні, міститися у постанові в залежності від обставин вчинення порушення.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами.
Суд зазначає, що подія та склад адміністративного правопорушення належним чином встановлений та відображений у оскаржуваній постанові, а також підтверджується наданими відповідачем до матеріалів справи фотографіями транспортного засобу та державного номерного знаку, здійсненими під час фіксації транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт, карткою габаритно-вагового контролю.
Частиною першою статті 279-5 КУпАП передбачено, що в разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною 2 статті 122-2, частинами 2, 3 статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності за даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців встановлюють відповідальну особу, зазначену в частині 1 статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 22.25 % (4.005 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 23,809 % (2,738 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на вісь 11,5 тон.
Регламентовано допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТМУ OIML R 1341:2010 становить: для параметру довжини Т3 - 600 мм, для параметру ширини ТЗ -100 мм,для параметру висоти ТЗ -60 мм, для параметру загальної маси - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на здвоєнні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ -16% від фактичного навантаження на осі.
У постанові АА № 00020281 від 07 червня 2024 року зазначено виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу загальна маса - 22 005 кг, навантаження на одиночну вісь - 14238 кг.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що Державною службою України з безпеки на транспорті, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладає обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено перевищення позивачем нормативних параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України, що свідчить про правомірність спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, АА № 00020281 від 07 червня 2024 року.
З метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття законодавцем установлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують установлені параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі).
У контексті п. 22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов'язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі № 803/1540/16.
Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про залишення оскаржуваної постанови без змін, а позову без задоволення.
Стосовно строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 286 КАС України встановлено, що Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Копію постанови надіслано позивачу рекомендованим поштовим відправленням, яке не вручено через закінчення строку зберігання, про що заперечення сторін у судовому засіданні відсутні, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання поважними причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, що є підставою для поновлення даного строку.
Розподіляючи судові витрати, суд керується статтею 139 КАС України та враховуючи відмову у позові, покладає судові витрати у виді судового збору, понесені позивачем, на останнього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 120, 132,134, 139, 229, 241-246, 250, 268-271, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті з вимогами про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00020281 від 07 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, - залишити без задоволення.
Судові витрати віднести на рахунок позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
- позивач: ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ 39816845, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9.
Суддя Сорока О.В.