179/220/25
2/179/252/25
31 березня 2025 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді Ковальчук Т.А.
при секретарі Хорольській І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок,
До Магдалинівського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок.
Позивач посилається на те, що 20.02.2020 року між ним та відповідачем - ОСОБА_2 було досягнуто згоди про придбання у неї домоволодіння по АДРЕСА_1 . Ціна житлового будинку була обумовлена в розмірі 40 000 грн. Після чого між було досягнуто домовленості, що позивач віддає кошти за вказане домоволодіння, а відповідач зі свого боку зобов'язалася, що після сплати суми посвідчити договір купівлі продажу нотаріально на ім'я позивача протягом одного місяця.
Після отримання грошей, відповідач договір належним чином не посвідчила, на прохання позивача посвідчити його нотаріально, посилається на те, що постійно зайнята, оскільки працює та проживає в іншому населеному пункті.
Позивач вважає, що між ним та відповідачем досягнуто щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу, ним сплачено всю вартість майна, однак неможливо посвідчити договір нотаріально. У зв'язку із чим позивач звертається до суду та прохає визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами.
Позивач в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву, в якій прохав розглянути справу без його участі, прохав задовольнити позовні вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, прохала розглянути справу без її участі, не заперечувала проти позовних вимог.
Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою:АДРЕСА_1 (а. с. 10-11).
20.02.2022 року між позивачем та відповідачем складено розписку щодо купівлі позивачем домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , а також отримання ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 40 000 грн. (а. с. 16).
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Виходячи з матеріалів справи, обставини, які склалися, свідчать про наявність укладення договору купівлі-продажу між сторонами. Об'єктивно сторони договору купівлі-продажу порушили вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору. Але позивач і відповідач, як сторони правочину домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося виконання договору.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом, при цьому право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що правочин, який укладено між сторонами у справі вважається таким, що вчинений правомірно, тому є законні підстави для визнання за позивачем права власності на нерухоме майно.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 , що складається з: А - житловий будинок загальною площею 35.0 кв. м., житловою площею - 18,4 кв. м.; а - сіни; Б - сарай; В - вбиральня; № 1 - огорожа.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Т.А.Ковальчук