Справа № 201/13895/24
Провадження № 2/204/880/25
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
(заочне)
22 квітня 2025року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Чудопалової С.В.
за участю секретаря судового засідання Корягіної Р.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» (місце розташування за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4), в інтересах якого діє представник Кожухівський Ярослав Ігорович (адреса знаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4) до ОСОБА_1 (місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У листопаді 2024 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якій позивач прохав суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 92 796 грн. 50 коп. та судові витрати по справі у розмірі 3028 грн.
В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що 04.10.2023 року та 06.10.2023 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитні договори №04087-10/2023 та №07210-10/2023, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 4 000 грн. строком на 360 днів, тобто до 27.09.2024 року та у розмірі 4 300 грн. строком на 360 днів, тобто до 29.09.2024 року, зобов'язавшись повернути кредити в порядку, строки та на умовах, визначених цими електронними кредитними договорами. В подальшому на підставі договору факторингу №29042024 від 29.04.2024 року позивач набув прав вимоги до відповідача, як боржника, за вищевказаними електронними кредитними договорами. Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу № 29042024 від 29.04.2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 04087-10/2023 в сумі 45 800 грн., з яких: 8 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 37 800 грн. сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №07210-10/2023 в сумі 24 402,05 грн., з яких: 4 300 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 20102,50 грн. сума заборгованості за відсотками.
01.05.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 79811212, за яким ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» надало відповідачу кредит в розмірі 13 000 грн. строком на 28 днів, процентна ставка базова (фіксована) 0,90%, дата повернення позики 28.05.2024 року, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №14/06/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до витягу реєстру боржників №32 від 25.09.2024 року до Договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 79811212 в сумі 22 594 грн., з яких: 13 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 276 грн. сума заборгованості за відсотками; 6 318 грн. сума заборгованості за відсотками за понадстрокове користування позикою.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитними договорами №04087-10/2023, №07210-10/2023 та № 79811212 в розмірі 92 796 грн. 50 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати по справі.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02.12.2024 справу прийнято до свого провадження від Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська та призначено розгляд справи в порядкуспрощеного позовного провадження, справа розглянута з повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 02.12.2024, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у прохальній частині позовної заяви, просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність, а також відзив не подавав, у зв'язку із чим, суд, враховуючи згоду представника позивача, ухвалив відповідно до ст. 280 ЦПК України проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, у зв'язку з наступним.
Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні встановлено, що 04.10.2023 року та 06.10.2023 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори №04087-10/2023 та №07210-10/2023, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 4 000 грн. строком на 360 днів, тобто до 27.09.2024 року та у розмірі 4 300 грн. строком на 360 днів, тобто до 29.09.2024 року, відсоткова ставка становить 2,50% на добу (п.п.1.2, 1.4.1 договору).(а.с. 7-9, 16-18).
Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором «W2248» та «W2975», відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитні договори.
У якості додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №04087-10/2023, №07210-10/2023 сторонами погоджено графік платежів (а.с.10 на звороті, 19 на звороті).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 04.10.2023 року та 06.10.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 був погоджений та підписаний паспорт споживчого кредиту у якості інформації, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який підписано електронним підписом «W2248» та «W2975» (а.с.11-12, 14-15).
29.04.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 29042024, відповідно до якого ТОВ «Аванс Кредит» відступає фактору - ТОВ «ФК «ЄАПБ», а фактор приймає вимоги в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта ТОВ «Аванс Кредит» за плату та на умовах, визначених цим Договором.(а.с.21-23)
Згідно Акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №29042024 від 29.04.2024 року TOB «Аванс Кредит» передало TOB «ФК «ЄАПБ» належні йому права вимоги, а TOB «ФК «ЄАПБ» прийняло належні TOB «Аванс Кредит» права вимоги до боржників, які вказані у реєстрі боржників (а.с.24).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29042024 від 29.04.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 04087-10/2023 в сумі 45 800 грн., з яких: 8 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 37 800 грн. сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №07210-10/2023 в сумі 24 402,05 грн., з яких: 4 300 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 20102,50 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с.25).
З розрахунку заборгованості за кредитними договорами № 04087-10/2023 та №07210-10/2023 , які надані позивачем, вбачається, що позивач нарахував відповідачу за період з 29.04.2024 року по 30.09.2024 року заборгованість в сумі 45 800 грн., з яких: 8 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 37 800 грн. сума заборгованості за відсотками; та в сумі 24 402,05 грн., з яких: 4 300 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 20102,50 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с. 13,20).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 639 ЦК України, встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмові формі. Якщо сторони домовилися укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовились про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Згідно з вимогами ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощену процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлення в електронній формі.
За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним і Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, встановленому статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі, свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів №04087-10/2023 та №07210-10/2023, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідорк односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами № 04087-10/2023 та №07210-10/2023 не виконав, у передбачений у договорі строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 70 202 грн. 05 коп.
Отже, в цій частині позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за договором позики №79811212, суд дійшов таких висновків.
01.05.2024 року між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 79811212, за яким ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» надало відповідачу кредит в розмірі 13 000 грн. строком на 28 днів, процентна ставка базова (фіксована) 0,90%, дата повернення позики 28.05.2024 року, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису)(а.с. 28-30).
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №14/06/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів», за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників(а.с.32-33).
У справі встановлено, що спірні правовідносини за кредитним договором виникли 01.05.2024 року, тобто значно пізніше, ніж було укладено договір факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року.
Оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов'язання за кредитним договором від 01.05.2024 року, то у первісного кредитора не виникло право вимог за зобов'язаннями, які він міг би передати позивачу на підставі договору факторингу.
Отже, враховуючи, що строк дії договору обчислюється з моменту його укладення, то правом відступати право вимоги до позичальника кредитодавець наділений саме з цього часу, тобто з 01.05.2024 року.
Майбутня вимога на момент укладення договору має бути визначеною, тоді як жодної визначеної вимоги у ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» стосовно ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року не існувало та сторони не могли передбачити, що 01.05.2024 року будуть укладений договір №79811212.
Водночас підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у цьому випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №914/868/17).
При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
У постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 Верховний Суд дійшов висновку, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012).
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не довело порушення його прав з боку відповідача ОСОБА_1 та наявність права звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №79811212, який укладений після відступлення ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» права вимоги до боржників, а тому підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 512, 514, 216, 525, 526, 530, 549, 551, 611, 633, 634, 1047-1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів», в інтересах якого діє представник Кожухівський Ярослав Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 04087-10/2023 в сумі 45 800 грн., з яких: 8 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 37 800 грн. сума заборгованості за відсотками; за кредитним договором №07210-10/2023 в сумі 24 402,05 грн., з яких: 4 300 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 20102,50 грн. сума заборгованості за відсотками, та судовий збір у розмірі 3028 грн., а всього 73 230 грн. 05 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014 (місце розташування за адресою: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30; адреса для листування: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4);
Представник позивача - Кожухівський Ярослав Ігорович (адреса знаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4);
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )
Суддя: С.В.Чудопалова