202/2067/25
1-кп/202/1067/2025
23 квітня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні Індустріального районного суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025042210000245від 11 лютого 2025 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Дніпро, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України-
11 лютого 2025 року близько 12 год. 20 хв., ОСОБА_4 перебував за місцем свого мешкання, а саме: на балконі кв.69 розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , де в ході вживання спиртних напоїв у нього раптово виник злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, а саме: промислово-виготовленого піротехнічного вирібу - імітаційно-тренувальної гранати «ПІРО-5М».
Маючи прямий умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що він знаходиться у громадському місці, а саме біля території шкільного закладу Дніпровська гімназія №44 ДМР, яка розташована за адресою: м.Дніпро, вул.Галини Мазепи, буд.6, де присутні сторонні особи, а саме - відвідувачі шкільного закладу, працівники та діти, діючи умисно, знаходячись у громадському місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з хуліганських спонукань та виявляючи особливу зухвалість, усвідомлюючи значення своїх дій та їх суспільно небезпечний характер, керуючи ними у повному обсязі та бажаючи діяти саме таким чином, прагнучі показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, у цей момент, тобто 11.02.2025 приблизно об 12 год. 20 хв., кинув предмет заздалегідь заготовлений ним для нанесення тілесних ушкоджень, а саме: промислово-виготовлений піротехнічний виріб - імітаційно-тренувальну гранату «ПІРО-5М», на територію шкільного закладу Дніпровська гімназія №44 ДМР, що призвело до гучного вибуху та паніки з боку відвідувачів шкільного закладу, працівників та дітей, які в той час перебували на території учбового закладу, чим порушив громадський спокій та перешкодив звичному укладу їх життя.
23 квітня 2025 року між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області та обвинуваченим ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ст.ст.468,469,472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно із даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.4 ст.296 КК України. Обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Сторони погоджуються на призначення наступного покарання ОСОБА_4 за ч.4 ст.296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням останнього від відбування покарання на підставі ст.ст.75,76 КК України із встановленням іспитового строку.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства України і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 також просив затвердити угоду про визнання винуватості і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.
Захисник обвинуваченого просив угоду про визнання винуватості затвердити, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України, а її наслідки роз'яснені обвинуваченому.
Обвинуваченому ОСОБА_4 судом було роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі - не роз'яснення наслідків укладення угоди.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст.468-470 КПК України, в тому числі - щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно зі ч.6 ст.474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом було встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.
Таким чином суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (хуліганство), із застосуванням іншого предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбаченим КК України.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами, є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає загальним засадам призначення покарання. При призначені покарання враховано обставини, передбачені ст.66-67 КК України, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 є щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 не встановлено.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження: про призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та ухвалення обвинувального вироку.
За таких обставин, запобіжний захід відносно обвинуваченого слід скасувати, звільнивши його з під варти в залі суду, при цьому суд не вбачає підстав для застосування іншого запобіжного заходу.
Долю речових доказів судом не вирішується відповідно до ч.9 ст.100 КПК України, оскільки вони суду не надавалися та судом не досліджувалися.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати за проведення судово-трасологічної експертизи №СЕ-19/104-25/6350-Д від 12.02.2025 у розмірі 1193 гривні 85 копійок; судової вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/104-25/6371-ВТХ від 13.02.2025 у розмірі 1591 гривень 80 копійок.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314,368,369,370,371,374,376,395,472,474,475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 23 квітня 2025 року, укладену між прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 скасувати, звільнивши його з-під варти у залі суду.
Стягнути зі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судові витрати у розмірі 2785 гривні 65 копійки.
Вирок суду може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
Згідно п.1 ч.4 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4,6,7 ст.474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1