24 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/2492/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї»
про відвід колегії суддів : Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Огородніка К.М. від розгляду справи №916/2492/23
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025
у справі №916/2492/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї»
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Одеської області від 15.02.2024, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «ДП Державні лотереї», м. Одеса, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї»; розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» призначено арбітражного керуючого Васюка Миколу Миколайовича (свідоцтво № 2013 від 08.11.2021); постановлено здійснити оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» на офіційному веб-порталі судової влади України.
18.09.2024, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 , звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, як таку, що не відповідає вимогам ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, а в подальшому, у зв'язку з невиконанням вимог вказаної ухвали, ухвалою суду від 05.11.2024 повернуто на підставі ч. 2 ст. 260 та ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
22.11.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла вдруге апеляційна скарга ОСОБА_1 , на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 ухвали Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23.
До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 у справі №916/2492/23 та направити справу для продовження розгляду до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2492/23 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 27.01.2025.
Ухвалою Верховного Суду від 11.03.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 у справі №916/2492/23 та призначено до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі №916/2492/23 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
24.04.2024 до Верховного Суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» про відвід колегії суддів : Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Огородніка К.М. від розгляду справи №916/2492/23.
В обґрунтування вказаної заяви заявник, посилаючись на статтю 35 ГПК України зазначає, що колегія суддів у складі Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., розглядали скаргу ТОВ "ДП Державні лотереї" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 у справі № 916/2492/23, якою було скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.02.2024, якою провадження у справі закрито. За результатами розгляду касаційної скарги ТОВ «ДП Державні Лотереї» постановою суду від 02 вересня 2024 року у справі № 916/2492/23 було залишено касаційну скаргу без задоволення. Враховуючи те, що предметом оскарження ОСОБА_1 є фактично ухвала про відкриття провадження по справі про банкрутство, а колегія суддів у складі Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г. вже розглядала аналогічний спір, за результатами чого було відмовлено у задоволенні касаційної скарги, то зазначені підстави викликають у ТОВ «ДП Державні Лотереї» сумніви щодо об'єктивності і неупередженості розгляду скарги ОСОБА_1 .
Право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, зазначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Мироненко і Мартенко проти України», «Білуха проти України», «Рудніченко проти України» вказав на те, що наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
Відповідно до частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною першою статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Наведеними нормами передбачено обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність; особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Особа яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Європейський суд з прав людини зазначає, що у кожній окремій справі потрібно вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» про відвід членів колегії суддів Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Огородніка К.М., та дослідивши доводи, викладені в ній, Верховний Суд зазначає, що заява не містить належного обґрунтування та доказів, які б свідчили та/або могли свідчити про неупередженість цих суддів у розгляді цієї справи. Доводи заявника ґрунтуються виключно на припущеннях.
Відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відтак, сама по собі незгода Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» (заявника) із постановою Верховного Суду від 02.09.2024 у справі №916/2492/23, не свідчить про упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість суддів Жукова С.В., Пєскова В.Г., Огородніка К.М. та не є підставою для відводу суддів відповідно до наведених норм ГПК від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 у справі №916/2492/23.
Верховний Суд виходить з імперативного припису частини четвертої статті 35 ГПК України та того, що висновки або позиції суддів/судді, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя, а в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших таких справ у подальшому.
Зважаючи на те, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", а заявником не надано жодних доказів, які б підтверджували, що існують переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо безсторонності суддів Жукова С.В., Пєскова В.Г., Огородніка К.М. або/та/чи існування наявності фактів, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів, адже незгода сторони з процесуальними рішеннями судді та/чи суддів, рішення або окрема думка судді в цій чи/та інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу та не є і не може викликати сумніви щодо безсторонності та неупередженості судді/суддів, і не свідчать, що у цьому контексті за цими доводами та обставинами, є питанням довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі, а також для того щоб за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача виникли сумніви у неупередженості судді.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що заява про відвід членів колегії суддів Жукова С.В., Пєскова В.Г., Огородніка К.М. є необґрунтованою, а отже не може бути підставою для відводу в розумінні вимог Господарського процесуального кодексу України.
Частиною третьою статті 39 ГПК України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
З огляду на зазначене, подана заява про відвід членів колегії суддів Жукова С.В., Пєскова В.Г., Огородніка К.М., підлягає передачі на авторозподіл для визначення судді щодо її розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДП Державні лотереї» про відвід суддів Жукова С.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Огородніка К.М. від розгляду справи №916/2492/23 визнати необґрунтованою.
2. Передати справу №916/2492/23 на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий C.В. Жуков
Судді К.М. Огороднік
В.Г. Пєсков