24 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 912/708/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАЙЛ"
на рішення Господарського суду Кіровоградської області
у складі судді Коваленко Н. М.
від 25.07.2024 та
на постанову Центрального апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Чередко А. Є., Мороз В. Ф., Парусніков Ю. Б.
від 20.03.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАЙЛ"
до Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Фізична - особа підприємець Мисака Вікторія Ігорівна, Фізична - особа підприємець Гриценевич Олена Олексіївна
про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАЙЛ" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" про стягнення шкоди, завданої транспортному засобу МАЗ-533702 реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 06.10.2023, в сумі 109 709,04 грн, та 8 603,28 грн витрат, пов'язаних з проведенням експертного дослідження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.10.2023 за адресою: м. Кропивницький, вул. Менделєєва поблизу будинків 10-11 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб МАЗ-533702 реєстраційний номер НОМЕР_1 . За попередньою інформацією, пошкодження транспортного засобу відбулося з вини Обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград", яке після встановлення вини має відшкодувати завдану шкоду. За результатами експертного дослідження транспортного засобу МАЗ-533702 було складено висновок експерта № 3431/23-27 від 15.11.2024, з якого вбачається, що шкода, завдана вказаному транспортному засобу, складає 109 709,04 грн.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2024 у справі № 912/708/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що Обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки не є балансоутримувачем дороги, на якій сталася дорожньо-транспортна пригода, який повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги, відповідно не є особою, яка допустила бездіяльність, на яку має покладатись обов'язок відшкодування майнової шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України.
Постановою від 20.03.2025 Центральний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2024 у справі № 912/708/24.
08 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАЙЛ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2025 у справі № 912/708/24.
Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАЙЛ", Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Справи, на які поширюється дія пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред?явленого позову та його предмета (постанова об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Отже відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справа № 912/708/24 є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (100 х 3 028,00 грн = 302 800,00 грн).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У контексті викладеного необхідно враховувати, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
У якості підстави для допуску малозначної справи до касаційного оскарження, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАЙЛ", зокрема, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (підпункт "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України) та зауважує, що відсутній висновок Верховного Суду про те, що за шкоду, завдану транспортному засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася через неналежне утримання об'єктів, які не відносяться до основних елементів проїзної частини, відповідальність покладається на балансоутримувача дороги.
Натомість Суд звертає увагу, що у разі якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - то це є виключним випадком касаційного оскарження, передбаченим пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та не є виключним випадком у розумінні підпункту "а" пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу.
В касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАЙЛ" також зазначає про наявність випадку, передбаченого підпунктом "б" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи. Скаржник вказує, що в "даному контексті слід зазначити, що за наявності оскаржуваних рішень Позивач та балансоутримувач дороги на якій сталася ДТП неспроможні спростувати інформацію про те, що наявний причинно-наслідковий зв'язок між ДТП та підземною інженерною спорудою, через неналежне утримання якої завдано прямої шкоди Позивачу від така підземно-інженерна споруда немає жодного відношення до балансоутримувача дороги.".
Проте такі доводи Судом до уваги не беруться, оскільки зазначений виключний випадок можливості касаційного оскарження судових рішень у малозначній справі обумовлює наявність розгляду іншої справи, в якій сторона позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями. Однак скаржник не зазначає про існування такої іншої справи, не вказує її номер та в провадженні якого суду вона знаходиться, тощо.
Крім того, Суд визнає не обґрунтованими і доводи про те, що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України), оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАЙЛ" не доведено як виняткове значення цієї справи так і те як саме результати її вирішення вплинуть на його діяльність. Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу, що суспільний інтерес може полягати у важливості наслідків вирішення справи для значної кількості суб'єктів права або суспільних цінностей, що панують у державі, та спрямованих на забезпечення сталого розвитку держави, забезпечення у ній суспільного порядку, безпеки, та потреб суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства, тощо. Проте в даному випадку справа має юридичне значення лише для її учасників та не стосується важливості наслідків вирішення справи для значної кількості суб'єктів права або суспільних цінностей, що панують у державі, тощо.
У пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційному оскарженню підлягають рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише коли скаржником буде доведено наявність передбаченого/передбачених у цій нормі випадку/випадків, що залежить виключно від обставин конкретної справи, фундаментальних обґрунтувань наявності випадків, передбачених вказаною нормою права, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі та відсутність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 912/708/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАЙЛ" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2025, оскільки вона подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 912/708/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСТАЙЛ" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 25.07.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.03.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді І. Д. Кондратова
В. І. Студенець