23 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 925/595/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуя О.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Суліми В.В., Коротун О.М., Майданевича А.Г.
від 18.03.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
до Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз»
про стягнення 36 431 870,23 грн,
Позов було подано про стягнення 36 431 870,23 грн, з яких: основний борг - 22 277 743,41 грн; пеня - 5 694 209,09 грн; 10% штраф - 3 547 444,67 грн; 3 % річних - 1 158 000,73 грн; інфляційні втрати - 3 754 472,33 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.09.2024: позов задоволено частково: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" основний борг в сумі 20 724 608,35 грн, пеню в сумі 5 319 542,01 грн, 3 % річних у сумі 1 078 060,92 грн, інфляційні втрати у сумі 3 493 172,91 грн, а також витрати зі сплати судового збору у сумі 367 384,61 грн; в решті позову відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025:
Клопотання Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" про призначення експертизи у справі № 925/595/24 задоволено; призначено у справі № 925/595/24 судову економічну експертизу; проведення експертизи доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; на вирішення експертизи поставити наступні питання:
- чи підтверджується документально розмір визначених Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" в період з 02.03.2022 року по 31.03.2022 та зазначених в акті № 5961 приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 року цін природного газу (обсяг ІІІ) формулі, передбаченій п. 4.1.3 договором купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3150-ОГРМ від 22.03.2022? Якщо не відповідає, навести правильний розмір.
- чи відповідає наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" умовам укладеного між вказаними сторонами договору купівлі-продажу природного газу №101/ПГ-3150-ОГРМ від 22.03.2022 за період з 02.03.2022 по 31.03.2022 у частині нарахованої Приватному акціонерному товариству "Уманьгаз" основної заборгованості? Якщо не відповідає, навести правильний розрахунок.
Витрати по проведенню експертизи покладено на Приватного акціонерного товариства "Уманьгаз"; попереджено експерта (експертів), які будуть проводити експертизу, про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, також відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України; для проведення експертизи надіслано до Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали справи № 925/595/24; зобов'язано учасників судового процесу - на вимогу експерта надати в суд всі документи та матеріали, необхідні для проведення експертизи; провадження у справі № 925/595/24 зупинено на час проведення експертизи.
07.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 925/595/24.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 07.04.2025 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Кролевець О.А., Мамалуй О.О.).
Перевіривши матеріали касаційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Статтею 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.
За змістом пункту 3 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Наведений перелік є вичерпним.
Однак ухвала суду апеляційної інстанції про призначення експертизи не належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки), мають право подати касаційну скаргу.
Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Тобто, вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту.
Разом з тим щодо оскарження ухвали апеляційного господарського суду від 18.03.2025 в частині зупинення апеляційного провадження у цій справі на час проведення експертизи, Суд зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Аналогічний висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17.
Враховуючи те, що ухвалою суду апеляційної інстанції, яка оскаржується, апеляційне провадження у даній справі зупинено на час проведення економічної експертизи, для здійснення якої матеріали справи направляються до судово-експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, апеляційний суд у цьому випадку скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом (частиною першою статті 228 Господарського процесуального кодексу України), що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового акта.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм права під час прийняття оскаржуваної ухвали від 18.03.2025 в частині зупинення апеляційного провадження у цій справі.
Право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
З огляду на викладене та з урахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зупинення провадження у справі до отримання з Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз висновку експерта, не звужує та не зменшує права доступу до суду особи, яка звернулась за захистом свого порушеного права.
Отже, правильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України під час прийняття оскаржуваної ухвали від 18.03.2025 у частині зупинення апеляційного провадження у цій справі є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
З урахуванням викладеного Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у цій справі на підставі частини другої статті 293 ГПК України.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі № 925/595/24 на підставі частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.М. Баранець
Судді О.А. Кролевець
О.О. Мамалуй