58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
24 квітня 2025 року Справа № 926/132/25
Господарський суд Чернівецької області в складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна енергетична група», м. Чернівці,
до Комунального некомерційного підприємства “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради, м. Вижниця Чернівецької області,
про визнання договору недійсним,
за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,
представників сторін:
позивача - Хлапоніна О.Р., дов. від 03.03.2025,
відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Національна енергетична група» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Вижницької міської ради про визнання недійсним договору про закупівлю електричної енергії № 403 від 22.09.2021.
В обгрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог законодавства, а саме в ньому відсутня обов'язкова істотна умова про порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку, а істотна умова договору щодо порядку зміни ціни базується на іншому розумінні статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі», аніж викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, що є підставою для визнання договору недійсним.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна енергетична група» передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.
Ухвалою від 20.01.2025 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 27.03.2025) відкрито спрощене позовне провадження у справі за участю представників сторін, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 13.02.2025, відповідачу встановлено 15-тиденний строк для подання відзиву на позов.
11.02.2025 від Комунального некомерційного підприємства “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву ТОВ “Національна енергетична група», в якому позовні вимоги відхилено з тих підстав, що укладений з позивачем договір № 84 від 22.09.2021 про закупівлю електричної енергії (вочевидь описка в номері договору, оспорюється договір № 403 від 22.09.2021, - суд) містить всі узгоджені істотні умови, в тому числі порядок обліку та оплати за спожиту електричну енергію, у ході виконання договору відповідач належним чином проводив облік використаної електроенергії та здійснював її оплату, претензії від позивача не надходили, договір виконаний у повному обсязі, а нове тлумачення Верховним Судом частини 5 статті 41 Закону про закупівлі не може застосовуватися до правовідносин, що виникли 22.09.2021 року.
Ухвалою від 13.02.2025 розгляд справи відкладено на 27.02.2025 у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання.
24.02.2025 ТОВ “Національна енергетична група» подало заяву від 21.02.2025 про участь у судовому засіданні 27.02.2025 в режимі відеоконференції з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСТІС (https://vkz.court.gov.ua).
26.02.2025 від Чернівецької обласної прокуратури надійшов лист від 19.02.2025 № 15-42ВИХ-25 про ознайомлення з матеріалами справи для вирішення питання про вступ прокурора у справу на підставі частини 6 статті 55 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ковальчук Т.І. (з 17.02 по 03.03.2025 включно) призначене на 27.02.2025 судове засідання не відбулося, після виходу судді на роботу ухвалою від 05.03.2025 розгляд справи призначено в судовому засіданні на 27.03.2025 в режимі відеоконференції з представником позивача.
Ухвалою від 27.03.2025 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 07.04.2025 за клопотанням представниці позивача.
02.04.2025 позивач подав до суду заяву про заміну неналежного відповідача, в якій просить замінити відповідача Комунальне некомерційне підприємство “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» на його правонаступника Комунальне некомерційне підприємство “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради.
Ухвалою від 07.04.2025 розгляд справи в судовому засіданні відкладено на 22.04.2025.
08.04.2025 до суду надійшло клопотання Комунального некомерційного підприємства “Вижницька міська лікарня», в якому зазначено, що підприємство не визнає позов, просить розглянути справу без участі його представника та що КНП “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» реорганізована і тепер має назву КНП “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради, тому необхідно здійснити заміну відповідача.
10.04.2025 позивач подав до суду клопотання про залучення доказів на підтвердження підстав для заміни неналежного відповідача.
У судове засідання 22.04.2025 представник відповідача не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи, враховуючи, що всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а в матеріалах справи наявний відзив на позов і заява про розгляд справи без представника відповідача.
Представниця позивача в судовому засіданні 22.04.2025 просила замінити неналежного відповідача його правонаступником, покликаючись на документи, які підтверджують, що правонаступником Комунального некомерційного підприємства “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Вижницької міської ради є Комунальне некомерційне підприємство “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради, по суті спору пояснила, що укладений між сторонами договір закупівлі електричної енергії не містить умови щодо порядку комерційного обліку спожитої електричної енергії, тобто не відповідає вимогам спеціального законодавства, яким є Закон України “Про ринок електричної енергії», крім того, ціна одиниці товару, як істотна умова договору, визначена без врахування специфіки коливання ціни на ринку електричної енергії, зокрема, не поширення строків зміни ціни на товар, з приводу чого існує правова позиція Великої Палати Верховного Суду.
Відтак, зазначила представниця позивача, позаяк ціна за одиницю товару не може бути збільшена більш ніж на 10% від ціни, визначеної сторонами у договорі, а сторонами визначено звичайну ціну, умова щодо такої ціни є недійсною, відповідно, недійсним є договір закупівлі в цілому, з урахуванням чого просила задовольнити позовні вимоги і визнати недійсним спірний договір про закупівлю електричної енергії.
Заслухавши пояснення представниці позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
22 вересня 2021 року між Комунальним некомерційним підприємством “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Вижницької міської ради (Замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Національна енергетична група» (Учасник) було укладено договір № 403 про закупівлю електричної енергії (далі - Договір). Згідно з пунктом 1.1 Договору предметом закупівлі є електрична енергія, код 09310000-5 “Електрична енергія», далі - товар.
Пунктами 1.2, 1.3, 1.4 Договору передбачено, що Учасник зобов'язується у 2021 році поставити товар відповідно до п. 1.1 даного Договору, а Замовник - прийняти та оплатити його вартість, найменування (номенклатура, асортимент) товару: електрична енергія, кількість товару визначається в Додатку № 1, обсяги закупівлі можуть бути змінені, зокрема з урахуванням фактичних потреб Замовника.
Пунктом 3.1 визначено ціну Договору - 196644,97 грн., у т.ч. ПДВ. Ціна за одиницю товару визначається згідно вимог чинного законодавства України та умовами цього Договору, ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткових угод (пункти 3.2, 3.3 Договору).
Пунктами 4.1, 4.2 Договору визначено, що розрахунки Замовника за товар проводяться у порядку та на умовах, визначених у Договорі про постачання електричної енергії, рахунок формується відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, зафіксованих у Звіті про використану електроенергію за відповідний звітний період, до рахунків додаються Акти прийняття-передавання електричної енергії.
Постачання електричної енергії Споживачу (читай Замовнику - суд) на умовах Договору починається з 22 вересня 2021 року (пункт 5.1 Договору).
Згідно з пунктом 10.1 Договір набирає чинності з дня підписання, поширює свою дію на правовідносини, що виникли між сторонами, та діє до 31 грудня 2021 року (включно), але в будь-якому разі до повного виконання зобов'язань по договору в межах одного календарного року.
Пунктом 11.1 Договору визначено, що інші умови поставки товару, не передбачені цим Договором, регулюються між сторонами чинним законодавством України, Законом України “Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Договором про постачання електричної енергії.
Договірна величина споживання електричної енергії на 2021 рік визначена сторонами у додатку № 1 до Договору: 74700 тис.кВт·год, у тому числі вересень - 16900 тис.кВт·год, жовтень - 35000 тис.кВт·год, листопад - 22800 тис.кВт·год.
У пункті 3 Додатку № 1 сторони зробили застереження, що вони усвідомлюють, що вартість заявлених Замовником обсягів споживання електричної енергії на 2021 рік визначена виходячи з вартості тарифів ціни на одиницю товару на момент укладення даного Договору, а тому не є остаточною, при цьому в разі зміни ціни за одиницю товару істотні умови даного Договору можуть змінюватися у випадках, передбачених ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі». Фактична вартість спожитої Замовником електричної енергії визначається відповідно до умов Договорів про постачання електричної енергії.
До Договору сторони укладали додаткові угоди, якими, керуючись вимогами Закону України “Про публічні закупівлі» та враховуючи коливання ціни на ринку електричної енергії, змінювали ціну за 1 кВт/год електроенергії та орієнтовний обсяг постачання по договору з врахуванням нової ціни, а саме:
1) додаткова угода № 1 від 24.09.2021, за умовами якої ціна за 1 кВт/год електроенергії, що постачається у вересні 2021 року, складає 2,895444 грн. з ПДВ, орієнтовний обсяг постачання по договору - 67915 кВт/год (пункти 1, 2 додаткової угоди), зобов'язання сторін по цій додатковій угоді виникають з 22.09.2021;
2) додаткова угода № 2 від 13.10.2021, за умовами якої ціна за 1 кВт/год електроенергії, що постачається у жовтні 2021 року, складає 3,109996 грн. з ПДВ, орієнтовний обсяг постачання по договору - 64263,22 кВт/год, зобов'язання сторін по цій додатковій угоді виникають з 01.10.2021;
3) додаткова угода № 3 від 18.10.2021, за умовами якої ціна за 1 кВт/год електроенергії, що постачається у жовтні 2021 року, складає 3,234706 грн. з ПДВ, орієнтовний обсяг постачання по договору - 62363,06 кВт/год, зобов'язання сторін по цій додатковій угоді виникають з 01.10.2021;
4) додаткова угода № 4 від 19.10.2021, за умовами якої ціна за 1 кВт/год електроенергії, що постачається у жовтні 2021 року, складає 3,456283 з ПДВ грн., орієнтовний обсяг постачання по договору - 59325,23 кВт/год, зобов'язання сторін по цій додатковій угоді виникають з 01.10.2021;
5) додаткова угода № 5 від 25.10.2021, за умовами якої ціна за 1 кВт/год електроенергії, що постачається у жовтні 2021 року, складає 3,736933 грн. з ПДВ, орієнтовний обсяг постачання по договору - 55994,62 кВт/год, зобов'язання сторін по цій додатковій угоді виникають з 04.10.2021;
6) додаткова угода № 6 від 19.11.2021, за умовами якої ціна за 1 кВт/год електроенергії, що постачається у листопаді 2021 року, складає 4,110252 грн. з ПДВ, орієнтовний обсяг постачання по договору - 55132,74 кВт/год, зобов'язання сторін по цій додатковій угоді виникають з 01.11.2021;
7) додаткова угода № 7 від 22.11.2021, за умовами якої ціна за 1 кВт/год електроенергії, що постачається у листопаді 2021 року, складає 4,514700 грн. з ПДВ, орієнтовний обсяг постачання по договору - 54168,317 кВт/год, зобов'язання сторін по цій додатковій угоді виникають з 01.11.2021;
8) додаткова угода № 8 від 25.11.2021, за умовами якої ціна за 1 кВт/год електроенергії, що постачається у листопаді 2021 року, складає 4,732760 грн. з ПДВ, орієнтовний обсяг постачання по договору - 53716,737 кВт/год, зобов'язання сторін по цій додатковій угоді виникають з 01.11.2021.
Сторонами складено 3 акти приймання передачі до договору про постачання електричної енергії споживачу № 403 від 22.09.2021:
1) акт № 10 від 28 вересня 2021 року, відповідно до якого позивач надав, а відповідач одержав за вересень 2021 р.:
електричну енергію (товар) у кількості 14977,241 кВт/год по ціні 2,542728 грн. з ПДВ за 1 кВт/год,
послуги з передачі електричної енергії у кількості 14977,241 кВт/год по ціні 0,352716 грн. з ПДВ за 1 кВт/год, разом по акту на загальну суму 43365,77 грн. з ПДВ;
2) акт № 11 від 27 жовтня 2021 року, відповідно до якого позивач надав, а відповідач одержав за жовтень 2021 р.:
електричну енергію (товар) (01.10.2021 - 03.10.2021) у кількості 2844,000 кВт/год по ціні 3,103567 грн. з ПДВ за 1 кВт/год,
електричну енергію (товар) (04.10.2021 - 31.10.2021) у кількості 26546,000 кВт/год по ціні 3,384217 грн. з ПДВ за 1 кВт/год,
послуги з передачі електричної енергії у кількості 29390,000 кВт/год по ціні 0,352716 грн. з ПДВ за 1 кВт/год, разом по акту на загальну суму 109030,28 грн. з ПДВ;
3) акт № 12 від 29 листопада 2021 року, відповідно до якого позивач надав, а відповідач одержав за листопад 2021 р.:
електричну енергію (товар) у кількості 9349,496 кВт/год по ціні 4,380044 грн. з ПДВ за 1 кВт/год,
послуги з передачі електричної енергії у кількості 9349,496 кВт/год по ціні 0,352716 грн. з ПДВ за 1 кВт/год, разом по акту на загальну суму 44248,92 грн. з ПДВ.
Спору щодо оплати відповідачем указаного обсягу спожитої електричної енергії між сторонами немає.
З аналізу зазначених доказів випливає, що між позивачем і відповідачем, вочевидь, також було укладено договір про постачання електричної енергії з таким же номером і датою, що й Договір, виконання умов договору про постачання електричної енергії зафіксовано доданим до позовної заяви актами приймання передачі.
На запитання суду представниця позивача пояснила, що дійсно, між сторонами було укладено також договір про постачання електричної енергії шляхом подання відповідачем заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії, який є публічним та опублікований на сайті постачальника і є додатком до Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Однак, укладений відповідно до договору № 403 від 22.09.2021 про закупівлю електричної енергії договір про постачання електричної енергії споживачу позивачем не подано, відповідно, суду не відомий його зміст і досягнуті сторонами домовленості про умови постачання електричної енергії та права й обов'язки сторін.
23 липня 2024 року Вижницькою міською радою Вижницького району Чернівецької області (позачергова сорокова сесія VІІІ скликання) прийнято рішення № 157-40/24 “Про реорганізацію шляхом приєднання комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медичної допомоги» Вижницької міської ради до комунального некомерційного підприємства “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Вижницької міської ради.
Даним рішенням вирішено припинити діяльність юридичної особи - комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медичної допомоги» Вижницької міської ради (код ЄДРПОУ 41977228) шляхом його приєднання до комунального некомерційного підприємства “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Вижницької міської ради (код ЄДРПОУ 02005697), засновником яких є Вижницька міська рада, та встановлено, що комунальне некомерційне підприємство “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Вижницької міської ради є правонаступником усіх прав та обов'язків комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медичної допомоги» Вижницької міської ради.
У подальшому рішенням сорок першої сесії VІІІ скликання Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області № 174-41 від 18.09.2024 змінено найменування комунального некомерційного підприємства “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Вижницької міської ради на комунальне некомерційне підприємство “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради.
Відповідно до пункту 1.2 Статуту Комунального некомерційного підприємства “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради (нова редакція), затвердженого рішенням 41 сесії VІІІ скликання Вижницької міської ради № 175-41/24 від 18.09.2024, підприємство створене за рішенням XXVI сесії Вижницької районної ради VII скликання №162-26/18 від 20 грудня 2018 року “Про реорганізацію Комунальної установи “Вижницька центральна районна лікарня» шляхом перетворення в комунальне некомерційне підприємство “Вижницька районна лікарня» Вижницької районної ради.
Рішенням позачергової п'ятої сесії Вижницької міської ради VІІІ-го скликання № 4-5/21 від 14 січня 2021 року Комунальне некомерційне підприємство “Вижницька районна лікарня» Вижницької районної ради перейменовано на комунальне некомерційне підприємство “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради.
Рішенням сьомої сесії Вижницької міської ради VІІІ-гo скликання № 51-7/21 від 24 лютого 2021 року “Про внесення змін до найменування КНП “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради» перейменовано Комунальне некомерційне підприємство “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради на Комунальне некомерційне підприємство “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Вижницької міської ради.
Рішенням позачергової сесії Вижницької міської ради VІІІ-го скликання № 157-40/24 від 23.07.2024 року “Про реорганізацію шляхом приєднання комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медичної допомоги» Вижницької міської ради, КНП “Центр ПМД» Вижницької міської ради приєднано до комунального некомерційного підприємства “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Вижницької міської ради.
З наведеного вбачається, що новою назвою відповідача Комунального некомерційного підприємства “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Вижницької міської ради є Комунальне некомерційне підприємство “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради (код ЄДРПОУ 02005697, м. Вижниця Вижницького району Чернівецької області, вул. Й.Бурги, буд. 5).
Відповідно до статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи.
Крім того, назва юридичної особи може містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи, крім обмежень, встановлених актами чинного законодавства України. Наведете свідчить, що назва юридичної особи є її необхідною ознакою, яка забезпечує участь у цивільному обороті від свого імені та слугує засобом її індивідуалізації, що дозволяє відокремити її від інших юридичних осіб. Назва юридичної особи в процесі її існування може зазнати змін. Зміна назви юридичної особи проявляється в її зовнішній літеральній корекції. Така корекція впливає на ідентифікацію юридичної особи в цивільному обороті. У результаті зміни назви юридичної особи структура цивільних правовідносин не страждає.
Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов'язаних зі зміною назви, щодо відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Таким чином, зміна назви юридичної особи не тягне на собою правонаступництва у зв'язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин, якому мають перейти права та обов'язки особи, яка вибула, та юридичної незмінності правопопередника - учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення.
Отже, наслідком зміни назви юридичної особи не є правонаступництво в цивільних відносинах.
Згідно з частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Питання про заміну сторони її правонаступником вирішується судом у порядку, передбаченому статтею 52 Господарського процесуального кодексу України .
Відповідно до частини 1 статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
За результатами розгляду заяви позивача про заміну неналежного відповідача суд встановив, що відповідач у справі змінив назву, при цьому правонаступництва у розумінні статей 104, 106, 108, 109, 514 Цивільного кодексу України не відбулося. Сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, а відтак відсутня процесуальна необхідність заміни кредитора у зобов'язанні.
Суд звертає увагу, що й у Статуті Комунального некомерційного підприємства “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради (нова редакція) не йдеться про правонаступництво Комунального некомерційного підприємства “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради за Комунальним некомерційним підприємством “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Вижницької міської ради, позаяк мала місце лише зміна назви останнього.
З огляду на викладене суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про заміну неналежного відповідача його правонаступником в порядку статті 51 ГПК України, та констатує, що правильною назвою відповідача на день звернення позивача з позовом до господарського суду і розгляду справи судом є Комунальне некомерційне підприємство “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради.
Відтак, суд змінює в рішенні найменування відповідача з Комунального некомерційного підприємства “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Вижницької міської ради на Комунальне некомерційне підприємство “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради (з тими ж самими реквізитами: адресою місцезнаходження та ідентифікаційним кодом).
За змістом позовної заяви предметом спору між сторонами є недійсність Договору як такого, що не містить всіх істотних умов, які визначені для нього Законом України “Про ринок електричної енергії» і Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), а також, що Договір містить істотну умову щодо ціни товару та порядку її зміни, стосовно якої змінилася судова практика в частині тлумачення вимог Закону України “Про публічні закупівлі», з урахуванням якої відсутні підстави вважати, що договір був би вчинений без включення до нього відповідних положень щодо порядку зміни ціни, враховуючи специфіку товару, а саме:
1) в Договорі відсутні умови щодо порядку організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії, що є істотними умовами договору про постачання електричної енергії споживачу відповідно до пункту 8 частини 7 статті 56 Закону України “Про ринок електричної енергії» та пункту 3.2.7 ПРРЕЕ;
2) при укладенні Договору сторони узгодили умови щодо звичайної ціни (ч. 4 статті 632 ЦКУ та з врахуванням особливостей формування ціни на ринку) та порядку її зміни в залежності від цінової ситуації на оптовому ринку, виходячи із розуміння законодавчого положення частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі» щодо не поширення строків зміни ціни на такий товар як електрична енергія. У той же час, згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 р. у справі № 922/2321/22 частина п'ята статті 41 Закону про закупівлі дає можливість змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Оскільки, при укладенні Договору сторони узгодили умови щодо звичайної ціни (частина 4 статті 632 ЦК України та з врахуванням особливостей формування ціни на ринку) та порядку її зміни в залежності від цінової ситуації на оптовому ринку, то недійсність ціни як істотної умови, що визначалась згідно встановленого договором порядку, має наслідком недійсність договору в цілому відповідно до положень статей 203, 215, 217 Цивільного кодексу України, адже відсутні підстави вважати, що договір був би вчинений без включення до них відповідних положень, зокрема щодо ціни як істотної умови договору купівлі-продажу та порядку її зміни, враховуючи специфіку товару.
Вирішуючи справу, суд застосовує такі норми чинного законодавства України.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
За статтею 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (статті 6, 627 ЦК України).
Одним із видів договорів є договори про закупівлю, які укладаються на підставі Закону України “Про публічні закупівлі» (далі - Закон про закупівлі, в редакції, чинній на дату укладення Договору сторонами).
Згідно з преамбулою Закон про закупівлі визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
У пункті 6 статті 1 Закону про закупівлі надано визначення договору про закупівлю - це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону про закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною 4 цієї статті Закону про закупівлі унормовано, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з частиною 5 статті 41 Закону про закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
У зв'язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях можуть бути змінені істотні умови договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі) замовником, визначеним у Законі України “Про оборонні закупівлі», а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг.
Статтею 628 Цивільного кодексу України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1-3 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.
Із системного тлумачення наведених норм Цивільного і Господарського кодексів України та Закону про закупівлі вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Відповідно до частин 1-6 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 ЦК України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України “Про публічні закупівлі», та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.
Проаналізувавши умови Договору в частині ціни предмета закупівлі - електричної енергії, на їх відповідність наведеним вище нормам ЦК України, ГК України та Закону про закупівлі, суд доходить до висновку, що положення Договору щодо ціни та порядку її зміни не суперечать відповідним законодавчим положенням.
Так, пунктом 3.1 Договору визначено ціну Договору - 196644,97 грн., у тому числі податок на додану вартість. Цей же пункт містить умову, що Замовник може брати зобов'язання щодо оплати частини предмета закупівлі в межах доведеної суми (тимчасового кошторису), решта оплат залишку предмету закупівлі здійснюється виключно за наявності коштів згідно з постійним кошторисом (повне використання бюджетних коштів) та/або додатково виділених коштів шляхом укладання додаткової угоди. Загальна сума зобов'язань, визначених в додаткових угодах, не може перевищувати ціни даного договору. Обсяг закупівлі на період вересень-листопад 2021 року становить 74700 кВт/год (обсяг закупівлі повинен відповідати обсягам, зазначеним у Додатку № 1) згідно діючих тарифів.
Пунктом 3.3 Договору передбачено, що ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, шляхом укладення додаткових угод.
Указані умови Договору не суперечать статті 632 Цивільного кодексу України та статті 41 Закону про закупівлі.
Вище суд зазначив у рішенні, що в пункті 3 Додатку № 1 до Договору сторони обумовили, що вони усвідомлюють, що вартість заявлених Замовником обсягів споживання електричної енергії на 2021 рік визначена виходячи з вартості тарифів ціни на одиницю товару на момент укладення даного Договору, а тому не є остаточною, при цьому в разі зміни ціни за одиницю товару істотні умови даного Договору можуть змінюватися у випадках, передбачених ч. 4 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі». Фактична вартість спожитої Замовником електричної енергії визначається відповідно до умов Договорів про постачання електричної енергії.
Суд звертає увагу, що в даному випадку сторонами у Додатку № 1 зроблено посилання на статтю 36 Закону України “Про публічні закупівлі» у попередній редакції, до її зміни Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 19 вересня 2019 року.
У відповідності до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» Закон про закупівлі в новій редакції набрав чинності 20.10.2019, введений в дію 19.04.2020.
Стаття 36 Закону про закупівлі у попередній редакції визначала основні вимоги до договору про закупівлю, на дату укладення Договору відповідні положення щодо основних вимог до договору про закупівлю та внесення змін до нього містяться в статті 41 Закону про закупівлі в чинній редакції, при цьому, частині 4 статті 36 Закону у попередній редакції кореспондує частина 5 статті 41 Закону в чинній редакції.
З наведеного суд доходить до висновку, що посилання в пункті 3 Додатку № 1 до Договору на нечинну норму частини 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі» щодо порядку внесення змін до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару не свідчить про те, що Договір не відповідає вимогам Закону про закупівлі у частині визначення порядку зміни ціни за одиницю товару.
Суд зазначає, що сторонами визначено істотну умову Договору - ціну предмета закупівлі, та можливість і порядок зміни істотних умов Договору у разі зміни ціни на одиницю товару з посиланням на Закон про закупівлі (пункти 3.1, 3.3 Договору, пункт 3 Додатку № 1 до Договору).
У випадку посилання в пункті 3 Додатку № 1 до Договору на нечинну редакцію частини 4 статті 36 Закону України “Про публічні закупівлі» за відсутності в Договорі інших умов щодо порядку зміни ціни товару, які б суперечили Закону про закупівлю, слід дійти до висновку, що у спірному випадку до правовідносин сторін мали би застосовуватися положення частини 5 статті 41 Закону про закупівлі в чинній редакції.
Суд вважає хибними покликання позивача на правову позицію Верховного Суду у справі № 922/2321/22 (постанова від 24.01.2024) з наступних міркувань:
1) у справі № 922/2321/22 Верховний Суд висловився про те, що за змістом частини 5 статті 41 Закону про закупівлі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто вказані висновки підлягають застосуванню під час оцінки правомірності збільшення сторонами договору про закупівлю ціни на товар після укладення основного договору - шляхом укладання додаткових угод.
Однак у даній справі предметом позову є визнання недійсним власне договору про закупівлю, ціна в якому визначена згідно вимог чинного законодавства (п. 3.2 Договору) та з урахуванням отриманої Споживачем тендерної пропозиції (п. 2 Додатку № 1 до Договору). Зміна ціни на товар відбувалася шляхом укладення додаткових угод до Договору, які й мають бути перевірені на відповідність умовам Договору та відповідним нормам чинного законодавства, однак така вимога у позовній заяві не заявлялася.
Щодо способу захисту шляхом визнання недійсним договору з підстави недійсності ціни як істотної умови договору, що про висловився Верховний Суд у постанові від 10.11.2020 у справі № 910/1997/18, то у справі № 926/132/25 суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що умови Договору в частині ціни та підстав і порядку її зміни не відповідають положенням статті 41 Закону про закупівлі.
Також, суд наголошує, що за відсутності у договорі про закупівлю домовленості щодо зміни ціни в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону про закупівлі, зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
При цьому, наслідком недосягнення згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, може бути розірвання договору, а не визнання його недійсним (частина 2 статті 652 ЦК України).
Суд також відхиляє доводи позивача, що Договір є недійсним, позаяк у ньому відсутня така істотна умова як порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії, що є істотними умовами договору про постачання електричної енергії споживачу відповідно до пункту 8 частини 7 статті 56 Закону України “Про ринок електричної енергії» та пункту 3.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Слід зазначити, що Договір за своєю правовою природою є договором про закупівлю, а Закон про закупівлі не визначає істотними умовами договору про закупівлю положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії.
Такі умови має містити договір про постачання електричної енергії споживачу, що випливає зі змісту статті 275 Господарського кодексу України і частини 7 статті 56 Закону України “Про ринок електричної енергії», яка передбачає, що умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу, та визначає перелік таких умов.
Частинами 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Статтею 4 Закону України “Про ринок електричної енергії» встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.
Положеннями частини 1, 2 статті 56 Закону України “Про ринок електричної енергії» передбачено, серед іншого, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
У відповідності до частин 6, 7 статті 56 згаданого Закону постачання електричної енергії здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку (далі - ПРРЕЕ). Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. Згідно з пунктом 8 частини 7 статті 56 Закону України “Про ринок електричної енергії» у договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються, зокрема: порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії.
Регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, п. 72 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії») затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником “останньої надії» (частина 11 статті 56 Закону України “Про ринок електричної енергії»).
Взаємовідносини учасників ринку електричної енергії регулюються також Кодексом комерційного обліку електричної енергії (далі Кодекс комерційного обліку) і Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затвердженими постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 311 і № 312.
Пунктом 3.2.7 ПРРЕЕ передбачені істотні умови договору про постачання електричної енергії, серед яких порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку.
Згідно з пунктами 1.2.7, 1.2.12 ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку. Укладення договору про надання послуг комерційного обліку та надання цих послуг постачальником послуг комерційного обліку здійснюється відповідно до Кодексу комерційного обліку з урахуванням особливостей, визначених цими Правилами для учасників роздрібного ринку.
У пунктах 2.3.1, 2.3.2 ПРРЕЕ визначено, що на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку. Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Додатком 5 до ПРРЕЕ є Примірний договір про постачання електричної енергії споживачу.
Згідно з пунктом 3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному вебсайті електропостачальника.
Електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах (пп. 3.2.1 ПРРЕЕ).
Істотними умови договору про постачання електричної енергії згідно з підпунктом 3.2.7 ПРРЕЕ є: 1) загальні положення; 2) предмет договору; 3) умови постачання; 4) якість постачання електричної енергії; 5) ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії; 6) права та обов'язки споживача; 7) права і обов'язки електропостачальника; 8) відповідальність сторін; 9) порядок зміни електропостачальника; 10) порядок врегулювання спорів; 11) умови форс-мажорних обставин; 12) строк дії договору; 13) реквізити сторін; 14) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії відповідно до забезпечення послуг комерційного обліку; 15) інші умови.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3.1.6 ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: споживач є стороною діючих договорів, зокрема договору про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач.
Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії визначає Кодекс комерційного обліку електричної енергії, дія якого поширюється на відносини у сфері забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також усіх учасників ринку електричної енергії, адміністратора комерційного обліку та постачальників послуг комерційного обліку електричної енергії (пункти 1.1.1, 1.1.2 Кодексу комерційного обліку).
Тобто, умови комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії визначені законодавчими і нормативними актами у сфері правовідносин на ринку електричної енергії і не є складовою законодавства про публічні закупівлі.
Розгляд справи показує, що стосовно постачання електричної енергії, про закупівлю якої укладено спірний Договір, сторонами також укладено договір про постачання електричної енергії, в якому і мали бути визначені умови комерційного обліку електричної енергії відповідно до законодавчих положень, наведених вище.
При цьому, у пунктах 4.1-4.2 Договору стосовно порядку оплати товару та його обліку міститься умова, яка відсилає сторони до укладеного між ними договору про постачання електричної енергії.
Відтак, на переконання суду, доводи позивача про недійсність Договору у зв'язку з тим, що в ньому відсутні умови щодо порядку організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії, є надуманими і не грунтуються на нормах законодавства як про публічні закупівлі, так і про ринок електричної енергії.
Окрім того, за загальним правилом, відсутність у договорі істотної умови дає підстави для висновку про те, що договір є не укладеним (стаття 181 Господарського кодексу України, стаття 638 Цивільного кодексу України), а не недійсним. При цьому, у разі, якщо в договорі відсутня істотна умова, однак договір повністю виконаний його сторонами (як у спірному випадку), такий договір не можна вважати неукладеним.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 506/450/19.
Відповідач у відзиві обгрунтовано заперечив проти позовних вимог, зазначаючи, що всі істотні умови Договору сторонами погоджено, Договір виконано у повному обсязі, відповідачем проводився облік використаної електричної енергії, що підтверджується наявними у справі актами прийняття-передавання за спожиту електроенергію, здійснено її оплату.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 13, частин 1, 2 статті 14 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (статті 76, 77 ГПК України).
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно норми статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За результатами розгляду справи суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено вказаних у позовній заяві підстав для визнання недійсним договору № 403 про закупівлю електричної енергії від 22 вересня 2021 року та не доведено свого порушеного права, яке б потребувало судового захисту у зв'язку з укладенням цього договору, відповідно, суд доходить до висновку, що позов є необгрунтованим і задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову на позивачем належить залишити понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 20, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна енергетична група» від 02.04.2025 про заміну неналежного відповідача відмовити.
2. Змінити найменування відповідача у справі - Комунального некомерційного підприємства “Вижницька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Вижницької міської ради (вул. Й.Бурги, 5, м. Вижниця Вижницького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 02005697) на Комунальне некомерційне підприємство “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради (вул. Й.Бурги, 5, м. Вижниця Вижницького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 02005697).
3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна енергетична група» до Комунального некомерційного підприємства “Вижницька міська лікарня» Вижницької міської ради про визнання договору недійсним відмовити.
Судовий збір у сумі 3028,00 грн. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Національна енергетична група».
Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.
Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).
Повний текст рішення підписано 24 квітня 2025 року.
Суддя Т.І. Ковальчук
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.