29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"22" квітня 2025 р. Справа № 924/1127/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Музики М.В., за участю секретаря судового засідання Крупської В.В., розглянувши справу
за позовом Ізяславської міської ради, м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Друкаті", с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області
про стягнення 110 907,03 грн. безпідставно збережених коштів,
представники сторін:
позивача: Ящук Т.І.
відповідача: адвокат Клещ О.В. (в режимі ВКЗ);
позивач 23.12.2024 року звернувся до Господарського суду Хмельницької області із позовом, у якому просить стягнути з відповідача 110 907,03 грн. безпідставно збережених коштів. Вимоги мотивує тим, що ТОВ «Дуркаті», набувши право власності на виробничий будинок загальною площею 715,7 кв.м. у м. Ізяслав, не оформив право користування на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152, на якій розташоване таке майно, чим безпідставно зберіг у себе 110907,03 грн. орендної плати.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 30.12.2024 року (суддя Гладюк Ю.В.) справу №924/1127/24 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.01.2025 року справу №924/1127/24 направлено за виключною підсудністю до Господарського суду Хмельницької області.
12.02.2025 року справа №924/1127/24 повернулась до Господарського суду Хмельницької області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025 року передана для розгляду судді Музиці М.В.
Ухвалою суду від 14.02.2025 року відкрито провадження у справі №924/1127/24, призначено підготовче засідання на 11 березня 2025 року. Ухвалою суду від 11.03.2025 року відкладено підготовче засідання на 25 березня 2025 року. Ухвалою суду від 25.03.2025 року оголошено перерву в підготовчому засіданні до 08.04.2025 року. Ухвалою суду від 08.04.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.04.2025 року.
Повноважний представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала, наполягає на його задоволенні.
Представник відповідача під час судового розгляду спору та у відзиві вважає позовні вимоги необґрунтованими. Зазначає, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152 здійснюють підприємницьку діяльність також інші суб'єкти господарювання, зокрема, наявні заправна станція ТОВ «Б-Арс-Оіл» та господарчий магазин. Окрім того, клієнти заправної станції користуються під'їздом до АЗС, що пролягає по земельній ділянці з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152. Вказане, на переконання відповідача, свідчить про неможливість встановлення фактичного землекористувача зазначеної земельної ділянки та площі використання.
У зв'язку з викладеним товариством надіслано заяву про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою з проханням відвести у користування товариству в майбутньому земельну ділянку меншої площі.
Додатково стверджує, що укладення договору оренди земельної ділянки є правом власника будівлі, а не його обов'язком. та наголошує, що ТОВ «Друкаті» не ведеться господарська діяльність у м. Ізяславі по вул. М. Микитюка, 117В.
Позивач у відповіді на відзив зазначає, що набуте відповідачем майно знаходить на земельній ділянці з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152 та саме така земельна ділянка перебувала у користуванні попереднього власника будівлі. З посиланням на ст. 120 Земельного кодексу України вказує, що ТОВ «Друкаті» було зобов'язане у тридцятиденний термін з моменту набуття права власності звернутись до ради з клопотанням про передання земельної ділянки в оренду, позаяк до відповідача перейшло право на сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152 відповідної площі з визначеними межами, та на якій розташоване майно останнього і яка перебувала у попереднього власника на праві постійного землекористування. Зауважує, що ніхто, крім власника майна, не може претендувати на вказану земельну ділянку.
Звертає увагу, що звернень від ТОВ «Друкаті» на момент подання даного позову щодо поділу земельної ділянки не надходило, натомість 05.09.2023 року відповідач просив укласти договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152 всієї площі розміром 1,1320 га. При цьому, ні ТОВ «Б-Арс Оіл», ні будь-які інші особи не можуть претендувати на зазначену земельну ділянку, позаяк вона призначена для обслуговування майна ТОВ «Друкаті».
Повідомляє також про відсутність будь-яких звернень з приводу встановлення сервітуту на земельній ділянці з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152 та безпідставності доводів відповідача про намагання ради покласти на ТОВ «Друкаті» зобов'язання зі сплати орендної плати за обставин користування земельною ділянкою іншими особами. При цьому обставини спільного використання землі не змінюють фактичного користувача земельної ділянки, який є власником майна, розташованим на ній.
Зазначає, що звернення відповідача до позивача із заявою 11.03.2025 року про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152 не має жодного стосунку до даної справи, оскільки не стосується спірного періоду. Додатково вказує на обов'язку відповідача оформити право користування земельною ділянкою комунальної власності у випадку набуття права власності на об'єкт нерухомості, який розташований на такій земельній ділянці.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Рішенням Ізяславської міської ради від 14.07.2021 року, зі змінами згідно рішення від 29.11.2022 року, установлено річні розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, в тому числі, за землі промисловості та транспорту 10% від нормативної грошової оцінки.
Згідно акту приймання-передачі нерухомого майна від 21.11.2022 року Ізяславська міжгосподарська пересувна шляхово-будівельна колона передала ТОВ «Друкаті», зокрема, виробничий будинок за адресою: м. Ізяслав, вул. Миколи Микитюка, 117В, який знаходиться на земельній ділянці за кадастровим номером 6822110100:01:007:0152.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 21.11.2022 року за ТОВ «Друкаті» на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 21.11.2022 року, виданого Ізяславською міжгосподарською пересувною шляхово-будівельною колоною, зареєстровано право власності на виробничий будинок площею 715,7 кв.м. за адресою: Хмельницька область, Ізяславський район, вул. Миколи Микитюка, буд. 117 В.
Також 07.10.2019 року за Ізяславською міською радою зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 1,132 га з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152. Згідно інформації з Державного земельного кадастру, вказана земельна ділянка має цільове призначення 12.04 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Нормативна грошова оцінка складає 1022154,75 грн.
24.07.2019 року на вказану земельну ділянку зареєстровано право постійного користування Ізяславської міжгосподарської пересувної шляхово-будівельної колони на підставі державного акту на право постійного користування землею від 20.01.2000 року. Таке право припинено рішенням Ізяславської міської ради від 22.02.2023 року, про що вчинено 16.03.2023 року відповідний запис в Державному реєстрі речових прав.
Ізяславська міська рада звернулася із листом від 03.02.2023 року до відповідача, у якому повідомляє ТОВ «Друкаті» про необхідність термінового звернення до ради із клопотанням про оформлення права на земельну ділянку з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152.
Відповідачем подано Ізяславській міській раді (вх. №Н-965 від 05.08.2023 року) заяву з проханням розглянути пропозицію про укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152 та з орендною платою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки на період дії воєнного стану.
13.10.2023 року Ізяславська міська рада, розглянувши клопотання про надання в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Друкаті» земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства площею 1,132 га по вул. Миколи Микитюка 117 В у м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області,з кадастровим номерам 6822110100:01:007:0152, керуючись статтями 13, 19, 142, 143, 144 Конституції України, статтями 3, 4, 5, 12, 83, 93, 122-124, 125, 126, 134, 183 Земельного кодексу України, ст. 287, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, статтями 2, 5, 6, 19 Закону України «Про землеустрій», статтями 16, 19, 21, 22 Закону України «Про оренду землі», статтями 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішенням № 3 восьмої сесії Ізяславської міської ради 8 скликання від 14 липня 2021 року «Про встановлення річних розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, розташовані на території Ізяславської міської територіальної громади», враховуючи пропозиції постійної комісії міської ради з питань агропромислового комплексу, землеустрою, земельних відносин, містобудування та екології, соціального розвитку сільських територій, Ізяславська міська рада вирішила надати ТОВ «Друкаті» в оренду земельну ділянку по вул. Миколи Микитюка 117 В у м. Ізяслав Шепетівського району Хмельницької області для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства площею 1,1320 га строком на 10 років, кадастровий номер земельної ділянки 6822110100:01:007:0152; відмовити у встановленні річної орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та встановити орендну плату в рік за користування земельною ділянкою у розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки.
Копію вказаного рішення із договором оренди землі надіслано відповідачу із листом від 20.10.2023 року.
Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок станом на 20.10.2023 року, НГО земельної ділянки з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152 становить 972199,82 грн., станом на 08.02.2024 року - 1022154,75 грн.
Відповідно до листа фінансового управління Ізяславської міської ради від 28.05.2024 року, позивачем здійснено нарахування відповідачу безпідставно збереженої орендної плати в розмірі 110907,03 грн. за період з 17.03.2023 року по 30.04.2024 року.
Як вбачається із даних з Публічної кадастрової карти, земельна ділянка з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152 площею 1,132 га належить до комунальної власності, нормативна грошова оцінка 972199,82 грн. від 09.02.2023 року.
З вищевикладеного, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Після подання радою даного позову ТОВ "Друкаті" адресувало позивачу заяву про надання дозволу на розроблення технічної документації з землеустрою з метою відведення ТОВ "Друкаті" земельної ділянки загальною площею 0,8964 га з земельної ділянки з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152 площею 1,132 га.
Позиція суду.
Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.
За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положеннями частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Крім того, правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.
Виходячи зі змісту означеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку в разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.
Як вбачається з положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведені в оренду попередньому власнику.
Власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18 та Верховного Суду від 15.12.2021 року в справі № 924/856/20.
Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 року в справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані.
У постанові від 05.08.2022 року в справі № 922/2060/20 Верховний Суд, при розгляді спору в подібних правовідносинах, де серед іншого встановлювались обставини щодо площі земельної ділянки, яку використовував власник розташованого на ній нерухомого майна, дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем сформованої земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано.
Вказаним спростовуються доводи відповідача щодо того, що укладення договору оренди земельної ділянки в даному випадку є його правом, а не обов'язком.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).
Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Слід зазначити, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими. Відповідний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20.
З матеріалів справи стверджується, що згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, 21.11.2022 року зареєстровано за ТОВ "Друкаті" право власності на нежитлову будівлю площею 715,7 кв.м. за адресою: Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Миколи Микитюка, буд. 117В. Зазначена нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 1,132 га з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152, що слідує з п. 7.1.9. договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Друкаті", акту приймання-передачі нерухомого майна від 21.11.2022 року та також не заперечується сторонами.
Отже, із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна ТОВ "Друкаті" як власник такого майна стало фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Вказаним спростовуються доводи відповідача про неможливість визначення фактичного землекористувача земельної ділянки з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152, оскільки таким користувачем є ТОВ "Друкаті" з моменту реєстрації за ним права власності на нежитлову будівлю площею 715,7 кв.м. за адресою: Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Миколи Микитюка, буд. 117В.
При цьому, земельна ділянка з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152 перебувала у постійному користуванні попереднього власника на підставі державного акту на право постійного користування від 20.01.2000 року.
Частина 13 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції на час реєстрації за відповідачем нежитлової будівлі площею 715,7 кв.м.) регламентувала, що у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, єдиний майновий комплекс), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач права власності на такий об'єкт зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або оренду земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.
ТОВ "Друкаті" звернулось до позивача із заявою (вх. №Н-965 від 05.08.2023 року), у якій просило розглянути пропозицію укладення договору оренди земельної ділянки площею 1,132 га з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152.
Рішенням ради від 13.10.2023 року надано ТОВ "Друкаті" в оренду вказану земельну ділянку та на виконання рішення надіслано відповідачу примірник договору оренди для підписання.
Проте, як слідує з матеріалів справи та не заперечується учасниками судового розгляду, ТОВ "Друкаті" договір оренди не підписало, державну реєстрацію права оренди не здійснило та, відповідно, орендну плату не сплачувало.
З приводу заперечень відповідача в частині того, що земельна ділянка з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152 використовується також іншими суб'єктами, суд зазначає, що нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності. Як зазначалося вище, власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Відтак, з огляду на те, що спірна земельна ділянка є сформованою як об'єкт цивільного права та на ній розташована нерухомість відповідача, позивач позбавлений можливості передати частину такої земельної ділянки в оренду іншим суб'єктам та отримувати орендну плату. При цьому ведення господарської діяльності товариством є його правом, а сплата орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, на якій знаходиться належне відповідачу нерухоме майно - обов'язком, з чого суд не приймає до уваги доводи ТОВ "Друкаті" щодо нездійснення ним господарської діяльності у м. Ізяслав по вул. Миколи Микитюка, буд. 117В.
Натомість, у випадку відсутності необхідності у такій площі земельної ділянки, ТОВ "Друкаті" не позбавлене права звернутись до ради з метою поділу земельної ділянки та надання в оренду її частини, що і було зроблено відповідачем після відкриття провадження у даній справі.
Додатково суд враховує, що у заяві, яку ТОВ "Друкаті" подало у серпні 2023 року Ізяславській міській раді, йшлося про надання дозволу на оренду всієї земельної ділянки площею 1,132 га, без клопотань про її поділ у зв'язку з використанням іншими суб'єктами.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком певної події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
За змістом статті 1212 Глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" для кондикційних зобов'язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Частиною першою статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (частина перша статті 96 Земельного кодексу України).
Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічні висновки неодноразово наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17).
Для кондикційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України).
Тобто, при розгляді даної категорії справ не мають жодного значення причини, з яких відповідач не оформив право користування земельною ділянкою, у тому числі якщо це сталося в результаті поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18 та у постанові від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 21.03.2023 по справі №922/2095/21.
Отже фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Вказаний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.
Згідно з пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Принцип платного використання землі також передбачено ст. 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Таким чином, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності» залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 року в справі № 629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов'язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року в справі № 320/5877/17 (пункт 71).
Висновок про те, що належним доказом розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути витяг, довідка або технічна документація з нормативної грошової оцінки, Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 09.11.2021 року в справі № 905/1680/20.
Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, НГО земельної ділянки з кадастровим номером 6822110100:01:007:0152 у 2023 році становила 972199,82 грн. та у 2024 році 1022154,75 грн.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період. Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №922/3711/19, від 09.12.2021 у справі №922/4264/20.
Суд також враховує, що згідно з пунктом 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Тобто, нормативна грошова оцінка є сталою цілий рік та змінюється з 01 січня наступного року шляхом її індексування. Відтак, витяги від 20.10.2023 року та від 08.02.2024 року підтверджують розмір нормативної грошової оцінки протягом всього 2023 та 2024 років відповідно.
За розрахунком позивача сума безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за період з 17.03.2023 року (наступний день після реєстрації припинення права постійного користування земельною ділянкою за попереднім власником майна) по квітень 2024 року становить 110 907,03 грн.
Судом з врахуванням встановленої нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2023 та 2024 роках та з огляду на рішення Ізяславської міської ради від 14.07.2021 року (з подальшими змінами) про встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки промисловості та транспорту (10%), здійснено перерахунок вчинених позивачем нарахувань та встановлено їх правомірність.
Контррозрахунку та/або доказів сплати безпідставно обережних коштів відповідачем не надано, з чого суд доходить висновку, що 110 907,03 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Таким чином, позов у справі №924/1127/24 суд задовольняє в повному обсязі.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Друкаті» (08147, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Гетьманська, буд. 6, код 45044006) на користь Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області (30300, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Незалежності, буд. 43, код 04060720, р/р № UA358999980314060611000022761, отримувач - ГУК у Хмельницькій обл. / Ізяслав.мтг/24062200, код отримувача - 37971775, банк отримувача - Казначейство України) 110 907,03 грн. (сто десять тисяч дев'ятсот сім гривень 03 копійки) безпідставно збережених коштів.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкаті» (08147, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Гетьманська, 6, код 45044006) на користь Ізяславської міської ради Шепетівського району Хмельницької області (30300, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Незалежності, буд. 43, код ЄДРПОУ 04060720, р/р UA948999980314030544000022761, отримувач - ГУК у Хмел.обл. / Ізяслав.мтг/24060300, код отримувача - 37971775, банк отримувача - Казначейство України) 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 грн. ) витрат зі сплати судового збору.
Видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 24.04.2025 року
Суддя М.В. Музика
Віддрук. у 1 прим.: 1 - до справи, сторонам в електронні кабінети