14 квітня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/22/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участі секретаря судового засідання: Дикої Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства "ПАТМОС" (юр.адреса 47542, с.Котів,Тернопільська область, Бережанський район, вул.Тиха, буд.1, поштова адреса: 46003, м.Тернопіль, вул.Котляревського, 69/154, код ЄДРПОУ 40756025)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕГЕРТ ТРАНС ЕКСПОРТ" (68001, Одеська обл., м.Чорноморськ, вул. 1 травня, буд.3, код ЄДРПОУ 39350887)
про: стягнення завданих збитків в розмірі 3 190,75 грн у вигляді вартості пошкодженого вантажу, пені в розмірі 106,21 грн за прострочення виконання грошового зобов'язання, та суми сплаченого судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
За участю представників:
- позивача: Петльований Олександр Олегович, довіреність №724 від 06.01.2025 (в режимі відеоконференції);
- відповідача: не з'явився.
Зміст позовних вимог.
Приватне підприємство "ПАТМОС" (юр.адреса 47542, с.Котів,Тернопільська область, Бережанський район, вул.Тиха, буд.1, поштова адеса:46003,м.Тернопіль, вул.Котляревського, 69/154, код ЄДРПОУ 40756025) звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ "ЗЕГЕРТ ТРАНС ЕКСПОРТ" (68001, Одеська обл., м.Чорноморськ, вул. 1 травня, буд.3, код ЄДРПОУ 39350887) про стягнення завданих збитків в розмірі 3190,75 грн., у вигляді пошкодженого вантажу, пені в розмірі 106,21 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання, та суми сплаченого судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків за Договором-Заявкою на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів №5929 від 01.08.2024, у зв'язку з чим позивачу завдано збитків в розмірі 3190,75 грн.
Позиція відповідача.
До матеріалів справи відповідачами не було подано Відзиву на позовну заяву.
Заперечення позивача.
Від позивача до матеріалів справи Відповідь на відзив не поступала.
Рух справи.
Ухвалою від 07.02.2025 прийнято позовну заяву №731 від 17.01.2025 (вх.№28 від 20.01.2025) Приватного підприємства "ПАТМОС" до розгляду та відкрито провадження у справі №921/22/25; призначено у справі підготовче засідання на 05.03.2025 на 16 год. 00 хв.
Ухвалою від 05.03.2025 відкладено підготовче засідання на 24.03.2025.
Ухвалою від 24.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/22/25 до судового розгляду по суті на 14.04.2025 на 15 год. 00 хв.
Явка сторін.
Представник позивача в судове засідання з'явився ( в режимі відеоконференції), просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився.
Відповідачу ухвала від 07.02.2025 про відкриття провадження у справі та в подальшому ухвали у справі були надіслані до Електронного кабінету у системі "Електронний суд".
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
Такі принципи господарського судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов'язків, до яких, зокрема, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Таким чином, суд вважає, що відповідач проінформований про розгляд справи в Господарському суді Тернопільської області.
Розгляд заяв та клопотань.
Заяви клопотання від учасників справи не поступили.
Технічна підтримка.
Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ).
Процесуальні дії суду.
Судом оголошено скорочене рішення ( вступна та резолютивна частини).
Суд, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача ( в режимі віде конференції)встановив наступні фактичні обставини.
01.03.2024 між Приватним акціонерним товариством "Калсберг Україна" (Замовник) та Приватним підприємством "Патмос" ( Виконавець) укладено Договір №0147/24.Tr.Lv про надання послуг з Організації перевезень та послуг перевезень ( далі - Договір №0147/24.Tr.Lv), відповідно до п. 1.1 якого Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець надає Замовникові наступні послуги: А) з організації перевезення вантажів тарним та безтарним способом по території України відповідно до заявок Замовника на перевезення, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором та Додатками до нього, а Замовник забезпечує приймання і відпуск вантажів згідно зі своїм графіком роботи, та сплачує ці послуги після надання Виконавцем послуг в повному обсязі. Код. ДКПП 52.29; Б) з організації перевезення вантажів тарним та безтарним способом по території України відповідно до заявок Замовника на перевезення, в порядку та на умовах, передбачених даним Договором та Додатками до нього, а Замовник забезпечує приймання і відпуск вантажів згідно зі своїм графіком роботи, та сплачує ці послуги після надання Виконавцем послуг в повному обсязі. Код. ДКПП 49.41.
01.08.2024 між Приватним підприємством "Патмос" ( Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зегер Транс Експорт" укладено Договір-Заявку на транспортно-експедиційне обслуговування №5929 (далі - Договір-Заявка) про виконання транспортних послуг на наступних умовах:Маршрут: Київ, Київська обл. - Одеса, Одеська область; дата, час, номер заявки: 01.08.2024, 15:00 426583/24; водій ОСОБА_1 ; № автомобіля: Авто DAF НОМЕР_1 держ.,причіп держ. ВН6610XG; вартість фрахту (послуги) 20 000,00грн у тому числі ПДВ 3333,33грн.
Згідно п. 5 Договору - Заявки місцем укладення договору є місто Тернопіль, Україна.
У разі втрати, псування чи пошкодження вантажу прийнятого до перевезення та до видачі вантажоодеоржувачу Виконавець зобов'язується відшкодовувати Замовнику повну, кінцеву та безспірну суми, яка покриває усі існуючі та потенційно можливі претензії (матеріального характеру або іншого виду) до Замовника як експедитора від Вантажовідправника чи Вантажоодержувача. Крім сплати вартості витраченого, пошкодженого чи зіпсутого вантажу, Виконавець при наявності його вини, зобов'язаний на вимогу Замовника сплатити штраф у розмірі вартості вантажу переданого до перевезення, що відображено в ТТН чи CMR ( п. 15 Договору-Заявки).
За несвоєчасне виконання Виконавцем обов'язку з відшкодування завданих Замовникові збитків, передбачених договором, Виконавець на вимогу Замовника сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання. Зобов'язання вважається простроченим з наступного дня, що слідує за останнім днем строку, визначеному в претензії для здійснення відшкодування збитків ( п. 19 Договору - Заявки).
Всі спори, що виникають між Сторонами даного Договору розглядаються в загальному порядку за територіальною підсудністю по місцю укладення Договору ( п. 18 Договору - Заявки).
На виконання умов Договору-Заявки Виконавець здійснив перевезення ватажу за маршрутом м.Київ - м.Одеса, транспортним засобом DAF спеціалізований вантажний сідловий тягач державний номер НОМЕР_1 , напівпричіп державний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_1 , відправник ПрАТ "Карлсберг Україна", одержувач СОХ ТОВ "ТЕ" товару ( алкогольна продукція), що підтверджується Маршрутним листом №426583/24 від 01.08.2024 та товарно-транспортною накладною №02933824 від 01.08.2024 на переміщення алкогольних напоїв.
02.08.2024 при прийомі вантажу виявлено його пошкодження (бій), а саме: код товару 418z06z пиво Спец "Львівське RADLER смак яблуко та м'ята" (К) бан. 0,48л. в кількості 72 одиниці та код товару 446z06 Напій безалкогольний сил/газ. "Battery EXOTIC" (К) бан. 0,5 л. в кількості 72 одиниці, про що Вантажоотримувачем складено Акти №02933924 від 02.08.2024 та №02933824 від 02.08.2024, які підписані водієм ОСОБА_1 без зауважень.
ПрАТ "Карлсберг Україна", як вантажовідправник товару надіслав на адресу ПП "ПАТМОС" претензію №12/06-1832 від 03.10.2024 з вимогою відшкодувати вартість завданої шкоди під час перевезення товару згідно Маршрутного листа №426583/24 від 01.08.2024 вартість якого становить 3190,75грн, що складається з :
1) 418z06z пиво Спец "Львівське RADLER смак яблуко та м'ята" (К) бан. 0,48л. в кількості 72 одиниці - 1589,76грн;
2) 446z06 Напій безалкогольний сил/газ. "Battery EXOTIC" (К) бан. 0,5 л. в кількості 72 одиниці - 1600,99грн. У претензії ПрАТ "Карлсберг Україна" зазначило, що у випадку ненадання обґрунтованих заперечень на претензію та/або її незадоволення протягом 30 календарних днів на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України буде проведено зарахування зустрічних однорідних вимог.
Відповідно до Акту взаєморозрахунків ПрАТ "Карлсберг Україна" і ПП "Патмос" 03.10.2024 збитки у розмірі 3190,75грн зараховані в рахунок зменшення вартості послуг наданих ПП "Патмос".
ПП "Патмос", враховуючи, те, що перевезення ватажу здійснювало ТОВ "ЗЕГЕРТ ТРАНС ЕКСПОРТ", направив на адресу останнього Претензію №702 від 04.11.2024 з вимогою оплатити вартість завданих збитків в розмірі 3190,75грн протягом 5 календарних днів з моменту її отримання.
Відповідач претензію отримав 26.11.2024, що підтверджується трекінгом Укрпошти, однак залишив таку без відповіді та виконання, що стало підставою звернення позивача з відповідним позовом до суду.
Оцінивши подані позивачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.
За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України) (надалі - ГПК України).
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Згідно ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст. 225 ГК України).
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ЗЕГЕРТ ТРАНС ЕКСПОРТ" на виконання умов Договору-Заявки здійснив перевезення ватажу за маршрутом м.Киїів - м.Одеса, згідно Маршрутного листа №426583/24 від 01.08.2024 та товарно-транспортною накладною №02933824 від 01.08.2024 на переміщення алкогольних напоїв.
При прийомі вантажу виявлено його пошкодження (бій), а саме: код товару 418z06z пиво Спец "Львівське RADLER смак яблуко та м'ята" (К) бан. 0,48л. в кількості 72 одиниці та код товару 446z06 Напій безалкогольний сил/газ. "Battery EXOTIC" (К) бан. 0,5 л. в кількості 72 одиниці, що підтверджується Актами №02933924 від 02.08.2024 та №02933824 від 02.08.2024.
Вартість завданої шкоди під час перевезення товару згідно Маршрутного листа №426583/24 від 01.08.2024 становить 3190,75грн.
ПП "ПАТМОС" відповідно до вимог претензії №12/06-1832 від 03.10.2024 шляхом зарахування зустрічних вимог сплатив ПрАТ "Карлсберг Україна" збитки в сумі 3190,75грн, що підтверджується Актом взаємозвірки.
Отже, в наслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків згідно Договору-Заявки позивачу завдано збитків у розмірі 3190,75грн.
Таким чином, позивач навів прямий причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача щодо пошкодження вантажу під час його перевезення та понесення позивачем збитків у вигляді сплати на рахунок ПрАТ "Карлсберг Україна" 3190,75грн.
Вина відповідача має вираження у його діях, зокрема в тому, що він не належно виконав умови Договору-Заявки та не забезпечив збереження вантажу.
Відповідач вимог претензії щодо оплати завданих збитків не виконав, кошти у розмірі 3190,75 грн позивачу не перерахував.
Суд, на підставі поданих у справі доказів, здійснивши їх оцінку в сукупності з встановленими обставинами справи, враховуючи розрахунок суми збитків, дійшов до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 3190,75 - збитків у вигляді вартості пошкодженого вантажу.
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Позивач здійснив нарахування пені в сумі 106 грн 21 коп. за період з 04.12.2024 по 17.01.2025 на суму збитків і які просив стягнути з відповідача на свою користь.
Здійснивши перерахунок нарахованої позивачем пені, суд дійшов до висновку, що пеня за прострочення виконання зобов'язання відповідачем за завдані збитки за період з 04.12.2024 по 17.01.2025 становить -105,25 грн.
А тому, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 105,25 грн пені.
Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 0,96 грн. пені, як нарахованої безпідставно.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 2, 3 статті 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судовий збір.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. 00 коп. згідно фіскального чеку №1366682950 від 30.07.2024.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахуванням п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, часткового задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені витрати, пов'язані зі сплатою судового збору на суму - 3 027,12 грн на користь позивача.
Витрати на правову допомогу.
Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕГЕРТ ТРАНС ЕКСПОРТ" (68001, Одеська обл., м.Чорноморськ, вул. 1 травня, буд.3, код ЄДРПОУ 39350887) на користь Приватного підприємства "ПАТМОС" (юр.адреса 47542, с.Котів,Тернопільська область, Бережанський район, вул.Тиха, буд.1, поштова адреса: 46003, м.Тернопіль, вул.Котляревського, 69/154, код ЄДРПОУ 40756025):
-3 190,75 грн - збитків у вигляді вартості пошкодженого вантажу;
-105,25 грн - пені;
- 3 027,12 грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
3. В решті позову відмовити.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення надіслати:
-позивачу (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС “Електронний Суд»);
-відповідачу (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС “Електронний Суд»).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено та підписано: 24 квітня 2025 року.
Суддя С.О. Хома