65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"24" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1440/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси (вх.№2-558/25 від 11.04.2025) про забезпечення позову, подану по справі, -
за позовом: заступника керівника Малиновської окружної прокуратури
міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Одестехносервіс»
про стягнення, розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку.
11.04.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси (далі по тексту - прокурор), пред'явлена в інтересах держави в особі Одеської міської ради, до товариства з обмеженою відповідальністю «Одестехносервіс» (далі по тексту - ТОВ «Одестехносервіс»), відповідно до якої прокурор просить суд:
1) стягнути з ТОВ «Одестехносервіс» на користь Одеської міської ради заборгованість по сплаті орендної плати та пені у загальному розмірі 1 025 612,05 грн;
2) розірвати договір оренди земельної ділянки від 17.09.2008, укладений між Одеською міською радою та ТОВ «Одестехносервіс», посвідчений приватним нотаріусом Чужовською Н.Ю. за №4214 та зареєстрований в Одеській регіональній філії ДП Центр ДЗК 17.11.2008 за №040850500090, відомості про право оренди за яким внесені 22.10.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про інше речове право 28564040);
3) зобов'язати ТОВ «Одестехносервіс» повернути Одеській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 5110137300:65:007:0015, загальною площею 2,6767 га що розташована за адресою:м. Одеса, вул. Аеропортівська, 27;
Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди землі від 17.09.2008 в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів протягом 2022-2024 років, в результаті чого у відповідача перед Одеською міською радою виникла заборгованість у розмірі 1 002 710,76 грн, наявність якої стала підставою для нарахування пені у розмірі 22 901,29 грн.
Разом з позовною заявою прокурором було подано до суду заяву (вх.№2-558/25 від 11.04.2025) про забезпечення позову, відповідно до якої прокурор просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти ТОВ «Одестехносервіс», які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову у межах суми позовних вимог у загальному розмірі 1 025 612,05 грн.
Ухвалою суду від 14.04.2025 заява прокурора про забезпечення позову була задоволена шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, які знаходяться в банківських установах на всіх рахунках відповідача, інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову у межах суми позовних вимог у загальному розмірі 1 025 612,05 грн.
Таким чином, заява прокурора про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно господарським судом в ухвалі від 14.04.2025 розглянута не була.
Ухвалою суду від 16.04.2025 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Згідно з ч. 10 ст. 13 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про необхідність розгляду заяви прокурора про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно шляхом постановлення додаткової ухвали, застосувавши таким чином аналогію процесуального закону.
Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно відповідача, господарський суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. у справі №753/22860/17).
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Предметом заявленого прокурором позову в інтересах держави в особі Одеської міської ради є вимога до ТОВ «Одестехносервіс», зокрема, про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 025 612,05 грн, з якої 1 002 710,76 грн - заборгованість за орендною платою за 2022-2024 роки.
Судом враховано, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на майно ТОВ «Одестехносервіс» прокурор вказує, що відповідач є власником нежитлового приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 6 км. Забезпечення позову у спірних правовідносинах є гарантією ефективного захисту порушених прав держави з огляду на їх специфіку.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 звернула увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
У господарського суду наразі відсутня можливість перевірити обставину достатності на рахунку ТОВ «Одестехносервіс» грошових коштів у межах ціни позову, а, отже, наявні підстави для накладення арешту на майно відповідача у межах ціни позову у розмірі 1 025 612,05 грн.
Обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав ТОВ «Одестехносервіс», оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 28.07.2023 у справі № 903/965/22, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Така позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.11.2024 у справі №915/538/24
Крім того, висновки про можливість накладення арешту на нерухоме майно у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
З викладених обставин господарський суд, враховуючи наявність у ТОВ «Одестехносервіс» можливості в будь-який момент розпорядитися наявним у нього майном, відсутність доказів достатності у відповідача грошових коштів для виконання судового рішення у випадку задоволення позову, а також відсутність доказів на підтвердження добросовісного виконання прийнятих на себе зобов'язань, що, відповідно, ставить під сумнів можливість виконання судового рішення у розумні строки, доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення заяви прокурора шляхом накладення арешту на майно ТОВ «Одестехносервіс», у межах ціни позову у розмірі 1 025 612,05 грн.
Господарський суд з метою недопущення порушення прав осіб, які не виступають учасниками даного судового процесу, вважає за необхідне вказати, що арешт накладається лише на майно, яке перебуває у власності ТОВ «Одестехносервіс».
Положеннями ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Враховуючи обрання прокурором такого виду заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно, господарський суд, за результатами надання оцінки доказам, доданим до заяви про вжиття заходів забезпечення позову, дійшов висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.
Керуючись ст. ст. 13, 136, 137, 140, 141, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України , суд, -
1. Заяву заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про вжиття заходів забезпечення позову в частині накладення арешту на майно - задовольнити.
2. Накласти арешт на майно, власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Одестехносервіс» /65033, Одеська обл., місто Одеса, вул. Аеропортівська, 27; ідентифікаційний код 33313808/, у межах суми позовних вимог у загальному розмірі 1 025 612,05 грн /один мільйон двадцять п'ять тисяч шістсот дванадцять грн 05 коп./.
Стягувачами за ухвалою є Малиновська окружна прокуратура міста Одеси /65091, Одеська обл., м. Одеса, вул. Головківська, буд. 1; ідентифікаційний код 03528552/ та Одеська міська рада /65026, м. Одеса, пл. Біржова, 1; ідентифікаційний код 26597691/.
Боржником за ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю «Одестехносервіс» /65033, Одеська обл., місто Одеса, вул. Аеропортівська, 27; ідентифікаційний код 33313808/.
Ухвала набрала законної сили 24.04.2025 та підлягає негайному виконанню.
Ухвала дійсна для пред'явлення у строк, передбачений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції згідно із Законом №1404-VІІІ від 02.06.2016).
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Суддя Желєзна Світлана Петрівна