65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"24" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1211/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МТК "Максімед" (код ЄДРПОУ 35998046, 20001, Черкаська обл., Уманський р-н, м. Христинівка, вул. Європейська, буд. 12)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Медпрепарати" (код ЄДРПОУ 21287945, 73000, м. Херсон, Кошовий Спуск, буд. 5)
про стягнення 44096,06 грн.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "МТК "Максімед" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Медпрепарати" про стягнення 44096,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору поставки, укладеного у спрощений спосіб.
Ухвалою суду від 28.03.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МТК "Максімед" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, вирішено інші процесуальні питання.
21.04.2025 від позивача до суду надійшла заява, в якій останній просить суд провадження у справі №916/1211/25 закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову та повернути позивачу частину судового збору, сплаченого за подання цієї позовної заяви до суду.
Розглянувши вищевказану заяву позивача, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Згідно з ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Виходячи з аналізу наведених норм, суд зазначає, що принцип диспозитивності визначає межі здійснення господарським судом та учасниками справи їхніх процесуальних прав та обов'язків, надає учасникам справи можливість вільно розпоряджатися своїми правами щодо предмету спору та визначає обов'язок суду здійснювати провадження у справі виключно за зверненням особи, поданим до суду у відповідній процесуальній формі. Реалізація принципу диспозитивності у процесі здійснення правосуддя спрямована на досягнення справедливого балансу між суб'єктами судового процесу і визначає межі процесуальних дій суду у розгляді справи.
Згідно з ч.2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
За змістом статті 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Приймаючи до уваги подання позивачем письмової заяви про відмову від позову, яка підписана директором позивача Богач В.В., обізнаність позивача про наслідки відмови від позову, та у зв'язку з відсутністю у суду підстав вважати, що в діях сторін є недобросовісність виконання своїх процесуальних обов'язків, з врахуванням вищевказаних норм чинного законодавства та завдання господарського судочинства, суд вважає можливим прийняти відмову позивача від позову та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрити провадження у справі.
Частиною 4 статті 231 ГПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно ч.1 ст. 130 ГПК України, яка цілком кореспондується з положеннями ч.3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Отже, приймаючи до уваги, що заяву про відмову від позову позивачем було подано до початку розгляду справи по суті, суд вважає можливим повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого ним судового збору за подання позову.
Керуючись ст.ст. 14, 46, 191, п.4 ч.1 ст. 231, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "МТК "Максімед" від позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Медпрепарати" про стягнення 44096,06 грн.
2. Закрити провадження у справі №916/1211/25.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "МТК "Максімед" (код ЄДРПОУ 35998046, 20001, Черкаська обл., Уманський р-н, м. Христинівка, вул. Європейська, буд. 12) з Державного бюджету України частину судового збору в сумі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп., сплаченого згідно з платіжною інструкцією від 10.03.2025 №5846.
4. Ухвалу направити учасникам провадження.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала набирає законної сили відповідно до положень ст. 235 ГПК України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 24.04.2025.