справа №176/1059/25
провадження №3/176/345/25
23 квітня 2025 року Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Волчек Н.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 2 ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
20 березня 2025 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 2 ст.130 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 177908 від 20 листопада 2024 року вбачається, що 20 листопада 2024 року о 10 годині 30 хвилин по вул. Центральній в селі Богатир Донецької області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про день та час розгляду адміністративного матеріалу був завчасно повідомлений. Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, з метою розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Суддя дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення слід з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Склад правопорушення містить в собі: об'єкт; об'єктивну сторону; суб'єкт; суб'єктивну сторону. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Диспозиція частини 2 статті 130 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено відеозапис з нагрудної боді камері поліцейського.
Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року, № 580-VIII «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Серед іншого необхідно вказати, що розділом ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016р. № 100 встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно.
Верховний Суд у складі Касаційного Адміністративного Суду у справі № 216/5226/16-а в постанові від 18.07.2019 р. вказав, що доказом порушення ПДР не може бути відеозапис з нагрудної камери поліцейського, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій (винесення постанови, складання протоколу).
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з боді камери поліцейського вбачається, що відеозапис переривався.
Крім того, з дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 поводив себе адекватно, чітко відповідав на питання поліцейського, надавав пояснення. Крім того не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння. Поліцейським на відео не зазначено, які ознаки алкогольного сп'яніння були виявлені у ОСОБА_1 . Також, суд звертає увагу, що після того, як запис на відео був перервано, ОСОБА_1 змінив свою позицію та відмовився від проходження медичного огляду.
Окрім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 266 КУпАП на поліцейських уповноваженого підрозділу Національної поліції України покладено обов'язок по відстороненню від керування транспортним засобом осіб, які ними керують і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість руху.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання вимог цієї норми закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення незважаючи на те, що у цьому протоколі зазначено, що водій керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння.
Вказані норми законодавства носять імперативний характер, а тому підлягають обов'язковому застосуванню до вказаних правовідносин інспекторами поліції, завданням яких є надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку та керуються у своїй діяльності принципом верховенства права.
Таким чином, зазначені вимоги закону при складанні відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП не дотримано. Транспортний засіб було залишено у користуванні та володінні ОСОБА_1 ..
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що працівники поліції склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, в порушення вимог ст.ст. 265-2, 266 КУпАП не здійснили тимчасове затримання належного йому транспортного засобу, не помістили транспортний засіб на штрафний майданчик, не передали під розписку іншій особі право керування та доставлення вказаного автомобіля за визначеним місцем працівником поліції, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом та дозволили йому продовжувати управляти автомобілем, підтвердивши цим необґрунтованість підозр щодо перебування його у стані сп'яніння та відсутність підстав для направлення його для медичного огляду.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey,п.282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.
Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадженні у справах про адміністративні правопорушення, оскільки під «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 9 червня 2011 року, заява № 16347/02).
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Згідно із ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
В ст.7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Оскільки в процесі розгляду справи не знайшов свого підтвердження факт відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в діях ОСОБА_1 не вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КпАП України.
Враховуючи вищенаведене, докази вини ОСОБА_1 , у скоєнні правопорушення передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП відсутні, а відтак провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.247 п. 1, 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст. 130 КУпАП -закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях останнього.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області Н.Ю. ВОЛЧЕК