справа №176/177/25
провадження №1-в/176/9/25
Іменем України
24 квітня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води, в режимі відеоконференції, в залі суду подання відділу №7 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від покарання, призначеного вироком суду, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_4 ,-
До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло подання відділу №7 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від покарання, призначеного вироком суду, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_4 .
Подання мотивоване тим, що ОСОБА_4 засуджено вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 лютого 2021 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2021 року ОСОБА_4 було замінено покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт на строк п'ятдесят годин.
У той же час, ОСОБА_4 за викликами до відділу не з'являвся, на зв'язок не виходив. Для встановлення місця знаходження гр-на ОСОБА_4 була перевірена адреса реєстрації засудженого, в ході перевірки було встановлено, що квартира АДРЕСА_1 вже понад десяти років продана (пояснення власниці квартири). Згідно наданої довідки виконавчим комітетом Великоновосілківської селищної ради ОСОБА_4 не мешкає та не зареєстрований на території селищної ради. Згідно відповідей за запитами до Великоновосілківського відділу Державної реєстрації актів цивільного стану у Волноваському районі Донецької області Східного Міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), Комунального некомерційного підприємства «Великоновосілківська центральна районна лікарня», Відділу адреснодовідкової роботи ГУ ДМС в Донецькій області, Великоновосілківського відділення судово-медичної експертизи, Комунального підприємства "Великоновосілківської районної ради "Великоновосілківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги", Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України встановити місце перебування ОСОБА_4 не надалось можливим.
15.11.2021 р., до відділення поліції №1 Волноваського районного відділу поліції ГУНП України в Донецькій області було спрямоване подання про передачу матеріалів для проведення подальших розшукових заходів відносно ОСОБА_4 .
З 24.12.2021 року громадянин ОСОБА_4 , знаходиться у розшуку, оперативно - розшукова справа № 54-237, перебуває в провадженні працівників відділення поліції №1 Волноваського районного відділу поліції ГУНП 27.08.2024 року до відділення поліції №1 Волноваського районного відділу поліції ГУНП України в Донецькій області було спрямоване подання про притягнення до кримінальної відповідальності.
14.01.2025 року отримана відповідь від відділення поліції №1 Волноваського районного відділу поліції ГУНП України в Донецькій області що подання відносно ОСОБА_4 , було розглянуто згідно ЗУ «Про звернення громадян» у зв'язку з тим, що відповідно до ст. 284 КПК України не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Згідно відповіді відділення поліції №1 Волноваського районного відділу поліції ГУНП України в Донецькій області за поданням відділу № 7 щодо подання про притягнення до кримінальної відповідальності громадянина ОСОБА_4 , будь-які дані про вчинення засудженим ОСОБА_4 умисних дій з ухилення від відбування покарання відсутні, та сам факт оголошення засудженого ОСОБА_4 , у розшук не підтверджує умисних дій з його боку щодо ухилення від відбування покарання.
Відповідно до Вимоги УІАО ГУНП України в Донецькій області в період іспитового строку до кримінальної відповідальності не притягувався.
Таким чином, ОСОБА_4 , засуджений 16 лютого 2021 року Приморським районним судом міста Маріуполя Донецької області за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн., ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16.08.2021 року покарання замінено покаранням у вигляді громадських робіт на строк 50 годин, що є покаранням менш суворим ніж обмеження волі та з дня набрання чинності вироку минуло більше двох років.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підримала вказане подання.
Інші учасники судового розгляду, належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки не повідомили.
Дослідивши матеріали подання та матеріали кримінального провадження відносно засудженого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню за таких підстав.
Так, ОСОБА_4 засуджено вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 лютого 2021 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2021 року ОСОБА_4 було замінено покарання у виді штрафу на покарання у виді громадських робіт на строк п'ятдесят годин.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно з ч. 3 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Згідно з ч. 4 ст. 80 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч. 1 та ч. 3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
В період іспитового строку ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався.
Таким чином, на теперішній час строк давності виконання обвинувального вироку стосовно ОСОБА_5 закінчився.
Отже, ст. 80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Стаття 80 КК України передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.
Положення ст. 80 КК України свідчать, що держава втрачає право на виконання призначеного засудженому покарання лише у тих випадках, коли засуджений своєю поведінкою не перешкоджав процедурі його виконання.
За таких обставин застосування ст. 80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Редакція ч. 3 ст.80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК. Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч. 3 ст. 80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч. 1 ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Оскільки в матеріалах справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання, зокрема притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389 КК України, та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Відповідно до приписів ст. 152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів:
1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;
2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;
3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2021 року, зміненого ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2021 року, ухилення засудженого від відбування покарання не встановлено, суд вважає, що подання підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що подання відділу №7 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від покарання, призначеного вироком суду, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_4 , підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 80 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.ст. 152 КВК України, суд,-
Подання відділу №7 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях про звільнення від покарання, призначеного вироком суду, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_4 задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання призначеного вироком Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2021 року та зміненого ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 серпня 2021 року, у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області ОСОБА_6