Справа № 201/4551/25
Провадження № 6/201/153/2025
про відмову у відкритті провадження
18 квітня 2025 року місто Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська Демидова С.О., ознайомившись із матеріалами заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Синельниківський відділ Державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про заміну сторони виконавчого провадження-,
Заявник - ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою де заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Синельниківський відділ Державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про заміну сторони виконавчого провадження.
В обгрунтування заяви зазначає, що вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2008 року по справі № 1-141/2008 було стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 250 000 грн..
Стягнення моральної шкоди відбувалося через Синельниківський відділ Державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавче провадження № 47201787.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина Заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , тому просив суд змінити сторону стягувача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у справі № 1-141/2008 на заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 15 квітня 2025 року указана заява передана для розгляду судді Демидовій С.О..
Ознайомившись із заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі з огляду на таке.
У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Судом враховано, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні з виконання вироку Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
У пункті 14 частини першої статті 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з частиною першою статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотанням про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи інтересів.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається:
-до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу;
-до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу (частина третя статті 539 КПК України).
Системний аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що повноважним судом, який має розглядати питання про заміну стягувача у виконавчому листі, є відповідний суд з розгляду кримінальних проваджень, який розглядає таке питання у порядку виконання судового рішення - вироку суду, та у разі неврегулювання того чи іншого процесуального питання правилами КПК України, субсидіарно застосовує правила ЦПК України.
Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Питання процесуального правонаступництва регламентовано частиною першою статті 55 ЦПК України, за змістом якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).
Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Всі процесуальні кодекси урегулювали питання заміни сторони виконавчого провадження саме у випадку виконання судового рішення. І логічно, що такі питання розглядає лише суд тієї юрисдикції, у якій розглянуто справу по суті, той суд, який ухвалив відповідне рішення.
Системний аналіз ст.ст.128, 537, 539 КПК України дає підстави для висновку, що повноважним судом, який має розглядати питання про заміну стягувача у виконавчому листі, є відповідний суд з розгляду кримінальних проваджень, який розглядає таке питання у порядку виконання судового рішення - вироку суду, та у разі не врегулювання того чи іншого процесуального питання правилами КПК України, субсидіарно застосовує правила ЦПК України.
В оцінці належності складу суду, який здійснював розгляд заяви особи про заміну стягувача у виконавчому листі, Верховний Суд вказує, що розгляд справи у суді першої інстанції здійснюється за правилами КПК України із додатковим застосуванням правил ЦПК України, оскільки КПК України не містить правил про заміну сторони виконавчого провадження з виконання вироку суду в частині вирішення цивільного позову.
Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст.186ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що даний спір відноситься до розгляду в порядку кримінального судочинства, а не в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті провадження у вказаній цивільній справі.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.).
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 19, 186, 260 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Синельниківський відділ Державної виконавчої служби у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.О. Демидова