Справа № 263/2730/21
Провадження № 1-в/201/57/2025
21 квітня 2025 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні подання відділу філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 4» про звільнення від відбуття покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь, Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
засудженого 03.08.2021 року вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя за ч. 1 ст. 309 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень.
В судовому засіданні приймав участь:
прокурор ОСОБА_4
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшло подання відділу філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 4» про звільнення від відбуття покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 .
Зі змісту подання представника уповноваженого органу пробації, вбачається, що вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.08.2021 року ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України та засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень.
13.09.2021 року вирок набрав законної сили, а 20.10.2021 року відділом філії ДУ «Центр пробації» Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 4» отримано та прийнято до виконання.
Проте, станом на 19.09.2024 року від засудженого ОСОБА_3 документа про сплату штрафу на суму 17 000 гривень не надходило, а встановити причини несплати штрафу останнім не є можливим, оскільки засуджений не виходить на зв'язок.
У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України територія м. Маріуполь Донецької області визнана тимчасово окупованою, згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 р. №309). Внаслідок окупації м. Маріуполь на території міста не функціонують жодні поштові служби та окупаційною владою змінено оператора мобільного зв?язку, тому спрямувати виклик засудженому поштою чи з використанням технічних засобів електронних комунікацій не виявляється можливим.
Під час виконання вироку суду відносно ОСОБА_3 відділом філії ДУ «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 4», направлялося подання про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або обмеження волі відповідно до закону.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 29.12.2021 року вказане подання було задоволено, однак від засудженого ОСОБА_3 інформації, щодо сплати не надходило.
В подальшому до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, також, було направлено подання про вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або обмеження волі відповідно до закону, ухвалою вказаного суду від 06.10.2023 року у задоволенні такого клопотання було відмовлено.
29.02.2024 року з метою з'ясування факту ухилення засудженого ОСОБА_3 від сплати штрафу, відділом філії ДУ «Центр пробації» Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 4» було направлено подання, в порядку ч.1 ст.389 КК України до Маріупольського РУП ГУНП в Донецькій області.
21.03.2024 року відомості про кримінальне правопорушення за ознаками ч. 1 ст. 389 КК України зареєстровано в ІТС ІНП (журнал ЄО) за №421 від 05.03.2024 року отримано відповідь від Маріупольського РУП про відмову у притягненні ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності через те, що вказані факти не містять ознак кримінального правопорушення.
15.05.2024 року до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська направлено подання про звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку відносно засудженого ОСОБА_3 проте, ухвалою вказаного суду від 31.05.2024 року в розгляді питання відмовлено.
Станом на теперішній час, наявна інформація, що засуджений ОСОБА_3 , як внутрішньо переміщена особа зареєстрований АДРЕСА_3 ., але проведеною перевіркою Голосіївського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, місце проживання за вказаною адресою не підтверджено, також, згідно повідомлень управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНІІ в Донецькій області останній нових кримінальних правопорушень не скоїв, до адміністративної відповідальності не притягався.
Крім того, відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції актового запису про смерть ОСОБА_3 не виявлено.
З огляду на вищевикладене, представником уповноваженого органу з питань пробації до суду направлено подання про звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Прокурор у судовому засіданні заперечувала, щодо задоволення вказаного подання з огляду на ті обставини, що існує певна передчасність у його задоволенні, оскільки засуджений ОСОБА_3 свідомо ухиляється від виконання призначеного покарання, що відповідно до приписів ст.80 КК України зупиняє перебіг давності виконання вироку та є підставою для відмови у задоволенні такого клопотання.
Суд, вислухавши думку прокурора, дослідивши подання разом із доданими до нього додатками, приходить до наступних висновків.
Згідно вимог ч.1 ст.80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в строки у виді двох років - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Згідно з ч.3 ст.80 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Згідно з ч.4 ст.80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч.1 та ч.3 цієї статті, засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст.80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
За таких обставин застосування ст.80 КК України передбачає дослідження та встановлення судом терміну, протягом якого обвинувальний вирок не виконувався, збігу строку давності його виконання та факту ухилення засудженим від його відбування, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Редакція ч.3 ст.80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч.3 ст.80 Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК.
Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч.3 ст.80 КК України, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Оскільки в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженого від відбування покарання та про вчинення ним нового злочину до закінчення строку давності, то немає підстав вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Відповідно до приписів ст.152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст.80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів:
1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;
2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;
3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
Враховуючи вищенаведене та той факт, що на даний час закінчились строки давності виконання обвинувального вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.08.2021 року, факт ухилення від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що подання підлягає до задоволення, оскільки наявні підстави для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі п.1 ч.1 ст. 80 КК України.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що дане подання про звільнення від відбуття покарання ОСОБА_3 у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.80 КК України, ст.539 КПК України, ст.152 КВК України, суд -
Подання відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях № 4» про звільнення від відбуття покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 03.08.2021 року за вчинення кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.309 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень у зв'язку з закінченням строку давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська протягом семи діб з дня проголошення ухвали суду.
Повний текст ухвали буде оголошено 24 квітня 2025 року о 10 годині 00 хвилин.
Суддя ОСОБА_1