Справа № 199/2100/25
(3/199/1389/25)
24.04.2025 м.Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Корнєєва В.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Дніпропетровській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,-
20.02.2025 року з УПП в Дніпропетровській області надійшов адміністративний матеріал щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпА. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ№ 752547 від 30.01.2025 року, гр. ОСОБА_1 30.01.2025 року приблизно о 20-30год. за місцем проживання вчинила відносно свого чоловіка ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру: провокувала сварку, виражалася нецензурною лайкою в бік чоловіка, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( потерпілий по справі)в судове засідання не з'явилися, жодних заяв або доказів поважності неявки до суду не подавали. Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження. Враховуючи обізнаність правопорушника та потерпілого про час та місце судового засідання, принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілого, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків:
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
З матеріалів справи не вбачається наявності жодного доказу вчинення гр.-кою ОСОБА_1 домашнього насильства відносно її колишнього чоловіка ОСОБА_2 . Натомість, з роздруківки АРМОР вбачається, що саме ОСОБА_1 звернулася до поліції за тел.102 30.01.2025 року о 20-20 год., повідомивши, що колишній чоловік ОСОБА_2 , який перебував в стані сп'яніння, побив її та покусав, в результаті група реагування поліції, яка прибула за викликом ОСОБА_1 , склала протокол за ч.1 ст.173-2 КупАП як відносно ОСОБА_1 , так і відносно ОСОБА_2 . Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що поліцейським було складено форму ризиків вчинення домашнього насильства, в якій ОСОБА_1 зазначена як постраждала особа.
Таким чином, особою, яка складала протокол, до суду не надано жодного доказу на підтвердженя вчинення гр-кою ОСОБА_1 правопорушенян, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Тобто, суд позбавлений можливості самостійно збирати додаткові докази по справі.
У відповідності до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності гр.-ки ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
Керуючись ст.ст. 8, 33, 182, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- закрити на підставі п. 1 ч. 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В.Корнєєва