просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
24 квітня 2025 року м.Харків Справа № 913/68/25
Провадження № 14/913/68/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Лісовицького Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до Управління державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області, м. Лисичанськ, Луганська область
про стягнення 15098,09 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - позивач) через підсистему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Управління державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу № 11-1022/21-БО-Т від 03.11.2021 в сумі 15098,09 грн, з яких: 9220,57 грн - основний борг, 1947,68 грн - пеня, 762,41 грн - 3% річних, 3167,43 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Управлінням державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області зобов'язань за договором постачання природного газу № 11-1022/21-БО-Т від 03.11.2021 в частині оплати за поставлений природний газ.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Лісовицькому Є.А.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.02.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» залишено без руху. Суд ухвалив Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» протягом 10 (десяти) днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви, а саме: уточнити позовні вимоги та обґрунтувати їх; надати докази на підтвердження позовних вимог; надати докази постачання Управлінню державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області природного газу на суму 1355508,42 грн; надати акти приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року та квітень 2022 року та у зазначений строк подати заяву про усунення недоліків.
19.02.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків від 19.02.2025, в якій він зазначив, що в ході підготовки тексту позовної заяви було допущено описку в абзаці сьомому позову, а саме зазначено неправильну суму та періоди поставки. У зв'язку з чим, позивач просить абзац сьомий позовної заяви вважати в такій редакції:
«На виконання умов зазначеного договору позивач у період листопад 2021 - лютий 2022 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 74012,91 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а також даними інформаційної платформи Оператора ГТС, в тому числі по місяцях:
- листопад 2021 - 1542,00 куб.м.
- грудень 2021 - 1700,00 куб.м.
- січень 2022 - 672,00 куб.м.
- лютий 2022 - 557,00 куб.м.».
Вказані обсяги та вартість поставки підтверджується також листом ТОВ «Оператор ГТС» від 28.11.2024 № ТОВВИХ-24-18323 та розрахунками заборгованості.
Щодо актів приймання-передачі природного газу за періоди грудень 2021 року, квітень 2022 року позивач зазначив наступне.
Поставку природного газу у квітні 2022 року позивач не здійснював відповідачу.
Разом із цим, пунктами 3.5.-3.5.1 договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Вказаний обов'язок було проігноровано з боку відповідача та не надано актів розподілу природного газу позивачу за періоди грудень 2021.
Пунктами 3.5.2-3.5.4 договору визначено, що на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Як зазначає позивач, акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 року направлявся на адресу відповідача послугами АТ «Укрпошта» простим листом, у зв'язку з чим відсутні докази такої відправки.
Відповідач ухилився від документального оформлення спожитих обсягів природного газу за період грудень 2021 року. Підписаний з боку відповідача акт не було повернуто позивачу, у зв'язку з чим відсутній акт за вказаний період. Підписаних з боку тільки позивача актів не збереглося, у зв'язку з чим позивач детально розписав в позові вартість спожитого природного газу за період грудень 2021 року. Також позивач повідомив, що вартість поставленого у грудні 2021 року природного газу відповідачем повністю сплачено 29.12.2021 року.
Крім того, позивач зазначив, що позовні вимоги заявлено на суму 15098,09 грн, що є правильною та не потребують уточнення.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
04.03.2025 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву від 03.03.2025, в якому він проти позову заперечує, посилаючись на те, що УДКСУ у м. Лисичанську Луганської області фактично спожито природного газу: за листопад 2021 року згідно акту приймання-передачі б/н від 30.11.2021 в кількості 1,54200 тис.куб.м - сплачено в сумі 25526,26 грн; за грудень 2021 року згідно рахунку - фактури № 11-1022/21-БО-Т/12/21 від 28.12.2021 сплачено в сумі 28141,79 грн за 1,7 тис.куб.м; за січень 2022 року згідно акту приймання-передачі б/н від 31.01.2022 в кількості 0,67200 тис.куб.м - сплачено в сумі 11124,29 грн.
Акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року для підписання до УДКСУ у м.Лисичанську Луганської області у період дії договору не надавався. У зв'язку з чим, сума до сплати не була узгоджена, тому відсутні будь-які докази щодо нарахування вищезазначеної суми.
Також відповідач повідомив, що станом на 01.03.2022 року за даними бухгалтерського обліку кредиторська заборгованість за КЕКВ 2274 «Оплата природного газу» за розрахунками з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відсутня, при цьому були відкриті асигнування по КЕКВ 2274, тобто можливість оплати за наданий товар була, а документи для здійснення оплати не були надані.
Крім того, відповідач зазначив, що органи Казначейства здійснюють реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань, бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів відповідно до Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс України), законодавства у сфері закупівель, інших актів законодавства України, що не суперечать бюджетному законодавству та Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок № 309).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 309 розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), помісячних планів використання бюджетних коштів відповідно до статті 48 Кодексу.
Крім того, відповідно до підпункту 4 пункту 6.4. розділу 6 договору, постачальник зобов'язаний забезпечити споживача прозорими та простими способами досудового вирішення спорів, підпункт 11.1 розділу 11 - у разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов'язуються розв'язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. Разом з тим, постачальнику було відомо про неможливість за виниклих обставин здійснити оплату поставленого бюджетній установі у лютому 2022 року природного газу. А у період з 01.03.2022-30.12.2024 не було надано жодного листа чи документа з претензіями про несплату за отриманий товар.
Таким чином, заборгованість у відповідача за поставлений природний газ у розмірі 9220,57 грн виникла внаслідок невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 03.11.2021 № 11-1022/21-БО-Т щодо своєчасного надання акта приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року для підписання відповідачу та на підставі якого здійснюється оплата.
Відповідно до позовної заяви позивач сформував заборгованість за поставлений природний газ на загальну суму 15098,09 грн, з яких основний борг у сумі 9220,57 грн, пеня у сумі 1947,68 грн, 3% річних у сумі 762,41 грн та інфляційні втрати у сумі 3167,43 грн.
Позивач також посилається на те, що отримання підтвердних документів в наступному бюджетному році, коли відсутні законні підстави для здійснення реєстрації та оплати, подання позовної заяви про стягнення боргу через 2 роки 11 місяців, призводить до значних витрат, які здійснюватимуться за рахунок коштів Державного бюджету України.
Крім того, в пункті 6.3. договору зазначено, що постачальник має право, зокрема, в односторонньому порядку розірвати цей договір у разі невиконання споживачем умов цього договору в частині оплати використаних за договором обсягів газу (пункт 5.1.) та/або їх документального оформлення, в тому числі неповернення належним чином оформлених актів приймання-передачі природного газу та у разі укладення споживачем договорів з іншим постачальником без розірвання даного договору в порядку, передбаченому розділом 9 договору.
В такому випадку постачальник надсилає рекомендованим листом відповідне письмове повідомлення споживачу про розірвання даного договору при цьому договір буде вважатися розірваним з дати визначеної постачальником у такому повідомленні.
Відповідно до умов договору постачальником не було розірвано даний договір. Це свідчить також про те, що акт приймання-передачі природного газу до Управління не надсилався, тому не було і підстави у розірванні договору.
Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (із змінами), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».
Листом Торгово - промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні.
У зв'язку з продовженням військової агресії Російської Федерації проти України, робота Управління Державної казначейської служби у м. Лисичанську Луганської області за зареєстрованою юридичною адресою є неможливою, оскільки Луганська область відноситься до територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій та яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
З метою збереження життя і здоров'я працівників УДКСУ у м.Лисичанську Луганської області, захисту їх законних прав та інтересів відповідно до наказів Державної казначейської служби України від 24 лютого 2022 року № 56 «Про встановлення простою у роботі», Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області від 24 лютого 2022 року № 27 «Про встановлення простою у роботі», УДКСУ у м.Лисичанську Луганської області від 24 лютого 2022 року № 5 «Про встановлення простою у роботі» було дозволено не перебувати за основним місцем роботи до закінчення простою.
З 24 лютого 2024 року було прийнято рішення щодо перекривання газу в приміщенні, тобто 24 лютого 2022 року був останнім днем користування газом. Цей момент також не враховано в позовній заяві позивача.
У зв'язку з форс-мажорними обставинами, всі документи залишились на території проведення воєнних (бойових) дій, тимчасової окупації та вважаются втраченими, що унеможливлює забезпечення надання будь яких документів.
Згідно розділу 10 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладання договору, і сторони не могли передбачити їх.
Строк виконання зобов'язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
З огляду на викладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити, у зв'язку з необґрунтованістю та недоведеністю.
04.03.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає наступне.
Пунктами 3.5.-3.5.1 договору визначено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Вказаний обов'язок було проігноровано з боку відповідача та не надано актів розподілу природного газу позивачу за спірні періоди поставки.
Пунктами 3.5.2-3.5.4 договору визначено, що на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Разом із цим, акти приймання-передачі природного газу направлялися на адресу відповідача послугами АТ «Укрпошта» простим листом, у зв'язку з чим відсутні докази такої відправки.
Відповідач ухилився від документального оформлення спожитих обсягів природного газу за спірні періоди поставки. Підписані з боку відповідача акти не були повернуті позивачу.
У зв'язку з тим, що споживачем не підписано відповідні акти приймання-передачі природного газу, враховуючи дані інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в договорі.
Також позивач зазначає, що відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС:
- інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як постачальник та споживач природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Водночас, пунктом 39 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб'єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, газовидобувне підприємство, споживач.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС).
Таким чином, враховуючи положення чинного законодавства та договору, з урахуванням даних свого комерційного вузла обліку, відповідач був обізнаний про обсяги природного газу, що було ним спожито у спірний період поставки.
Разом із цим, відповідно до пункту 4.1 договору ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16554,00 грн.
Отже, з урахуванням обізнаності відповідача про спожиті обсяги природного газу та ціни природного газу, що визначена в договорі, відповідач знав про вартість природного газу яка мала бути ним сплачена за відповідний період поставки та мав можливість здійснити таку оплату навіть не очікуючи відповідного акту приймання-передачі природного газу, або самостійно ініціювати укладення такого акту, якщо його не отримав.
Вказане також підтверджується тим, що відповідачем було частково сплачено за період поставки грудень 2021 - січень 2022 року, навіть без наявності підписаних актів приймання-передачі природного газу.
Підпунктом 4 пункту 6.2 договору визначено, що споживач зобов'язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Більш того, відповідно до пункту 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, споживач самостійно контролює власне газоспоживання.
Крім того, у відповіді на відзив позивач не погоджується з посиланням відповідача на форс-мажорні обставини, посилаючись на те, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а не шляхом розміщення на веб-сайті ТПП загального офіційного листа від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1; такий лист ТПП не передбачений ані статтями 14 та 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в України», ані положеннями Регламенту, та не містить посилання на зобов'язання, неможливість виконання якого спричинено настанням таких форс-мажорних обставин.
Також, лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не відповідає вимогам до оформлення сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин, оскільки в порушення п. 6.11.6 та 6.11.7. Регламенту його не підписано першим віце-президентом ТПП або віце-президентом ТПП, відсутній також підпис особи, що прийняла рішення про настання форс-мажорних обставин, а також відсутня печатка ТПП на підписах вказаних осіб.
Окрім того, Регламент затверджено рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) і саме Президія ТПП має повноваження приймати рішення щодо спрощення процедури отримання сертифікату про форс-мажорні обставини та вносити зміни до Регламенту. Проте, як вбачається з листа ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, він оформлений не у вигляді рішення Президії ТПП, будь-яке посилання в листі на рішення Президії ТПП відсутнє.
Таким чином, лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, розміщений на веб-сайті ТПП, вищенаведеним нормам Закону і Регламенту не відповідає і не може вважатись сертифікатом про форс-мажорні обставини, виданим Торгово-промисловою палатою України відповідачу, і, як наслідок, доказом дії обставин непереборної сили, що спростовує твердження відповідача про застосування в даному випадку п. 10.1 договору.
Відповідно до пункту 10.3 договору сторони зобов'язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставини та протягом 14 днів з дня їх виникнення надати підтвердні документи відповідно до законодавства.
Відповідач не надавав позивачу жодної інформації та документів про початок дії для нього форс-мажорних обставин, не надані такі сертифікати також до суду.
Таким чином, відповідачем не доведено та не надано доказів дії обставин непереборної сили, що спростовує твердження відповідача про застосування в даному випадку форс-мажору.
Крім того, зі змісту відповіді на відзив вбачається, що позивач не погоджується з запереченнями відповідача щодо вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки вважає їх законними.
10.03.2025 від відповідача через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив від 07.03.2026, в яких, крім доводів викладених у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив, що позивач безпідставно звинувачує відповідача в ігноруванні надання актів приймання - передачі природного газу позивачу за спірні періоди поставки.
Відповідач не здійснював дій та/або бездіяльності, які могли б свідчити про ухилення від належного оформлення актів приймання-передачі природного газу протягом усього періоду користування газом.
Відповідач зауважує, що відповідно до законодавства, споживач не має і не повинен мати доступу до інформаційної платформи. Право доступу до інформаційної платформи Оператора ГТС має позивач, як суб'єкт ринку природного газу та, відповідно, має доступ до даних щодо остаточної алокації відборів споживача за точками комерційного обліку.
Акт приймання-передачі природного газу за листопад 2021, рахунок-фактура за грудень 2021 та акт приймання-передачі природного газу за січень 2022 були підписані, оплачені та відправлені на адресу постачальника послугами АТ «Укрпошта» простим листом.
Акт приймання-передачі за лютий 2022 року протягом дії договору споживачу на електронну адресу, зазначену в розділі 14 договору постачання природного газу від 03.11.2024 року № 11-1022/21-БО-Т не надходив.
Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою ЕКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, споживач самостійно контролює власне газоспоживання. За лютий 2022 року можливості проконтролювати споживання газу не було у зв'язку з форс-мажорними обставинами. Документи втрачені. Достовірно провести звірку даних було неможливо. Крім того, отримати чи передати інформацію в інформаційній платформі - електронній платформі в мережі Інтернет, було неможливо з тієї ж причини. Доступу Управління до інформаційної платформи Оператора ГТС не було.
Також м. Лисичанськ з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, тобто з 24 лютого 2024 року, знаходилось під постійними обстрілами. 03 липня 2022 року м. Лисичанськ було окуповане.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською ІФедерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004, Лисичанська міська територіальна громада Сєвєродонецького району Луганської області з 03 липня 2022 року віднесена до території України тимчасово окупованої російською федерацією, що не потребує ще додаткових підтверджень.
На думку відповідача, бездіяльність позивача щодо невиконання зобов'язань щодо направлення інформації про об'єм використаного газу відповідачу, привело до збільшення суми позову та нарахування додаткових санкцій що не припустимо в умовах (військового) бюджету, тому не може бути задоволено судом.
Також, відповідач вважає, що навмисне затягування термінів направлення акту приймання - передачі природного газу за лютий 2022 призвело до збільшення суми позову.
Як зазначає відповідач, Управління власними силами колективу було релоковано та з 01.07.2022 функціонує на підконтрольній Українській владі території та мало можливість сплатити за спожитий газ ще у 2022 році, що підтверджено кошторисом Управління.
Представником позивача не надано доказів порушення договірних відносин. Не надано підстав для нарахування додаткових нарахувань.
Не зважаючи на судову практику щодо задоволення подібних позовних вимог, відповідач просить суд розглянути справу беручи до уваги обставини місцезнаходження відповідача.
Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
03.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», ЕІС-код - 56Х930000010610Х (далі - постачальник) та Управлінням державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області, ЕІС-код - 56ХS00011M87Q00F (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу № 11-1022/21-БО-Т (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Згідно з п. 1.2. договору природний газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб.
Пунктом 1.3. договору передбачено, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
Згідно з п. 1.4 договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об'єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі).
Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.
За умовами п. 1.5. договору у разі якщо об'єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (договори).
Згідно з п. 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 13,9 тис.куб.м, в тому числі по місяцях: листопад 2021 - 1,7 тис.куб.м, грудень 2021 - 1,7 тис.куб.м, січень 2022 - 1,9 тис.куб.м, лютий 2022 - 1,9 тис.куб.м, березень 2022 - 1,9 тис.куб.м, жовтень 2022 - 1,0 тис.куб.м, листопад 2022 - 1,9 тис.куб.м, грудень 2022 - 1,9 тис.куб.м. Всього - 13,9 тис.куб.м.
Відповідно до п. 2.1.3. договору загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору.
Згідно з п. 2.3. договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.4. договору постачальник із застосуванням ресурсів інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.
На запит постачальника споживач надає інформацію щодо планового використання газу за розрахунковий період (місяць) в розрізі добових обсягів та до 13:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо фактичних обсягів використання газу за минулу добу планових обсягів використання газу на наступну добу та до 24:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо використання газу за поточну добу.
Згідно з п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Відповідно до пп. 3.5.1. п. 3.5. договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пп. 3.5.2 п. 3.5. договору).
Згідно з пп. 3.5.3. п. 3.5. договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (пп. 3.5.4. п. 3.5. договору).
Згідно з п. 3.6. договору звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС.
У пункті 4.1. договору сторони домовились, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.
Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.
Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 191750,50 грн, крім того ПДВ - 38350,10 грн, разом з ПДВ - 230100,60 грн (п. 4.3. договору).
Згідно з п. 5.1. договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору.
Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду
Відповідно до п. 5.3. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.
Згідно з п. 5.4. договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованість із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем:
1) у першу чергу відшкодовується вартість витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання;
2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;
3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов'язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання споживачу.
У пункті 6.2. договору сторони погодили, що споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором.
За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (п. 7.1 договору).
У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2. договору).
Відповідно до п. 13.1. договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Договір постачання природного газу № 11-1022/21-БО-Т від 03.11.2021 підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
На виконання зобов'язань за договором у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року позивач передав у власність відповідача природний газ в обсязі 4,47100 тис.куб.м на суму 74012,91 грн, в тому числі: у листопаді 2021 року - 1,54200 тис.куб.м на суму 25526,26 грн, у грудні 2021 року - 1,700 тис.куб.м на суму 28141,79 грн, у січні 2022 року - 0,67200 тис.куб.мна суму 11124,29 грн, у лютому 2022 року - 0,55700 тис.куб.мна суму 9220,57 грн.
Обсяг поставленого відповідачу природного газу за період з листопада 2021 року по лютий 2022 року підтверджується інформацією наданою у відповіді ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» від 28.11.2024 № ТОВВИХ-24-18323 на адвокатський запит від 22.11.2024 № 125/3/2-170314, відповідно до якої обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-код - 56ХS00011M87Q00F за період з 06.11.2021 по 01.03.2022 та внесений в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56Х930000010610Х), становить: з 06.11.2021 по 30.11.2021 - 1542,00 м3; з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 1700,00 м3; з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 672,00 м3; з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 557,00 м3, з 01.03.2022 по 01.03.2022 - 0,00 м3 та даними з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-код - 56ХS00011M87Q00F в період з 06.11.2021 по 01.03.2022.
Відповідач за поставлений природний газ за період з листопада 2021 року по січень 2022 року розрахувався в повному обсязі, проте оплату за лютий 2022 року не здійснив, що підтверджується наданою позивачем інформацією АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за період з 03.11.2021 по 21.11.2024.
Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, у відповідача обліковується заборгованість в сумі 9220,57 грн за поставлений у лютому 2022 року природний газ.
З огляду на вказані обставини, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача боргу за поставлений у лютому 2022 року природний газ в сумі 9220,57 грн, а також пені за несвоєчасну оплату поставленого природного газу у лютому 2022 року в сумі 1947,68 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022, 3% річних в сумі 762,41 грн за період з 16.04.2022 по 16.01.2025 та інфляційних втрат в сумі 3167,43 грн за період з травня 2022 року по грудень 2024 року.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За приписами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язання в силу вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).
Правові засади функціонування ринку природного газу України регламентовані Законом України від 09.04.2015 № 329-III «Про ринок природного газу».
Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу (ч.ч. 1-3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу»).
Правовідносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила).
Згідно з п. 3 розділу І Правил постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Відповідно до п. 1 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.
Пунктом 3 розділу ІІ Правил встановлено, що реєстрація споживача у реєстрі споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС здійснюється постачальником на період дії укладеного договору постачання природного газу в частині його обов'язку постачати природний газ споживачу.
Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання (абз. 1 п. 11 розділу ІІ Правил).
Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об'єкті споживача (абз. 2 п. 11 розділу ІІ Правил).
Згідно з п. 13 розділу II Правил за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати діючому постачальнику копію відповідного акту про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем.
На підставі отриманих від споживача даних та/або даних Оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.
Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.
У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.
До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно до даних постачальника.
Відповідно до пунктів 20, 21 розділу ІІ Правил постачальник зобов'язаний забезпечувати постачання природного газу на умовах, визначених договором постачання природного газу, а споживач - своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договором.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до приписів ч.ч 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що відповідач у період з 06.11.2021 по 01.03.2022 був закріплений за постачальником - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», що підтверджується інформацією ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» наведеною у відповіді від 28.11.2024 № ТОВВИХ-24-18323 на адвокатський запит від 22.11.2024 № 125/3/2-17031.
Факт поставки позивачем відповідачу природного газу у лютому 2022 року в обсязі 0,55700 тис.куб.м також підтверджується інформацією ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», наведеної у вищевказаній відповіді від 28.11.2024 № ТОВВИХ-24-18323, та даними з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-код - 56ХS00011M87Q00F.
Крім того, обсяг поставленого природного газу підтверджує актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 на суму 9220,57 грн, який підписаний позивачем.
Відповідач підтверджує факт споживання у лютому 2022 року природного газу, зокрема до 24.02.2022. Проте, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що не отримував від позивача акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, у зв'язку з чим сума до сплати не була узгоджена. Разом з цим, відповідач зазначає, що мав можливість здійснити оплату за спожитий природний газ, але документи для здійснення оплати не були надані. Отже, на думку відповідача, заборгованість за поставлений природний газ у розмірі 9220,57 грн виникла внаслідок невиконання позивачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 03.11.2021 № 11-1022/21-БО-Т щодо своєчасного надання акта приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року для підписання відповідачу, на підставі якого здійснюється оплата. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем за період з 01.03.2022 по 30.12.2024 не було надано відповідачу жодної претензії про несплату за отриманий товар.
Також, відповідач посилається на форс-мажорні обставини, які виникли внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення в Україні воєнного стану. Робота УДКСУ у м.Лисичанську Луганської області за зареєстрованою юридичною адресою є неможливою, оскільки Луганська область відноситься до територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій та яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). З метою збереження життя і здоров'я працівників УДКСУ у м.Лисичанську Луганської області, захисту їх законних прав та інтересів, зокрема, відповідно до наказу УДКСУ у м.Лисичанську Луганської області від 24.02.2022 № 5 «Про встановлення простою у роботі» було дозволено не перебувати за основним місцем роботи до закінчення простою. У зв'язку з форс-мажорними обставинами, всі документи залишились на території проведення воєнних (бойових) дій, тимчасової окупації та вважаются втраченими.
Крім того, відповідач зазначає, що згідно розділу 10 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладання договору, і сторони не могли передбачити їх. Строк виконання зобов'язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
Суд звертає увагу на те, що згідно з пп. 3.5.1. п. 3.5. договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пп. 3.5.2 п. 3.5. договору).
Таким чином, на споживача покладений обов'язок з надання постачальнику копії акту надання послуг з розподілу/транспортування газу на підставі даних комерційного вузла обліку, відповідно до якого постачальник складає та направляє споживачеві акт приймання-передачі природного газу.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем обов'язку передбаченого пп. 3.5.1. п. 3.5. договору.
Оскільки відповідачем не було надано позивачу акту розподілу природного газу, позивач визначив обсяг спожитого споживачем природного газу у лютому 2022 року на підставі даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Відповідачем не надані суду докази того, що використані позивачем дані, розміщені Оператором ГТС на інформаційній платформі щодо остаточної алокації відборів газу відповідача за лютий 2022 року, є неповними чи невірними, або такими, що відрізняються від даних самого споживача або Оператора ГРМ.
Також, суд враховує, що за умовами п. 6.2. договору та п. 11 розділу ІІ Правил обов'язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача. Сама по собі обставина не отримання, не підписання споживачем актів прийому-передачі не звільняє останнього від оплати спожитого природного газу.
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6. договору).
Отже, враховуючи дані інформаційної платформи Оператора ГТС щодо остаточної алокації відборів споживача - Управління державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області (ЕІС-код - 56ХS00011M87Q00F), відповідачем у лютому 2022 року спожито природний газ в обсязі 0,55700 тис.куб.м. на суму 9220,57 грн.
У пункті 5.1. договору сторони домовились, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору.
За умовами пп. 3.5.4. п. 3.5. договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Відповідно до умов п. 5.1. договору відповідач за поставлений у лютому 2022 року природний газ на суму 9220,57 грн зобов'язаний був розрахуватися до 15.04.2022, проте цього не зробив. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ у лютому 2022 року складає 9220,57 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За умовами п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку споживач зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач повністю розрахувався за поставленний у листопаді-грудні 2021 року та січні 2022 року.
За поставлений природний газ у лютому 2022 року відповідач у відповідності до умов п. 5.1 договору зобов'язаний був остаточно розрахуватися до 15.04.2022, проте цього не зробив. У зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 1947,68 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022.
Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.п. 10.1.-10.4 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дня їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства. Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) чітко визначено в Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії Торгово-промислової палати України від 15.07.2014 № 40(3).
Відповідно до ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За умовами п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов'язань/обов'язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов'язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 Регламенту).
Отже, у Законі України «Про торгово-промислові палати в Україні» та Регламенті зазначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно сертифікатом.
В матеріалах справи відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України щодо договору постачання природного газу від 08.11.2021 № 11-1032/21-БО-Т.
Верховний Суд у постановах від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 23.08.2023 у справі № 910/6234/22, від 13.12.2023 у справі № 922/193/23 зазначив, що лист Торгово-промислової палати від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Разом з цим, у постановах Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 912/750/22, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, від 15.06.2023 у справі № 910/8580/22, від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 та від 13.12.2023 у справі № 922/193/23 також зазначено, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Суд наголошує, що незалежно від природи надзвичайної, непереборної обставини, за яких настали форс-мажорні обставини, необхідним є саме доведення суду настання таких обставин, належними доказами, з урахуванням положень Господарського процесуального кодексу України та ст. 141 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні».
Суд зазначає, що загальний офіційний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, на який посилається відповідач, не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, вказаний лист не є сертифікатом та не є документом, який виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини і не є допустимим і достатнім доказом настання форс-мажорних обставин для конкретної особи.
Крім того, судом враховується те, що відповідач не повідомляв позивача про форс-мажорні обставини відповідно до умов договору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення строку виконання зобов'язань з оплати спожитого природного газу та звільнення відповідача від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань з оплати спожитого природного газу у вигляді пені.
Враховуючи факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу у лютому 2022 року, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за поставлений природний газ в сумі 9220,57 грн.
Крім того, судом було перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що він є арифметично правильним та таким, що не суперечить чинному законодавству, у зв'язку чим позовні вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1947,68 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 762,41 грн за період з 16.04.2022 по 16.01.2025 та інфляційних втрат в сумі 3167,43 грн за період з травня 2022 року по грудень 2024 року суд зазначає наступне.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Зазначені правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних на інфляційних втрат, суд зазначає, що він є арифметично правильним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв'язку чим позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 762,41 грн та інфляційних втрат в сумі 3167,43 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст.74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів відсутності заборгованості не надав.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240, 252 ГПК України, господарський суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Управління державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області про стягнення 15098,09 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області (93100, Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця ім. М. Грушевського, будинок 9, ідентифікаційний код 37800278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок, 1, ідентифікаційний код 42399676) основний борг в сумі 9220,57 грн, пеню в сумі 1947,68 грн, 3% річних в сумі 762,41 грн, інфляційні втрати в сумі 3167,43 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки передбачені ст. 256 ГПК України та порядку визначеному ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 24.04.2025.
Суддя Євген ЛІСОВИЦЬКИЙ