вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.04.2025 Справа № 904/1889/25
За заявою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м.Київ
до Закладу дошкільної освіти №4 "ДИВОСВІТ" Верхньодніпровської міської ради, м.Верхньодніпровськ Дніпропетровська область
про видачу судового наказу
18.04.2025 року до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Закладу дошкільної освіти №4 "ДИВОСВІТ" Верхньодніпровської міської ради 102 356,42 грн, з яких:
50 548,63 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію на рахунок ІВАN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк»;
24 471,08 грн - 15 % річних, 26 422,68 грн - інфляційних втрат та 914,03 грн - пені на рахунок ІВАN UА458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.
Стягнути з Боржника витрати по сплаті судового збору в сумі 242,24 грн на рахунок ІВАN UА458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 147 ГПК України cудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (п.8 ч.1, ч.2 ст.152 ГПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 2 ст. 73, ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ст.79 ГПК України).
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Відповідно до п.6.1 Комерційної пропозиції №5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії" за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов'язаний сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) Постачальника.
Згідно з ч.1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Згідно з розрахунком Позивача сума пені складає 914,03 грн, яка нарахована за період з 22.01.2022 по 23.02.2022.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
У даній справі зміст укладеного між сторонами договору свідчить про те, що позивач є виконавцем послуги з постачання електричної енергії, а відповідач є споживачем зазначеної послуги. Вказані послуги у розумінні чинного законодавства України є комунальними послугами, а отже регулюються нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" 12.03.2020 року на всій території України було встановлено карантин, дія якого тривала до червня 2023 року.
Відповідно до п.п. 4 п. 3 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Дія п.п. 4 п. 3 розд. ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", з урахуванням вищевикладеного, у частині правовідносин, що виникли на підставі договору, укладеного сторонами, розповсюджується на відповідача.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №651 від 27.06.2023 року, з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
З огляду на положення п.п. 4 п. 3 розд. ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) " №530-ІХ від 17.03.2020, заборона нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги тривала до 30.07.2023 року.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" у видачі судового наказу в частині заявлених вимог зі стягнення пені в сумі у розмірі 914,03 грн за період з 22.01.2022 по 23.02.2022.
Решта вимог заявника є обґрунтованою та підтвердженою, у зв'язку з чим про їх стягнення судом буде виданий відповідний наказ.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись п.8 ч.1 ст.152, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Відмовити Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Закладу дошкільної освіти №4 "ДИВОСВІТ" Верхньодніпровської міської ради пені у розмірі 914,03 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 22.04.2025, і може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.Б. Кеся