Ухвала від 24.04.2025 по справі 913/266/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

24 квітня 2025 року м. Харків Справа № 913/266/20

Східний апеляційний господарський суд у складі головуючого, судді-доповідача: Мартюхіної Н.О.,

розглянувши заяву Національного банку України (вх. №4976 від 21.04.2025) про відвід суддів Східного апеляційного господарського суду Россолова В.В. та Слободіна М.М. від розгляду справи №913/266/20,

в межах розгляду апеляційної скарги Національного банку України (вх. №893),

на ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 та на ухвалу від 15.05.2020 у справі № 913/266/20 (суддя Масловський С.В.),

за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл", м. Київ,

до боржника Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія", м. Сєвєродонецьк Луганської область,

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.05.2020, зокрема, прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮС-Металл" про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія".

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія"; визнано грошові вимоги кредитора ТОВ "ЮС-Металл" до боржника в сумі 101238,99грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та введено процедуру розпорядження майном строком на 170; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дашко І.В.

Не погодившися з прийнятими ухвалами, Національний банк України звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 08.05.2020 у справі №913/266/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія";

- скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 у справі №913/266/20 про відкриття провадження у справі про банкрутство та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ЮС-Металл" у відкритті провадження у справі про банкрутство ПАТ "Українська інноваційна компанія".

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.04.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2025 витребувано у Господарського суду Луганської області матеріали справи №913/266/20; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції; копію ухвали надіслано скаржнику та в Господарський суд Луганської області.

21.04.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Національного банку України надійшла заява про відвід суддів Россолова В.В. та Слободіна М.М. від розгляду справи №913/266/20.

Заява про відвід мотивована наявністю обставин, визначених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 35 та ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), які виключають можливість участі вказаних суддів у розгляді даної справи, а саме:

- судді Россолов В.В. та Слободін М.М. вже брали участь у розгляді апеляційних скарг на ухвалу від 15.05.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство у цій справі №913/266/20 та ухвалили постанову від 10.11.2022, якою залишили без задоволення апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів України і ПАТ "Укрінбанк"; на думку заявника, повторна участь означених суддів у розгляді даної справи є порушенням ч. 2 ст. 36 ГПК України, що є самостійною та безумовною підставою для їх відводу;

- у постанові від 10.11.2022, ухваленій за участі цих суддів, зроблено висновки щодо реєстраційних змін, проведених ПАТ "Укрінбанк", при цьому, міститься посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №925/698/16, в якій зроблено протилежні висновки, що викликає у заявника сумніви у неупередженості та об'єктивності суддів та є підставою для відводу відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України;

- раніше був визначений склад суду для розгляду апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів України і ПАТ "Укрінбанк" на ухвалу від 15.05.2020 у справі №913/266/20 у складі: головуючого судді Россолова В.В., суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., тоді як апеляційну скаргу Національного банку України було передано раніше визначеному складу суду, при цьому суддя Шутенко І.А. виключена зі складу суддів, і замість неї в складі колегії суддів визначена суддя Хачатрян В.С. без належного обґрунтування; заявник посилається на Положення про автоматизовану систему документообігу суду (п. 2.3.39), яким передбачено, що повторна передача справи раніше визначеному складу суду допускається лише у визначених випадках, які цьому випадку відсутні; вважає, що така заміна створює ризик маніпулювання складом суду, що додатково підтверджує обґрунтованість сумнівів в об'єктивності судового процесу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 визнано необґрунтованою заяву Національного банку України про відвід судді Россолова В.В. та судді Слободіна М.М. від розгляду справи №913/266/20; передано справу №913/266/20 для вирішення питання про відвід суддів у порядку, встановленому ст. 32, ч. 3 ст. 39 ГПК України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 в порядку ст. 32 ГПК України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду заяви про відвід визначено суддю Мартюхіну Н.О.

Розглянувши після передання відповідних матеріалів справи заяву Національного банку України про відвід суддів Россолова В.В. та Слободіна М.М. від розгляду апеляційної скарги Національного банку України в межах справи №913/266/20, апеляційний суд зазначає наступне.

За приписами ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини під терміном "суд, встановлений законом" у ст. 6 Конвенції мається на увазі, що "судова влада у демократичному суспільстві регулюється законами, джерелом яких є Парламент". Зазначений термін охоплює не лише правові підстави існування суду, але і його склад у кожній конкретній справі (рішення ЄСПЛ у справі "Занд проти Австрії" та у справі "Сокуренко і Стригун проти України").

Європейським судом з прав людини в рішенні у справі «Білуха проти України» зазначено, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета "Україна-центр" проти України" для забезпечення існування неупередженості суду для цілей п. 1 ст. 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд наголошує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).

Кожен суддя колегії об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Означений висновок також вбачається з рішення Європейського суду з прав людини "Олександр Волков проти України".

Відтак, згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 36 цього Кодексу, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У статті 36 ГПК України передбачені обставини, які не допускають повторну участь судді у розгляді справи.

Згідно з приписами ч.ч. 3, 4 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у п.п. 1 - 4 ч. 1 ст. 35 цього Кодексу, ст. 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

За змістом доводів заяви про відвід Національний банк України зазначає, що судді Россолов В.В. та Слободін М.М. брали участь у попередньому розгляді апеляційних скарг у межах цієї справи №913/266/20 та приймали постанову від 10.11.2022, якою залишено без задоволення апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ "Укрінбанк".

Правовою підставою для відводу заявник визначив приписи ч. 2 ст. 36 ГПК України, якою передбачено, що суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі, не може брати участь у подальшому розгляді цієї справи по суті або у перегляді вже прийнятих у ній рішень.

З посиланням на наведене, заявник вважає, що повторна участь означених суддів у розгляді апеляційної скарги Національного банку України на ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 про відкриття провадження у справі про банкрутство у цій справі №913/266/20 є прямим порушенням норм процесуального закону (ч. 2 ст. 36 ГПК України) та є підставою для їх відводу.

Проте, суд зазначає, що врегулювання спору за участю судді - судова процедура, передбачена, зокрема, у господарському судочинстві, яка полягає у проведенні суддею спільних (за участю всіх сторін) та/або закритих (з кожною із сторін окремо) нарад з метою мирного врегулювання спору (ч. 2 ст. 188 ГПК України).

Порядок проведення врегулювання спору за участю судді передбачений Главою 4 Розділу ІІІ ГПК України.

За змістом ч. 1 ст. 186 ГПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Частиною 1. ст. 187 ГПК України передбачено, що про проведення процедури врегулювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження у справі.

Проведення врегулювання спору за участю судді не допускається у спорах (справах), зокрема, про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом (п. 1 ч. 2 ст. 186 ГПК України)

З матеріалів справи вбачається, що у цій справі не вирішувалось та не могло вирішуватись питання про врегулювання спору за участю судді.

Оскільки врегулювання спору за участю судді можливо лише до початку розгляду справи за згодою сторін та у справах про банкрутство взагалі виключається можливість проведення такої процедури, відтак судді Россолов В.В. та Слободін М.М. не могли брати участь у врегулюванні спору, а тому посилання Національного банку України на наявність підстав для відводу суддів судді Східного апеляційного господарського суду Россолова В.В. та Слободіна М.М., на підставі ч. 2 ст. 36 ГПК України, є неспроможним.

Відносно аргументу заявника відводу про те, що у постанові Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022, ухваленій за участі суддів Россолова В.В. та Слободіна М.М., вже було надано правову оцінку обставинам, які становлять предмет апеляційної скарги Національного банку України, при цьому висновки суду суперечать позиції НБУ щодо правового статусу ПАТ "Українська інноваційна компанія" як банку, суд зазначає таке.

Доводи Національного банку України, викладені в цій частині заяви про відвід суддів Россолова В.В. та Слободіна М.М., фактично зводяться до незгоди з рішенням суддів у цій справі та не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об'єктивності суддів, оскільки кожна справа вирішується судом виключно на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які не мають для суду заздалегідь встановленої сили. В свою чергу, викладені заявником доводи не можуть бути підставою для відводу таких суддів в силу приписів ч. 4 ст. 35 ГПК України.

При цьому, висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути автоматичною підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких, у даному випадку представника позивача не влаштовує.

Аналогічної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 13.01.2021р. у справі №761/16124/15-ц.

Крім того, постановою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.10.2024 касаційні скарги ПАТ "Український інноваційний банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Луганської області від 15.05.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 у справі № 913/266/20 залишено без змін.

Що стосується доводів заявника про порушення порядку визначення суддів для розгляду справи (п. 4 ч. 1 ст. 35 ГПК України) при формуванні колегії суддів у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Слободін М.М., наведених з посиланням на те, що під час розгляду апеляційних скарг Фонду гарантування вкладів України і ПАТ "Укрінбанк" на ухвалу суду від 15.05.2020 у справі №913/266/20 раніше було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Россолова В.В., суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., тобто, на думку заявника, для розгляду апеляційної скарги Нацбанку також мав бути сформований раніше визначений склад суду, то слід зазначити, що такі доводи є безпідставними з огляду на наступне.

Порядок автоматизованого розподілу судових справ в Східному апеляційному господарському суді здійснюється у відповідності до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (із змінами та доповненнями), як це передбачено законодавством, та Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Східному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів Східного апеляційного господарського суду №3 від 15.02.2019.

Визначення складу колегій відбувається без участі суддів, відтак вони не мають жодного відношення до формування складу суду для розгляду конкретної справи, що спрямовано на забезпечення реалізації учасниками справи права на судовий захист незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, як складової права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 2.3.50 Положення визначено, що винятково у разі, коли суддя (судді) у передбачених законом випадках не може (не можуть) продовжувати розгляд справи, невирішені судові справи передаються для повторного автоматизованого розподілу за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи. Якщо суд розглядає справу колегіально, то повторний автоматизований розподіл відбувається для визначення судді (суддів) з метою заміни судді (суддів), що вибули. У випадку тимчасової непрацездатності, відрядження, відпустки тощо головуючого судді на строк, що не призводить до порушення строків вирішення справи, повторний автоматизований розподіл не проводиться. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про неможливість проведення судового засідання помічником головуючого судді або керівником апарату суду.

Як свідчать матеріали справи, у даному випадку формування нового складу суду було здійснено відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду від 16.08.2024 у справі №913/266/20, яким на підставі доповідної записки головуючого судді Россолова В.В. призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Шутенко І.А., яка на той момент входила до складу колегії.

Зазначені дії суду прямо передбачені п. 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідно до якого у разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів-членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в пп. 2.3.21 п. 2.3 цього Положення.

Таким чином, наявне офіційне розпорядження суду, винесене з дотриманням усіх процесуальних вимог, свідчить про правомірність дій суду та виключає можливість довільного або штучного втручання у формування складу суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України, формування колегії суду відбувається шляхом автоматизованого розподілу, що гарантує випадковість і неупередженість визначення суддів для розгляду конкретної справи.

Згідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2024, у зв'язку з відпусткою судді Шутенко І.А. для розгляду справи №913/266/20 було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С.

Разом з цим, згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.04.2025 для розгляду апеляційної скарги НБУ у справі №913/266/20 визначено колегію суддів у раніше сформованому складі: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С.

З наведеного вбачається, що зміна судді Шутенко І.А. у складі колегії на суддю Хачатрян В.С. була зумовлена об'єктивними причинами, оформлена належним процесуальним документом, здійснена з дотриманням положень про автоматизовану систему документообігу суду, що виключає порушення прав учасників справи.

Отже, в даному випадку відсутні підстави вважати, що було порушено порядок визначення колегії суддів для розгляду апеляційної скарги Національного банку України у справі №913/266/20.

Таким чином, твердження заявника відводу щодо порушення порядку визначення колегії суддів для розгляду справи є безпідставними.

Враховуючи наведене, доводи, викладені в заяві Національного банку України про відвід судді Россолова В.В. та судді Слободіна М.М. від розгляду справи №913/266/20, не можна вважати обґрунтованими, оскільки подана заява ґрунтується на припущеннях та суб'єктивній думці заявника.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що підстави для відводу суддів, визначені ст.ст. 35, 36 ГПК України, у даному випадку відсутні, оскільки заявником не доведено відповідно до ст.ст. 73, 74, 76 - 79 ГПК України ані упередженості або необ'єктивності суддів Россолова В.В. та Слободіна М.М. у справі №913/266/20, ані порушення порядку автоматизованого визначення колегії суддів для розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 232 - 235, 281 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Національного банку України про відвід суддів Східного апеляційного господарського суду Россолова В.В. та Слободіна М.М. від розгляду справи № 913/266/20 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Мартюхіна