про закриття апеляційного провадження
23 квітня 2025 року м. Харків Справа № 917/1608/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М.,
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ревівка“, м.Кременчук, Полтавська область, (вх.№470 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2025 у справі №917/1608/24 (суддя Пушко І.І., ухвалене в м.Полтава, дата складення повного тексту - 12.02.2025)
за позовом: ОСОБА_1 , м. Кременчук, Полтавська область,
до відповідача; Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ревівка“, м.Кременчук, Полтавська область,
про визнання недійсним рішення установчих зборів,
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ревівка» про визнання недійсним рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ревівка», оформленого протоколом від 19.01.2022.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.02.2025 у справі №917/1608/24 позов задоволено частково; визнано недійсним рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ревівка», оформлене протоколом від 19.01.2022, в частині питань 4-5 порядку денного; в іншій частині вимог в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ревівка» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20грн.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ревівка“ з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2025 у справі №917/1608/24 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 витребувано у господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1608/24; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
17.03.2025 матеріали справи №917/1608/24 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ревівка“ на рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2025 у справі №917/1608/24; встановлено сторонам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 23.04.2025 о 12:00 годині.
22.04.2025 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження (вх.№5013).
22.02.2025 позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№5068), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ревівка“, рішення господарського суду Полтавської області від 11.02.2025 у справі №917/1608/24 залишити без змін.
23.04.2025 позивачем подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх.№5073)
Розглянувши матеріали справи, колегія дійшла висновку про закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до статті 129 Конституції України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини 3 статті 129) (Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, а реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.
У відповідності до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Таким чином, звернення до суду здійснюється у формі, порядку, випадках та особами, передбаченими процесуальним законом. Звернення у справах інших осіб у всіх випадках, а учасників процесу - поза випадками, передбаченими процесуальним законом, розгляду судами не підлягають.
У відповідності до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Законом встановлено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Частина 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України містить перелік суб'єктів, право на звернення яких до господарського суду є обмеженим. Це означає, що право на звернення до господарського суду повинно бути прямо передбачене законодавчими актами України.
Відповідно до приписів статті 44 Господарського процесуального кодексу України, усі фізичні і юридичні особи здатні мати процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, боржника (процесуальна правоздатність). Юридична особа набуває процесуальних прав та обов'язків у порядку, встановленому законом, і здійснює їх через свого представника.
Діючим законодавством України передбачено виключний перелік суб'єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб'єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частинами 5 та 6 статті 42 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За змістом частин п'ятої, шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Тож скаржник як юридична особа, зареєстрована за законодавством України, згідно з наведеними приписами Господарського процесуального кодексу України, зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов'язковому порядку.
Проте, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ревівка“ не зареєструвало електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що підтверджується наявною в матеріалах справи відповіддю №9284112 від 23.04.2025, отриманою з модулю Електронний суд ЄСІТС, код ЄДРПОУ 44433411
Про відсутність у Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ревівка“ обов'язку щодо реєстрації електронного кабінету в апеляційній скарзі також не зазначено.
Апеляційну скаргу підписав та подав представник скаржника - адвокат Єгоров Сергій Анатолійович, який має зареєстрований електронний кабінет.
Проте, як зазначалося вище процесуальні наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексу України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 16.02.2024 у справі № 916/1164/23.
До апеляційної скарги також додано електронний ордер про надання правничої (правової) допомоги сформований через підсистему "Електронний суд", який видано на підставі ордеру №ВІ12477734 від 11.10.2024, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №27072022 від 27.07.2022 у судах по справі з єдиним унікальним номером справи 917/1608/24.
Проте, відповідного ордеру №ВІ12477734 від 11.10.2024, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №27072022 від 27.07.2022 до матеріалів апеляційної скарги не додано.
Судова колегія зазначає, що відповідно до частини 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
За змістом частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (надалі - Положення), з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
В пункті 9 Положення зазначено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта (пункт 11 Положення).
Пунктом 12 Положення визначено перелік реквізитів, які має містити ордер. Це, зокрема, такі реквізити:
12.10. Підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат");
12.11. Підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»);
12.12. Підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення.
Водночас, як передбачено Інструкцією користувача підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС, затвердженою наказом ДП "ЦСС" від 22.08.2021 №74-ОД (надалі - Інструкція), користувачі, які підтвердили свої повноваження адвоката (розділ 8 цієї Інструкції) мають можливість видати ордер на конкретну справу для отримання доступу до документів у справі та загальний ордер (без зазначення номера справи), який спрощує та прискорює процес подачі заяв до суду.
Електронний ордер у підсистемі "Електронний суд" формується на підставі паперового ордера, а отже, має відповідати йому щодо обсягу повноважень адвоката на представництво інтересів довіреної особи (учасника справи) у межах відповідної судової справи.
Таким чином, зазначення в електронному ордері, сформованому через підсистему "Електронний суд", що він виданий на підставі іншого ордера, свідчить про те, що такий електронний ордер не є самодостатньою підставою для виникнення у адвоката повноважень на представництво.
Обсяг певних повноважень та їх межі виникають у представника згідно з паперовим ордером, якому має відповідати й електронний ордер, сформований в підсистемі "Електронний суд", на підставі якого адвокат може представляти інтереси учасника справи.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 21.02.2024 у cправі №910/9146/23.
З огляду на відсутність в матеріалах справи ордеру №ВІ12477734 від 11.10.2024, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №27072022 від 27.07.2022, доданий до апеляційної скарги електронний ордер сформований у підсистемі "Електронний суд" не є самостійним документом, що підтверджує наявність у адвоката - Єгорова Сергія Анатолійовича повноважень на представництво інтересів скаржника, зокрема, і повноважень на підписання апеляційної скарги від його імені.
З огляду на те, що після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційна скарга подана адвокатом, який не надав доказів на підтвердження повноважень на представництво інтересів скаржника - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ревівка“, який відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, навіть якщо інтереси такої особи в справі представляє адвокат, але не зареєстрував його, колегія суддів дійшла висновку про закриття апеляційного провадження у справі №917/1608/24.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилось, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Згідно з частиною 2 статті 264 Господарського процесуального кодексу України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 234, 262, п.2 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою (вх.№470).
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення; порядок та строк оскарження ухвал суду апеляційної інстанції передбачено статтями 287-288 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя П.В. Тихий
Суддя М.М. Слободін