вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" квітня 2025 р. Справа№ 910/12509/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання"
на рішення Господарського суду м. Києва від 23.12.2024 р.
у справі № 910/12509/24 (суддя - Пукшин Л.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання"
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
про стягнення 10092,72 грн,
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення 10092,72 грн заборгованості, з яких: 9428,54 заборгованості за спожиту електроенергію, 239,89 грн 3% річних та 424,29 грн інфляційні втрати.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 1089 від 01.01.2021 р. в частині оплати вартості електричної енергії у відповідача за вересень 2023 року виникла заборгованість. Також позивач нарахував 3% річних та інфляційні втрати та просить суд відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування 3% річних, починаючи з 16.07.2024 р. (наступний день за останнім днем нарахованих 3% річних) до моменту остаточного виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.10.2024 р. відкрито провадження у справі № 910/12509/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.12.2024 р. у справі № 910/12509/24 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" в задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.
У поданій апеляційній скарзі позивач зазначає, що у разі зміни власника об'єкта споживача необхідною умовою припинення договору про споживання електричної енергії з попереднім власником об'єкта споживання є отримання від нового власника (користувача) або оператора системи розподілу документального підтвердження щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з новим власником (користувачем).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.01.2025 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" у справі № 910/12509/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 р. справу № 910/12509/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали від 20.01.2025 р. у справі № 910/12509/24 учасникам справи було доставлено до електронних кабінетів 20.01.2025 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документа від 23.01.2025 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 20.01.2025 р. у справі № 910/12509/24 оприлюднена у реєстрі 22.01.2025 р.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення строків на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального законодавства, колегія суддів встановила наступне.
01.01.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - споживач) укладено договір № 1089 про постачання електричної енергії споживачу, який діє на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 31.07.2018 р. № 807 (далі - договір).
Відповідно до п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
У додатку № 1 до договору наведено перелік об'єктів (точок комерційного обліку), а саме: м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 5, ЕІС-код 62Z7653899789646; м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 54 (ВВ резерв), ЕІС-код 62Z0097540987330; м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 54 (ВВА1), ЕІС-код 62Z8810362991162; м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 55, ЕІС-код 62Z0056136900561; м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 20а, ЕІС-код 62Z5107018564361; м. Запоріжжя, вул. Гаврилова, 10, ЕІС-код 62Z5567066851805; м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70, ЕІС-код 62Z2755330218580; м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 20а (насосна), ЕІС-код 62Z0881283671302.
Згідно з п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору.
Як передбачено п. 5.5 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
За п. 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
За змістом п. 6.1 договору споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленому цим договором та чинним законодавством порядку.
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника (п. 13.1 договору).
Дія цього договору також припиняється в таких випадках: закінчення строку, призупинення дії ліцензії з провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії постачальником або її анулювання; банкрутства або припинення господарської діяльності постачальником; у разі зміни власника об'єкта споживача та отримання від нового власника (користувача) або оператора системи розподілу документального підтвердження щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з новим власником (користувачем) - у частині постачання (п. 13.5 договору).
Додатком № 2 до договору (далі - комерційна пропозиція), сторони погодили ціну електричної енергії за 1 кВт*год (без урахування ПДВ).
Розділом 4 комерційної пропозиції встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, який встановлюється з 1 числа розрахункового місяця до останнього числа розрахункового місяця. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, в розмірі 100% від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку.
За умовами розділу 7 комерційної пропозиції рахунок на проведення остаточного розрахунку самостійно отримується споживачем до 10 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим. Рахунки, виставлені постачальником відповідно до умов договору (попередня оплата, остаточний розрахунок, тощо) надаються уповноваженому представнику споживача під його підпис на екземплярі рахунка, що залишається у постачальника. У разі не отримання представником споживача рахунків для здійснення, передбачених умовами договору платежів, відповідні рахунки направляються споживачу поштовим зв'язком, кур'єром, або направляються постачальником за допомогою засобів електронного зв'язку на адресу електронної пошти споживача, вказаної останнім у заяві-приєднання.
Позивач вказує, що у вересні 2023 року спожито електричну енергію на суму на суму 9428,54 грн (за вирахуванням переплат в інші періоди), обсяг якої підтверджується листом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" від 26.01.2024 р. № 007-66/328 та додатком № 1 до нього є "Інформація щодо споживання електричної енергії" та складає 1537 кВт*год (з урахуванням коригування шляхом виключення точки ЕІС 6228810362991162), однак не було оплачено відповідачем.
25.06.2024 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 2400 з вимогою сплатити заборгованість 9428,54 грн.
Відповіді на вказану вимогу відповідач не надав, заборгованість не сплатив.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору, не сплатив заборгованість за спожиту електричну енергію. В свою чергу, відповідач вказує, що з 18.08.2023 р. не є споживачем за об'єктом - приміщення першого поверху, загальною площею 129, 6 кв.м. за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70, реєстраційний номер 300, оскільки цією датою був укладений договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна, отже з цієї дати покупець є новим споживачем електричної енергії, а будь-які нарахування відповідачу є неправомірними.
За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Як передбачено ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
У відповідності до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За п. 84 ч. 1 ст. 1 "Про ринок електричної енергії" споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання. Аналогічне визначення міститься у пункті 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312.
Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
З матеріалів справи вбачається, що по об'єкту енергопостачання, визначеному у додатку № 1 до договору, спожито отриману від позивача електричну енергію у вересні 2023 року в обсязі 1537 кВт год, а саме: по об'єкту за адресою м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70 ЕІС-код 62Z2755330218580 - 1387 кВт*год. та за адресою м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 54 (ВВ-резерв) ЕІС-код 62Z0097540987330 - 150 кВт*год, що підтверджується, зокрема, Інформацією щодо споживання електричної енергії ПАТ "Промінвестбанк" (додаток № 1 до листа № 007-66/328 від 26.01.2024 р. ПАТ "Запоріжжяобленерго") та (додаток № 1 до листа № 007-66/2648 від 21.06.2024 р. ПАТ "Запоріжжяобленерго").
Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" було здійснено оплату за вересень 2023 року у сумі 1117,31 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № ПН31995343 від 28.11.2023 р. на суму 1117,31 грн.
Отже, заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, нарахована на обсяги електричної енергії, спожиту у вересні 2023 року, по об'єкту: м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70 ЕІС-код 62Z2755330218580.
Разом з цим, як вбачається з Паспорту відкритих торгів (аукціону) (оголошення) з продажу активів (майна) ПАТ "Промінвестбанк", 12.07.2023 р. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення про затвердження умов продажу № 602/23, в тому числі щодо об'єкта - приміщення першого поверху, загальною площею 129,6 кв.м за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Товариська, 70, реєстраційний номер 300. Торги були призначені на 31.07.2023 р.
На сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розміщено оголошення про проведення аукціону по лоту № G22N024386.
31.07.2023 р. відбувся аукціон по лоту № G22N024386. Переможцем аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта Преміум Груп".
18.08.2023 р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та переможцем аукціону - Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафта Преміум Груп" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - нежитлового приміщення, а саме: приміщення ІХ першого поверху літ. А-10, загальною площею 129,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 70.
Договір купівлі-продажу нерухомого майна (далі - договір купівлі-продажу) посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. та зареєстрований в реєстрі за № 4515.
Відповідно до п. 3.1 договору купівлі-продажу, право власності на нерухоме майно виникає у покупця з дня державної реєстрації цього права відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України та статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно з п. 3.2 договору купівлі-продажу, передача нерухомого майна здійснюється за актом приймання-передачі в день укладення (підписання) сторонами та нотаріального посвідчення цього договору із одночасною передачею покупцю технічної документації на нерухоме майно, зокрема, технічного паспорту.
Також, 18.08.2023 р. між сторонами підписаний акт приймання-передачі нерухомого майна за укладеним договором купівлі-продажу та документації щодо нерухомого майна.
Отже фактичним споживачем електричної енергії у спірний період за об'єктом: м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70 ЕІС-код 62Z2755330218580, є не відповідач, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафта Преміум Груп».
21.08.2023 р. відповідач направив на адресу позивача лист № 2394/08, в якому повідомив про факт продажу об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70, з проханням вилучити даний об'єкт з договору постачання електричної енергії з дати продажу - 18.08.2023 р. та не нараховувати платежі з цієї дати, оскільки Публічне акціонерне товариство "Промінвестбанк" не є споживачем електричної енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу.
Електрична енергія (активна) - це енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу. Даний вид товару відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.
В той же час, відсутність укладеного договору між позивачем та новим споживачем у спірний період не може мати наслідком покладення відповідного обов'язку зі сплати фактично спожитої електричної енергії на відповідача.
Враховуючи викладене, а також те, що у спірний період відповідач не був фактичним споживачем електричної енергії за відповідним об'єктом енергопостачання, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 9428,54 заборгованості за спожиту електроенергію.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними вимогами від основної, у задоволенні якої було відмовлено.
Стосовно доводів скаржника про те, що, у разі зміни власника об'єкта споживача необхідною умовою припинення договору про споживання електричної енергії з попереднім власником об'єкта споживання є отримання від нового власника (користувача) або оператора системи розподілу документального підтвердження щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з новим власником (користувачем), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 1.2.15 ПРРЕЕ при переході права власності (користування) на об'єкт до нового власника (користувача) переходять права та обов'язки за договорами, укладеними відповідно до цих Правил.
Згідно з п. 4.27 ПРРЕЕ дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта.
Як було встановлено вище, 21.08.2023 р відповідач направив позивачу лист № 2394/08, в якому повідомив про факт продажу об'єкта нерухомого майна за адресою м. Запоріжжя, вул. Товариська, 70, разом з підтверджуючим документом - копією витягу з Державного реєстру речових прав.
Таким чином, новий власник повинен нести відповідальність щодо оплати за поставлену електричну енергію з моменту отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта.
Крім цього, Публічне акціонерне товариство «Промінвестбанк» перебуває в ліквідаційній процедурі, яка передбачає певні особливості реалізації майна, тому відповідач не мав об'єктивної можливості попередити постачальника електроенергії та оператора розподілу про продаж об'єкта за 20 робочих днів, як цього вимагає пункт 4.27 розділу IV Правил роздрібного ринку електричної енергії, який покладає на споживача у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.
Як передбачено ч. 2 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», нарахована сума заборгованості за електричну енергію після продажу об'єкту нерухомості не може відноситися до витрат банку, що пов'язані з утриманням і збереженням майна (активів) банку, а тому це не є витратами банку, пов'язаними із здійсненням процедури ліквідації.
Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія судів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 23.12.2024 р. у справі № 910/12509/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно покласти на скаржника.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених нормами чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.12.2024 р. у справі № 910/12509/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжжяелектропостачання".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Андрієнко
В.В. Шапран