ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
24 квітня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2886/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Богацька Н.С., Савицького Я.Ф.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Нова Каховка, Херсонська область
на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 року, м. Одеса, суддя першої інстанції Волков Р.В. повний текст складено та підписано 10.03.2025 року
у справі № 916/2886/24
за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» м. Київ
до: 1) Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГТАРА» “Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна», м. Нова Каховка Херсонської області
2) ОСОБА_1 , м. Нова Каховка Херсонської області
про стягнення 1 594 532 грн 05 коп.
31.03.2025 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 , м. Нова Каховка Херсонської області на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 року у справі №916/2886/24.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2886/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Савицький Я.Ф., Колоколова С.І., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 року.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/2886/24 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк», м. Київ до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю “ЮГТАРА» “Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна», м. Нова Каховка Херсонської області, ОСОБА_1 , м. Нова Каховка Херсонської області на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 року відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , м. Нова Каховка Херсонської області на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 року у справі №916/2886/24.
Доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2886/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
09.04.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи у справі №916/2886/24.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, судді, який не є суддею-доповідачем Колоколов С.І. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 24.04.2025 року №39 було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2886/24, внаслідок якого для розгляду апеляційної скарги сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Діброва Г.І., судді: Богацька Н.С., Савицький Я.Ф.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) рішення або ухвала, що оскаржується;
5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);
6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Положенням ч.2 п.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що документи, які підтверджують сплату судового збору надаються до суду у встановленому порядку та розмірі.
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної вимоги майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог пп. 4 п.2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За приписами Закону України “Про судовий збір» за апеляційний перегляд рішення, враховуючи те, що скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а саме, 35 876 грн. 97 коп. (23 917 грн. 98 коп.* 150%).
Водночас, зважаючи на те, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2025 року у справі №916/2886/24 подано до апеляційного господарського суду через підсистему “Електронний суд», у відповідності до вимог ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», яка визначає, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, скаржнику за перегляд вказаного вище рішення суду першої інстанції належало сплатити судовий збір у розмірі 28 701 грн. 57 коп.( 35 876 грн. 97 коп. * 0,8).
Проте, як вбачається з апеляційної скарги ОСОБА_1 , м. Нова Каховка Херсонської області та доданих до неї документів, апелянтом не надано жодних доказів сплати судового збору за подання відповідної апеляційної скарги у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Разом з тим, до апеляційної скарги скаржник додає клопотання про відстрочення судового збору, в якому просить суд відстрочити йому сплату судового збору до моменту ухвалення судового рішення у справі №916/2886/24, яке вмотивовано тим, що апелянт є внутрішньо переміщеною особою та дохід апелянта в 2024 році становив 34 250 грн = 20 250 + 14 000 грн. Водночас, вказаний дохід не належить повністю апелянту, оскільки 20 250 грн йому сплачено як компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі щодо матері скаржника, який за нею доглядає. Тому, на думку апелянта, реальний його дохід в 2024 році становив 14 000 грн і тому він не має матеріальної можливості сплатити судовий збір в сумі 32 335 грн. 18 коп. за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення.
Розглянувши дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України “Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року.
До вказаного Закону Законом України “Про судовий збір» № 2147-VIII від 03.10.2017 року, що набрав чинності з 15 грудня 2017 року, було внесено зміни.
Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір» в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У даному випадку ОСОБА_1 , м. Нова Каховка Херсонської області звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою 31.03.2025.
Таким чином, попереднім роком для апелянта слід вважати 2024 рік. В той же час, з довідок ОК-7, які останній додав до апеляційної скарги, не вбачається достеменно, що його дохід в 2024 року склав 14000 грн., як наполягає апелянт. Так, в довідках застрахованої особи Пенсійного фонду України не зазначено періоди 2023, 2024 року взагалі, як такі, в яких у нього взагалі не було доходу, а довідка з одного рахунку Ощадбанку, на який приходили компенсаційні соціальні виплати, не свідчить про відсутність у особи інших рахунків та доходів у 2024 році.
Тому посилання апелянта на те, що його реальний його дохід в 2024 році становив 14 000 грн і тому він не має матеріальної можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги, колегією суддів відхиляється, як таке, що не доведене належними засобами доказування, адже сам по собі факт бути внутрішньо переміщеною особою та надавати соціальні послуги з догляду за своїми рідними, не позбавляє його права та можливості отримувати інші доходи, з яких може бути сплачено судовий збір. При цьому, документом, який відображає всю суму доходу апелянта за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків тощо.
Отже, надані апелянтом довідка та виписка з банківському рахунку не є належними доказами на підтвердження обставин відповідно до положення п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір» того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу апелянта - фізичної особи за попередній календарний рік.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України “Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Отже, ненадання апелянтом достатніх належних доказів на підтвердження вищезазначених обставин зумовлює відсутність підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору.
Враховуючи, що скаржник згідно з положеннями статті 8 Закону України “Про судовий збір» не довів суду наявність підстав для врахування його майнового стану, коли суд може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити сплату судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, то у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору судова колегія відмовляє.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
У статті 129 Конституції України та статті 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, а також зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України “Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
З урахуванням викладеного, судова колегія зазначає, що в зв'язку з відсутністю наразі належних та допустимих доказів на підтвердження підстав для відстрочення спати судового збору на апеляційне оскарження рішення, колегія суддів дійшла висновку про відмову скаржнику в задоволенні його клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 року у справі №916/2886/24.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 , м. Нова Каховка Херсонської області на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 року у справі №916/2886/24 без руху з наданням скаржнику строку з дня вручення апелянту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
1. Прийняти апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Нова Каховка Херсонської області на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 року у справі №916/2886/24 до свого провадження колегією суддів у новому складі.
2. Відмовити ОСОБА_1 , м. Нова Каховка Херсонської області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 року у справі №916/2886/24.
3. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , м. Нова Каховка Херсонської області на рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 року у справі №916/2886/24 залишити без руху.
4. ОСОБА_1 , м. Нова Каховка Херсонської області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати належні докази сплати судового збору у розмірі 28 701 грн. 57 коп. або надати обґрунтоване клопотання з доданням інших належних доказів за нормами чинного законодавства України для відстрочення сплати судового збору на оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 26.02.2025 року у справі №916/2886/24 протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
5. Роз'яснити ОСОБА_1 , м. Нова Каховка Херсонської області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Я.Ф. Савицький
Н.С. Богацька