Справа № 346/6005/24
Провадження № 33/4808/298/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В.
Суддя-доповідач Повзло
24 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю адвоката Бежука С.М.,
розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя: АДРЕСА_1 , громадянина України,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,
Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , 31 жовтня 2024 року о 22 год. 38 хв. у с. Семаківці, дорога Н10, 171 км, керував транспортним засобом «Шевроле Лачетті», д.н.з. НОМЕР_1 , від проходження огляду на стан на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Таким чином, своїми діями, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає рішення суду першої інстанції незаконним, оскільки суд не надав належної оцінки фактичним обставинам та зібраним доказам.
Наголошує, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що у протоколі фабула сформульована, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а інкриміновано порушення пункту 2.5 ПДР України.
Зазначає, що час який вказаний на відеозаписах не відповідає фактичному часу зупинки транспортного засобу, що є порушенням Інструкції.
Звертає увагу, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що поліцейськими сфальсифіковано докази, а саме до матеріалів справи долучене направлення на огляд в медичний заклад, яке виписане о 22:50 год. і в дане направлення вже вписаний протокол про адміністративне правопорушення складений о 23:56 год., тобто на 1 годину 6 хвилини пізніше після оформлення направлення. 3 даного направлення випливає, що він був доставлений в КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР, що не відповідає обставинам справи і спростовується відеозаписом.
Також наголошує, що йому не було роз'яснено його права передбачені статтями 55, 56, 59 Конституції України і вказане порушення не усувається роз'ясненням, уже після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, прав передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу.
Адвокат Бежук С.М. з'явився в судове засідання апеляційного суду. Йому роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Клопотань не заявлено. Просив задовольнити апеляційну скаргу та розглядати її у відсутності ОСОБА_1 .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавав, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.
Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 .
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Твердження апелянта про, що при складанні протоколу йому не було роз'яснено права та обов'язки, зокрема право на захист, не є слушним, оскільки відсутність зафіксованого моменту роз'яснення прав ОСОБА_1 не доводить, що працівниками поліції не було роз'яснено йому його права. Також слід зазначити, що реалізація прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,виникає не в момент зупинення водія, а з моменту складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та роз'яснення прав, оскільки в справі про притягнення до адміністративної відповідальності рішення приймає суд, а не працівники поліції. Працівниками поліції було роз'яснено права передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема право особи користуватися юридичною допомогою адвоката, підтверджується підписом ОСОБА_1 у відповідній графі протоколу. Дане право було реалізоване ОСОБА_1 , про що свідчить залучення адвоката, який представляв його інтереси в суді першої інстанції. Тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 на захист.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 31 жовтня 2024 року серії ЕПР1 № 163495 (а.с. 1) ОСОБА_1 31 жовтня 2024 року о 22 год. 38 хв.. у с. Семаківці, дорога Н10, 171 км, керував транспортним засобом «Шевроле Лачетті», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу алкотестер Драгер 7510 тест 936, результат 0,64 ‰ проміле. З результатом ОСОБА_1 не згідний. Від проходження огляду на стан на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - інспектором 2В1Р1Б УПП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Прокопчуком М.Р., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.
ОСОБА_1 власноручним підписом у відповідній графі протоколу підтвердив, що йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та надав пояснення у відповідній графі: «на прохання проїхати в лікарню працівників поліції відмовився. Я особисто Драгеру не довіряю, оскільки дихав більше 5 разів і нічого не надував, матеріали всі на камері поліцейського».
Звертаю увагу, що власноручний підпис підтверджує волевиявлення особи, дійсність документу, свідчить про відповідальність за його зміст.
Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що у протоколі фабула сформульована, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, а інкриміновано порушення пункту 2.5 ПДР України не є слушним та спростовується відомостями, що містяться в протоколі.
Дійсно у протоколі від 31 жовтня 2024 року серії ЕПР1 № 163495 (а.с. 1) вказано, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу алкотестер Драгер 7510 тест 936, результат 0,64 ‰ проміле, з результатом якого ОСОБА_1 не був згідний.
Разом з тим далі у протоколі вказано, що ОСОБА_1 від пропозиції працівника поліції пройти повторний огляд на стан на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Такий факт підтверджується і відеозаписами, тому вважаю, що порушень у формулюванні фабули обвинувачення у даному випадку немає.
В межах змісту обвинувачення суд правильно встановив фактичні обставини вчиненого правопорушення, які визнав доведеними.
Роздруківки із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (а.с. 2, 3), не підписані ОСОБА_1 , але засвідчують результат тесту, проведеного за допомогою приладу «Алкотест 7510» - 0,64 ‰ проміле, який перевищує гранично допустиму норму (0,2 проміле).
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4) вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці не погодився з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та відмовився підписувати акт.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП Коломийська ЦРЛ (а.с. 5) на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці проте не пройшов огляд в медичному закладі у зв'язку з відмовою.
Твердження апелянта про те, що поліцейськими сфальсифіковано докази, а саме до матеріалів справи долучене направлення на огляд в медичний заклад, яке виписане о 22:50 год. і в дане направлення вже вписаний протокол про адміністративне правопорушення складений о 23:56 год., тобто на 1 годину 6 хвилини пізніше після оформлення направлення не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки водій не доставлявся у медичний заклад для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, бо відмовився від проходження такого огляду у медичному закладі, а направлення лише фіксує факт такої відмови.
Крім того твердження про фальсифікацію доказів містить ознаки кримінального правопорушення, та повинне перевірятися відповідними органами на підставі заяви особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи його представника.
На відеозаписах, які містяться на компакт-дисках в матеріалах справи (а.с. 8), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух працівників поліції на службовому автомобілі та подальшу зупинку транспортного засобу марки «Шевроле Лачетті», д.н.з. НОМЕР_1 у зв'язку з непрацюючим лівим габаритним вогнем. Після зупинки працівники поліції перевірили документи у водія ОСОБА_1 та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці. ОСОБА_1 погодився з такою пропозицією. Далі зафіксовано процес проходження ОСОБА_1 огляду на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, який під час огляду неодноразово не продував необхідної кількості повітря для проведення тестування. Працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 , що в подальшому такі дії будуть розцінені, як відмова від огляду на стан сп'яніння. В подальшому ОСОБА_1 все ж пройшов огляд на місці, але з результатом не погодився. Після цього працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти повторний огляд у медичному закладі, але від такого останній відмовився, при цьому намагався домовитись з працівниками поліції. Далі працівники поліції повторно запропонували ОСОБА_1 пройти огляд у медичному закладі, але він відмовився остаточно. Також в ході розмови ОСОБА_1 повідомив, що випив одне пиво та 50 г. віскі. Далі працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Також зафіксовано, як ОСОБА_1 підписав складений протокол, в тому числі в графі про роз'яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, які за словами працівника поліції вже були роз'ясненні ОСОБА_1 , надав пояснення у відповідній графі та отримав копію протоколу.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянта про те, що час який вказаний на відеозаписах не відповідає фактичному часу зупинки транспортного засобу, що є порушенням Інструкції не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та не впливають на правову кваліфікацію дій ОСОБА_1 , оскільки вказані відеозаписи фіксують факт відмови від огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, а саме це, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху ставиться у вину ОСОБА_1 .
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і йому, як водію транспортного засобу запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці і на таку пропозицію ОСОБА_1 погодився, проте не погодився з результатом огляду, який був проведений на місці.
Оскільки ОСОБА_1 пройшов огляд на місці, але не погодився з результатом поліцейські запропонували пройти огляд у медичному закладі, проте від такого останній відмовився.
Такі дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та стали підставою для оформлення протоколу.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу у якого працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння у відповідності до закону, відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння у відповідності до закону, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло