Справа № 344/6394/25
Провадження № 11-сс/4808/156/25
Категорія ст. 183КПК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
22 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді ОСОБА_3 ,
суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з участю:
секретаря с/з ОСОБА_6 ,
прокурора ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025091010000635-,
Ухвалою слідчого судді Іван-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2025 року задоволено клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою до 05 червня 2025 року включно, з визначенням розміру застави в сумі 200 000 грн.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор та слідчий довели наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.
З оскаржуваною ухвалою не погодився захисник, який оскаржив її в апеляційному порядку. Серед апеляційних доводів зазначає, що слідчий суддя залишив поза увагою відсутність належного обґрунтування ризиків зазначених у клопотанні слідчого. В судовому засіданні сторона обвинувачення не довела наявність заявлених ризиків, усі твердження є формальними та такими, що не містять під собою відповідного правового підґрунтя.
Також, зазначає, що підозра ОСОБА_8 в інкримінованому йому кримінальному провадженні є «мінімальною обґрунтованою», що не є достатнім для такого обмеження його прав та свобод, як застосування найсуворішого запобіжного заходу. Неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу не мотивована.
Також не враховані позитивні дані про особу ОСОБА_8 , який за місцем проживання позитивно характеризується, раніше не притягувався ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності.
Просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в період доби з 21 год. до 07 год.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу, а прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як встановлено ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст.183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього ж Кодексу.
Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Наведені норми процесуального права були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 .
Обставини встановлені слідчим суддею знайшли своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.
Судом встановлено, що в провадженні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області на стадії досудового розслідування знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Підозра є обґрунтованою і підтверджується наданими копіями доказів, яких на даному етапі досудового розслідування достатньо для застосування запобіжного заходу.
Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції дійшов правильних висновків та в судовому рішенні навів свої мотиви, з якими погоджується і апеляційний суд.
Зокремасуд врахував, що ОСОБА_8 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Даних про його сімейний стан, наявність у нього постійного місця роботи, міцних соціальних зв'язків, джерела існування та інше, слідчому судді надано не було.
Таким чином, слідчий суддя дійшов правильних висновків, що інші, більш м'які запобіжні заходи не будуть дієвими для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
На даний час ОСОБА_8 вийшов з-під варти під заставу визначену судом першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновків, що оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 11 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_5