Справа № 638/11472/24
Провадження № 1-кп/638/1015/25
Іменем України
05 березня 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221070000177 від 05 лютого 2024 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Заслуччя Дубровицького району Рівненської області, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, громадянина України, не є особою з інвалідністю, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, -
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024221070000177 від 05 лютого 2024 року, відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики встановлені під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений, ОСОБА_4 та його захисник проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово було продовжено, останній раз до 13 березня 2025 року.
Згідно ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
При вирішенні питання про необхідність ув'язнення особи вагомою підставою є ризик переховування цієї особи від правосуддя та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. При цьому переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують.
Згідно п. 4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Заслуччя Дубровицького району Рівненської області, з середньою спеціальною освітою, неодружений, малолітніх дітей та осіб похилого віку на утримання не має, не є особою з інвалідністю, перебуває на посаді стрільця-санітара 3 єгерського відділення 3 єгерського взводу 6 єгерської роти 2 єгерського батальйону в/ч НОМЕР_1 , у званні солдат, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України судимостей не має.
Необхідність продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України
Наявність зазначених ризиків обґрунтовується тим, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що ним скоєно особливо тяжкий злочин, за який законом передбачається покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, не має міцних соціальних зав'язків, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від слідства та суду на території України, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Зважаючи, що причетність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується у тому числі і показами свідків , перебуваючи на волі, останній буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні. Не зважаючи на те, що в ході досудового розслідування свідки вже були допитані, однак суд відповідно до ст.ст. 23, 95 КПК України сприймає докази безпосередньо (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Враховуючи обставини інкримінованих злочинів, та те, що ОСОБА_4 не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зав'язків, наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 схильний до вчинення інших кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відповідно до ст. 178 КПК України установлено вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 особливо тяжкого кримінального правопорушення. Стан його здоров'я та вік не перешкоджає продовженню запобіжного заходу - тримання під вартою.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються, дані про особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення, його суспільну небезпечність, суд вважає, що застосування відносно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим п.1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, тому вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Окрім цього згідно ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне не призначати заставу, оскільки інкримінаваний обвинуваченому злочин вчинений із застосуванням насильства.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 199, 331, 369, 372 КПКУкраїни, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, строком до 03 травня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення .
Суддя ОСОБА_1