Справа № 571/5/25
Провадження № 1-кс/571/139/2025
іменем України
22 квітня 2025 року с-ще Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області, у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , начальника СВ ВП №2 Сарненського РВП ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про повернення майна у кримінальному провадженні №12024186190000180,
Адвокат ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про повернення володільцю речового доказу у кримінальному провадженні №12024186190000180 від 28.12.2024.
В обґрунтування клопотання заявник вказує, що сектором дізнання відділення поліції №2 Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження №12024186190000180 від 28 грудня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ст.356 КК України.
Ухвалою слідчого судді Рокитнівського районного суду Рівненської області від 03.01.2025 у задоволенні клопотання про арешт майна а саме: арешт транспортного засобу автомобіля марки «ВМW» моделі «Х5 3.0D», на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , відмовлено.
Після чого, 14.02.2025 ОСОБА_3 звернувся до відділення поліції №2 Сарненського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області із заявою про повернення речового доказу. За результатами розгляду заяви, ОСОБА_3 отримав від слідчого СВ відділення поліції №2 Сарненського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 постанову про відмову у задоволенні клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або вилучений нею, повинен бути якнайшвидше повернутий власнику, крім випадків передбачених ст.ст. 160- 166, 170-174 КПК України.
Досудове розслідування триває більше двох місяців, а слідчим не вирішено питання про долю речового доказу арешт на яке не накладено, тому в подальшому зберігати речовий доказ на території відділу поліції не має підстав.
Посилаючись на норми статтей 100, 167,169,170,174 КПК України, практику Європейського суду, просив негайно повернути ОСОБА_3 транспортний засіб автомобіль марки «ВМW» моделі «Х5 3.0D», на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який знаходиться на території відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області, що знаходиться за адресою: 34200, Рівненська область, Сарненський район, селище Рокитне, вул. Незалежності, 28.
Ухвалою суду від 04.04.2025 клопотання призначено до розгляду.
В судовому засідання представник ОСОБА_3 -адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав, посилаючись на обставини викладені у ньому та доповнив, що рішення слідчого про відмову у задоволенні клопотання про повернення речового доказу ОСОБА_3 не оскаржував, оскільки пропустив строк його оскарження. Разом з тим, відсутні підстави для утримання належного ОСОБА_3 транспортного засобу на території відділення поліції, оскільки він не є предметом злочину. Відомо, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, однак вважає, що транспортний засіб можна передати ОСОБА_3 для зберігання його за місцем проживання. Просив клопотання задовольнити.
Начальник слідчого відділення відділення поліції №2 Сарненського РВП ОСОБА_5 , як слідчий зі складу групи слідчих у кримінальному провадженні пояснила, що сектором дізнання до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) були внесені відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України та у подальшому було змінено правову кваліфікацію на ч.1 ст.289 КК України. Розслідування кримінального провадження визначено за слідчим відділенням. Досудовим розслідуванням було встановлено, що зазначений транспортний засід був ввезений в України через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці громадянином України ОСОБА_7 в якості гуманітарної допомоги на адресу благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Героям Слава» для передачі ЗСУ. Проте, ані ОСОБА_3 , ані його син ОСОБА_8 не являються військовослужбовцями ЗСУ і жодних відомостей у підтвердження законності користування цим транспортним засобом надано не було. З огляду на зазначене, відсутні підстави для повернення транспортного засобу ОСОБА_3 . Просить відмовити у задоволенні клопотання.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження №12024186190000180 від 28.12.2024, суд зазначає наступне.
Встановлено, що відомості до ЄРДР за №12024186190000180 від 28.12.2024 були внесені на підставі рапорту інспектора ДПЛ ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в рівненській області ОСОБА_9 за попередньою правовою кваліфікацією - ст.356 КК України.
На підставі письмової заяви ОСОБА_3 від 01.01.2025, старшим дізнавачем сектору дізнання ВП №2 Сарненського РВП ОСОБА_10 було проведено огляд автомобіля марки «ВМW» моделі «Х5 3.0D», на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , по завершенню огляду транспортний засіб вилучено до відділення поліції №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області.
Постановою дізнавача від 01.01.2025 автомобіль марки «ВМW» моделі «Х5 3.0D», на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , визнано ресчвим доказом у кримінальному провадженні №12024186190000180 від 28.12.2024 та визначено місце його зберігання.
Постановою дізнавача від 14 січня 2025 року змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ст.356 КК України на ч.1 ст.289 КК України та постановою прокурора від 14 січня 2025 року змінено форму досудового розслідування, визначено підслідність у кримінальному провадженні №12024186190000180 від 28.12.2024 за слідчим відділенням ВП №2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що на запит ГУНП в Рівненській області від 30.12.2024, Рівненська митниця Державної митної служби України повідомила, що відповідно до інформації, яка міститься в автоматизованій системі Держмитслужби та АСМО «Інспектор», транспортний засіб марки «ВМW» моделі «Х5 3.0D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 був ввезений на митну територію України 26.12.2023 через пункт пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці громадянином України ОСОБА_7 в якості гуманітарної допомоги на адресу благодійної організації «Міжнародний благодійний фонд «Героям Слава» для передачі ЗСУ.
Згідно копії страхового поліса №224363785, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 застрахував цивільно-правову відповідальність як власник наземного транспортного засобу що стосується автомобіля марки «ВМW» моделі «Х5 3.0D», на іноземній реєстрації НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Разом з тим, зазначений поліс обов'язкового страхування не є доказом того, що право володіння та/або користування на указаний транспортний засіб набуто у встановленому законом порядку.
Ані у клопотанні, ані під час його розгляду в судовому засіданні не надано доказів у підтвердження того, що ОСОБА_3 та/або ОСОБА_8 є військовослужбовцями ЗСУ, що викликає обґрунтовані сумніви у законності набуття права користування цим транспортним засобом.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166,170-174 цьогоКодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про долю речових доказів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Слід зазначити, що правова кваліфікація кримінального правопорушення за №12024186190000180 від 28.12.2024 є ч.1 ст.289 КК України, тобто кримінальне правопорушення пов'язане з незаконним заволодінням транспортним засобом.
Суд вважає, що у межах даного кримінального провадження було обґрунтовано визнано речовими доказами вилучений транспортний засіб, оскільки є підстави стверджувати, що він є предметом вчинення кримінально-протиправних дій, передбачених ч.1 ст.289 КК України, а відтак наявні підстави вважати, що є доказом вчинення кримінального правопорушення.
Посилання представника заявника на те, що слідчим не вирішиено долі речового доказу, арешт на який не накладено, як на підставу для повернення його ОСОБА_3 , є помилковим, оскільки жодних доказів у підтвердження законності володіння та користування указаним транспортним засобом заявник не надав.
Аналізуючи встановлені обставини у справі, правову кваліфікацію кримінального провадження - ч.1 ст.289 КК України, що досудове розслідування триває, слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст.98,100,309 КПК України,
У задоволенні клопотання представника володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про негайне повернення ОСОБА_3 автомобіля марки «BMW» моделі «Х5 3.0D», реєстраційний номер НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_2 , відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено о 09.10 год. 24.04.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1