Справа № 569/20411/24
24 квітня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,
за участі секретаря судового засідання М. Янка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства "Приватбанк"
до ОСОБА_1
про стягнення боргу кредитором спадкодавця
учасники справи в судове засідання не з'явились
Представник Акціонерного товариства "Приватбанк" (далі - ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", позивач) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця у розмірі 75 599, 41 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що відповідно до кредитного договору №б/н від 28.01.2019 ОСОБА_2 отримав від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 75 599, 41 грн - заборгованість за тілом кредита.
Ухвалою суду від 23.10.2024 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі з повідомленням (викликом сторін), призначено підготовче судове засідання, витребувано від приватного нотаріуса Круліковської О.А. станом на дату розгляду справи у суді, копії матеріалів спадкової справи після померлого ОСОБА_2 .
15.11.2024 приватним нотаріусом Круліковською О.А. на виконання вимог ухвали суду від 23.10.2024 подано витребувані документи.
23.02.2025 представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредита у розмірі 62 599, 41 грн. Вказана заява подана позивачем в порядку ст. 49 ЦПК України, а тому приймається судом до розгляду.
Ухвалою суду від 25.03.2025 підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду посуті на 24.04.2025.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, подала заяву, відповідно до якої позов визнає у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, судом встановлено таке.
28.01.2019 ОСОБА_2 ознайомився з правилами кредитування та власноруч підписав Паспорт споживчого кредиту та Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. На підставі вищезазначеної заяви, було видано платіжний інструмент, а саме банківську картку номер - НОМЕР_1 , дата відкриття - 28.01.2019, термін дії - 10/22, тип - “Карта "Универсальная" GOLD».
30.06.2021 ОСОБА_2 власноруч підписав паспорт споживчого кредиту та Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг та були закріплені наступні умови: 1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 75 000 грн. (п.1.2. Договору); 2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна Gold»; 3. Строк кредитування:12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); 4. Процентна ставка, відсотків річних: 40.8 % (п.1.3 Договору); 5. Кількість та розмір платежів, періодичність: повернення кредиту здійснюється шляхом: - договірного списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно; - у разі прострочення з 31-го дня - 10 % від заборгованості; - у разі прострочення з 181-го дня - 100 % від заборгованості. 6. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 81.6 % (п.1.5 Договору).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, позичальник ОСОБА_2 має заборгованість за тілом кредита у розмірі 62 599, 41 грн.
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом статей 205, 207 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у томі числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За положеннями ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Частиною першою статті 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Судом встановлено, що підписавши Заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг позичальник погодився з визначеними умовами кредитування, а саме з типом кредиту, розміром ліміту, строком кредитування, способом та строком надання кредиту, процентною ставкою в межах та поза межами пільгового періоду, типом процентної ставки, порядком повернення кредиту та наслідками прострочення виконання чи невиконання зобов'язань за договором.
Умови укладеного між банком та позичальником кредитного договору позивачем були виконані, а саме надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок та надана можливість розпоряджатися кредитними коштами.
Натомість з наданого розрахунку заборгованості, де відображено рух коштів з використанням кредиту та його погашенням, слідує, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у результаті чого виникла заборгованість за тілом кредита у розмірі 62 599, 41 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть з апостилем від 13.12.2023.
Позивачем 16.07.2024 було направлено претензію кредитора до Першої рівненської державної нотаріальної контори, яку перенаправили за місцем відкриття спадщини до приватного нотаріуса Круліковської О.А.
31.07.2024 банком була отримана відповідь від приватного нотаріуса Круліковської О.А., з якої дізнався, що спадкоємцем померлого позичальника є - ОСОБА_1 (Відповідач), якій видано свідоцтво про право на спадщину.
23.08.2024 позивачем додатково було направлено лист-претензію на адресу відповідача щодо сплати заборгованості за договором.
Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Статтею 1281 ЦК України встановлено, що кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За змістом статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України,часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Оскільки, після смерті боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 1282 ЦК України, у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Отже, за правилами статей 1281, 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
У будь-якому випадку підлягає з'ясуванню коло осіб, які не лише визначені в законі або в заповіті як спадкоємці, але й прийняли спадщину у спосіб, визначений законом. Такий висновок зумовлений застереженням статті 1281 ЦК України щодо пред'явлення кредитором вимог лише до тих спадкоємців, які прийняли спадщину.
Такі ж правові висновки зроблені Верховним Судом у Постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 336/5443/16, провадження № 61-34319св18, від 17 липня 2019 року у справі № 562/2411/16-ц, провадження № 61-34931св18, від 06 листопада 2019 року у справі № 279/7765/15-ц, провадження № 61-28853св18, підстав відступити від яких не встановлено.
З копії спадкової справи, після смерті ОСОБА_2 слідує, що спадкоємцем померлого позичальника є відповідач - ОСОБА_1 , якій видано свідоцтво про право на спадщину
Відповідно до ч. 4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи наведені вище обставин, а також визнання відповідачем позову, суд вважає позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
З врахуванням даних вимог процесуального кодексу 1 211, 20 грн. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету, у зв'язку із визнанням відповідачем позову, а решта витрат в розмірі 1 211, 20 грн покладається на відповідача, у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 141, 142, 206, 259, 263-265, 267, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРIШИВ:
Позов Акціонерного товариства "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 28.01.2019 у розмірі 62 599, 41 грн - заборгованість за тілом кредита.
Повернути Акціонерному товариству "Приватбанк" з державного бюджету судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн., сплачений на підставі платіжної інструкції №ZZ420B23IN від 10.10.2024
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Приватбанк" витрати по сплаті судового збору в сумі 1 211, 20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ІК 14360570);
відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Повне судове рішення складене та підписане 24.04.2025.
Суддя О. Левчук