Справа № 569/1963/25
23 квітня 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в особі судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залу судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області кримінальне провадження №12024181130000403 від 17.10.2024 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Рівне, українки, громадянки України, заміжньої, фізичної особи - підприємця, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючій за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,
розгляд кримінального провадження відбувся за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_3
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5
ОСОБА_3 , порушуючи вимоги Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і вихолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, не маючи відповідного передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання бойових припасів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, час та місці, незаконно придбала, 45 (сорок п'ять) предметів ззовні схожих на патрони, які в подальшому незаконно зберігала без мети збуту за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , до моменту проведення обшуку, в ході проведення якого 03.08.2024, о 06 год. 06 хв., працівниками поліції було виявлено та вилучено зазначені патрони, які згідно висновку експерта №СЕ-19/118-24/9353-БЛ від 12.08.2024 являються боєприпасами вогнепальної стрілецької зброї, калібру 7,62х39 мм з кулями із сталевим осердям «ПС» (57-Н-231С) зразка 1943 р., які придатні до стрільби.
Своїми умисними діями, які виразилися у придбанні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.263 КК України.
28.01.2025 між прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , з участю захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 , у даному у кримінальному провадженні укладено угоду про визнання винуватості.
Обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, в обсязі обвинувального акту у даному кримінальному провадженні. Просила затвердити угоду про визнання винуватості укладену 28.01.2025.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити зазначену угоду про визнання винуватості.
Прокурор просив затвердити угоду про визнання винуватості від 25.01.2025.
Сторони угоди погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі ч. 1 ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із покладанням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
Із запропонованим видом та мірою покарання обвинувачена згідна.
Суд переконався, що обвинувачена розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження угоди про визнання винуватості для сторін є - для прокурора і обвинуваченої - обмеження права на оскарження вироку в апеляційному порядку, що визначені п.1 ч.1 ст. 394 КПК України та в касаційному порядку, що визначені п.1 ч.3 ст. 424 КПК України. Для обвинуваченої - відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.
Обвинувачена ОСОБА_3 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389 - 1 КК України.
В судовому засіданні, суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального Кодексу України, судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченої ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 263 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачена спроможна виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч.1 ст. 263 КК України.
У рішенні ЄСПЛ від 25.03.1999 року у справі «Ніколова проти Болгарії» зазначається, що застосування спрощеної процедури, зокрема, процедури на підставі угоди про визнання винуватості, має низку переваг для обвинуваченого та правосуддя (скорочена тривалість розгляду справи, швидке визначення винуватості особи та її відповідальності, швидке відшкодування шкоди, заподіяної злочином).
Враховуючи встановлені обставини, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, які пом'якшують покарання, якими є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд прийшов до висновку, що укладена 28.01.2025 між прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , з участю захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 , угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, обвинуваченій слід призначити узгоджене покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк передбачений санкцією ч.1 ст. 263 КК України, відповідно до ст.75 КК України, встановивши іспитовий строк, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави процесуальні витрати, а саме витрати на залучення експерта в сумі 3 029,12 грн.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 не застосовувався.
Керуючись ст.ст. 369-371, 374, 376, 475, 392-395 КПК України, суд, -
Затвердити Угоду про визнання винуватості укладену 28.01.2025 між прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_3 , з участю захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №12024181130000403 від 17.10.2024 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України і призначити покарання визначене в угоді про визнання винуватості від 28.01.2025 у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 , не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_3 3 029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 копійок витрат на залучення експерта.
Речові докази - проміжні патрони калібру 7,62х39 мм з кулями із сталевим осердям «ПС» (57-Н-231С) зразка 1943 р., які знаходяться в сейф пакеті Експертна служба МВС №2385282 - знищити.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Роз'яснити обвинуваченій, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за статтею 389-1 КК України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_1