Справа № 550/176/15-ц
Провадження № 4-с/550/1/25
24 квітня 2025 року селище Чутове
Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Литвин В.В.,
за участю секретаря судового засідання Томас Ю.П.,
учасники справи - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чутовескаргупредставника боржника ОСОБА_1 адвоката Понятенко Алли Йосипівни на неправомірну бездіяльність посадових осіб Чутівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов'язання вчинити певні дії, заінтересована особа: ОСОБА_2 (стягувач),
Представник скаржника Понятенко А.Й. звернулася до суду із скаргою на бездіяльність посадових осіб Чутівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просить:
- визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Чутівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що полягає у незнятті арешту, що накладений Чутівським ВДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 47520242 з примусового виконання виконавчого листа № 55/176/15-ц, виданого 12.05.2015, номер запису про обтяження: 10093458, вид обтяження: арешт нерухомого майна;
- зобов'язати Чутівський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , що накладений Чутівським ВДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 47520242 з примусового виконання виконавчого листа № 55/176/15-ц, виданого 12.05.2015, номер запису про обтяження: 10093458, вид обтяження: арешт нерухомого майна.
В обґрунтування скарги вказує, що в лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Чутівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням зняти арешт з майна, яке належить йому на праві власності.
Листом № 11333 від 8 квітня 2025 року Чутівський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив ОСОБА_1 про те, що на виконанні у відділі ДВС з 14.05.2015 по 30.06.2017 перебувало виконавче провадження ВП № 47520242 з примусового виконання виконавчого листа № 550/176/15-ц від 12.05.2015, виданого Чутівським районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 350,00 грн. щомісячно, починаючи з 12.03.2015 і до досягнення нею 23- річного віку; постановою ВП 47520242 від 15.06.2015 накладено арешт на майно боржника. У зв'язку із закінченням строку для даного виду стягнення - досягненням дитиною 23-річного віку постановою від 30.06.2017 виконавче провадження завершено відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Вищевказане виконавче провадження знищено, тому відомості щодо наявності/відсутності заборгованості зі сплати аліментів відсутні.
Ухвалою судді від 17.04.2025 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 24.04.2025 о 10:30 год,, про що повідомлено учасників справи та суб'єкта оскарження.
До початку розгляду скарги 24.04.2025 від представника скаржника надійшло клопотання про розгляд скарги за його відсутності та відсутності скаржника, в якому також зазначено, що подану скаргу представник скаржника підтримує та просить задовольнити з наведених у ній підстав (а.с.79).
Представник суб'єкта оскарження в судове засідання не з'явився, про місце, час та дату розгляду справи орган ДВС повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення на адресу суду не надходило.
23.04.2025 на адресу суду надійшли пояснення на скаргу заінтересованої особи ОСОБА_2 , стягувачки у виконавчому провадженні, в яких вона проти задоволення скарги заперечила з підстав, викладених у поясненнях (а.с.69-76).
Також 23.04.2025 стягувачка подала заяву про розгляд скарги без її участі в судовому засіданні (а.с.77-78).
З урахуванням наведеного розгляд скарги здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали скарги та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив таке.
Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 20.04.2015 у справі № 550/176/15-ц стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 350 грн. щомісячно, починаючи з 12.03.2015 року і до досягнення нею 23 років, за умови навчання.
На виконання вказаного рішення 12.05.2025 судом видано виконавчий лист № 550/176/15-ц.
Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чутівського районного управління юстиції, правонаступником якого є суб'єкт оскарження, від 14.05.2025 було відкрито виконавче провадження ВП № 47520242 з примусового виконання виконавчого листа Чутівського районного суду Полтавської області № 550/176/15-ц від 12.05.2015.
Для забезпечення виконання вищевказаного виконавчого документа постановою головного державного виконавця ВДВС Чутівського РУЮ Гаєвської І.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 47520242 від 15.06.2015 було накладено арешт на квартиру по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та заборонено відчуження будь-якого майна, яке належить останньому.
На підставі вказаної постанови зареєстровано обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 10093458 (а.с.54).
Скаржник звернувся до Чутівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з вимогою про зняття арешту з належного йому нерухомого майна.
З відповіді, що надана листом начальника Чутівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Т.Карпенко від 08.04.2025 № 11333 вбачається, що 30.06.2017 у зв'язку із закінченням передбаченого законом строку для даного виду стягнення - досягненням дитиною 23-річного віку на підставі п. 7 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавче провадження знищено за закінченням терміну зберігання, тому відомості щодо наявності/відсутності зі сплати аліментів відсутні. Питання щодо зняття арешту з майна скаржнику рекомендовано вирішувати в судовому порядку, оскільки підстави для його зняття відповідно до ст. 40 вказаного Закону відсутні.
У своїх поясненнях щодо скарги заінтересована особа ОСОБА_2 проти задоволення скарги заперечила, зазначивши, що відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо сума аліментів не була виплачена в повному обсязі, виконавче провадження не може бути завершено формально, без реального виконання зобов'язання. Вказала, що всупереч приписам закону державним виконавцем було ухвалено рішення про закінчення виконавчого провадження без проведення належного фінансового розрахунку суми заборгованості та без забезпечення реального виконання рішення суду.
При цьому, заінтересована особа (стягувачка) не зазначила про існування заборгованості скаржника станом на момент розгляду скарги, а також не надала жодних доказів на підтвердження розміру боргу у разі його наявності. Також, зазначаючи про неправомірність закінчення виконавчого провадження державним виконавцем, стягувачка не надала жодних доказів вжиття нею, як стороною виконавчого провадження, заходів щодо оскарження чи скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
У зв'язку з наведеним, заперечення заінтересованої особи ОСОБА_2 проти задоволення скарги судом відхиляються та до уваги не приймаються.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 4471 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Cкарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).
Отже, скаржник, як боржник у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду, яке ухвалено в порядку цивільної юрисдикції, реалізує своє право на оскарження постанови державного виконавця про накладення арешту на майно, або бездіяльності виконавця стосовно незняття такого арешту шляхом звернення до суду, який видав виконавчий документ, з відповідною скаргою.
До подібного за змістом висновку стосовно підсудності та порядку розгляду спорів стосовно скасування арешту на майно за зверненням боржника у виконавчих провадженнях дійшов і Верховний Суд у постанові від 02.01.2020 № 201/10187/18.
Щодо доводів скарги по суті суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VII від 02.06.2016 (далі Закон № 1404-VII) у редакції, чинній на момент закінчення виконавчого провадження ВП № 47520242, у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
Так, в матеріалах справи відсутні будь-які докази існування відкритого виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 чи виділення в окреме виконавче провадження постанови про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору та витрат виконавчого провадження, здійснення за ним провадження.
Суд зауважує, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та обґрунтованих майнових претензій з боку стягувачки, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору з боржника, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, яке закріплено у статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що у разі, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб. Право власності має фундаментальний характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахування принципів ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держави-учасниці Конвенції зобов'язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).
Незняття державним виконавцем арешту із майна ОСОБА_1 , який був накладений на підставі постанови ВП 47520242 від 15.06.2015 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, за відсутності виконавчого провадження стосовно власника цього майна порушує право скаржника на вільне володіння, користування та розпорядження майном, яке йому належить.
Суд зазначає, що попри заперечення проти скарги, ні заінтересована особа (стягувачка) ОСОБА_2 , ні суб'єкт оскарження доказів наявності підстав для існування арешту після закінчення виконавчого провадження суду не надали.
За змістом положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Орган оскарження і заінтересована особа (стягувачка) доказів на спростування доводів скаржника не надали.
Отже, у суду є всі підстави вважати, що на теперішній час відсутні будь-які правові підстави для продовження існування обмеження щодо розпорядження майном ОСОБА_1 , оскільки виконавче провадження, в межах якого накладалася заборона, завершене і знищене, а доказів наявності нестягненої зі скаржника заборгованості суду не надано.
Відтак, враховуючи наведене та зважаючи на поведінку державного виконавця, який не здійснює виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, чим підтверджується відсутність з боку держави майнових претензій до боржника, а також відсутність обґрунтованих майнових претензій з боку стягувачки, суд дійшов висновку, що скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 41, ст.ст. 4-6, 76-81, 83, 89, 352-355, 447-453 ЦПК України, суд
1. Скаргу ОСОБА_1 , яка подана в його інтересах адвокатом Понятенко Аллою Йосипівною, задовольнити.
2. Визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Чутівського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що полягає у незнятті арешту, накладеного постановою головного державного виконавця ВДВС Чутівського РУЮ Гаєвської І.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП 47520242 від 15.06.2015, на нерухоме майно ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 47520242 з примусового виконання виконавчого листа № 550/176/15-ц, виданого Чутівським районним судом Полтавської області 12.05.2015, номер запису про обтяженняв Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна: 10093458.
3. Зобов'язати Чутівський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати арешт майна ОСОБА_1 , що накладений постановою головного державного виконавця ВДВС Чутівського РУЮ Гаєвської І.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 47520242 від 15.06.2015.
4. Зобов'язати Чутівський відділ державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомити про виконання даної ухвали суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду небула вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційнеоскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Литвин