Справа №534/445/25
Провадження №2-о/534/18/25
23 квітня 2025 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області
у складі: головуючого судді Малюк М.В.,
за участю секретаря судового засідання Савченко Я.О.,
заявниці ОСОБА_1 ,
заінтересована особа не з'явилася,
розглянувши за правилами окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про встановлення факту невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду
1. У провадженні Комсомольського міського суду Полтавської області знаходиться справа за заявою ОСОБА_1 , в якій остання просить встановити факт невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з 01.01.1992 по 18.03.1997.
2. Ухвалою суду заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі.
3. Заінтересована особа повідомлена у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила.
4. Суд заслухав пояснення заявниці, дослідив матеріали справи та дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду з таких підстав.
5. Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
6. Відповідно до частини 7 статті 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
7. Частиною 1 статті 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
8. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
9. Перелік фактів, що мають юридичне значення та які встановлюються в судовому порядку передбачений у частинах 1, 2 статті 315 ЦПК України.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, що передбачено частиною 2 статті 315 ЦПК України.
10. Згідно зі статтею 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
11. Пленум Верховного Суду України у постанові від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами і доповненнями) роз'яснив, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, оскільки метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах (пункти 1, 3 означеної постанови).
12. Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
13. Під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
14. У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що «юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків».
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
15. Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов'язується із наступним вирішенням спору про право, і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
16. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
17. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
18. Зі змісту заяви про встановлення юридичного факту та пояснень заявниці слідує, що встановлення означеного в заяві факту необхідне останній для реалізації права на приватизацію державного житлового фонду, зокрема, приміщення кімнат № НОМЕР_1 , НОМЕР_1 а в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .
19. Суд наголошує, що правовідносини з приводу здійснення громадянами права на приватизацію державного житлового фонду регулюються Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 № 2482-XII (із змінами).
20. В аспекті вимог частини 10 статті 8 цього Закону органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.
21. Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом (частина 11 статті 8 Закону про приватизацію державного житлового фонду).
22. Відповідно до норм Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 16.12.2009 №396, громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію (пункт 17 Положення).
Пунктом 18 зазначеного Положення затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації. Серед них має бути і докумен т, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
23. На обґрунтування своєї заяви заявниця зазначає, що орган приватизації не розглянув її заяву про приватизацію кімнат в гуртожитку через те, що нею подано неповний перелік документів, відсутні документи, що підтверджують невикористання нею житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.
Посилається на необгрунтованість дій органу приватизації та вказує, що останній зобов'язаний був перевірити подані заявницею документи з підстав наявності у неї права на приватизацію та прийняти відповідне рішення, а не повертати документи, посилаючись на відсутність вказаного документа.
24. Зважаючи на норми, що регулюють правовідносини з приводу приватизації державного житлового фонду, питання встановлення факту невикористання житлових чеків є частиною юридичного складу, наявність чи відсутність якого учасники приватизаційних відносин зобов'язані довести, а суд має встановити при розгляді усіх справ, пов'язаних із застосуванням закону про приватизацію державного житлового фонду.
25. Ураховуючи мету, для якої заявниці потрібно встановити факт, суд доходить висновку, що юридичний характер цього факту пов'язаний із спором про право (див пункт 18 цієї ухвали).
26. Таким чином суд зазначає, що питання встановлення факту невикористання заявницею житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з 01.01.1992 по 18.03.1997 не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки встановлення цього факту пов'язується з вирішенням спору про право заявниці на приватизацію кімнат у гуртожитку, тож вбачається спір про право, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
27. Згідно з частиною 4 статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
28. Зважаючи на викладене, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту невикористання житлових чеків за певний період слід залишити без розгляду та роз'яснити заявниці, що вона має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
29. Керуючись стст. 260, 261, 293, 315, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про встановлення факту невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявниці, що залишення заяви без розгляду не позбавляє її права звернутися до суду із позовом на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М. В. Малюк
Повний текст ухвали суду складено 24.04.2025