КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/901/25
Провадження № 1-кп/552/490/25
23.04.2025 Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження № 12024170430001189 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
встановив:
В провадженні Київського районного суду м. Полтави перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
ОСОБА_6 22.04.2025 звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру застави. В якому посилався на те, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 31.12.2024 застосовано до нього запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. Покладено на нього зобов'язання виконувати обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, з метою запобігання тим ризикам, які були наведені прокурором. Однак, жодних підстав для застосування застави не було, він не переховувався від органів досудового розслідування, він здійснював лікування у лікарні ім.. Скліфософського, і жодного разу його не було запрошено слідчим/прокурором на жодну із проведених ними слідчих дій, він не вчиняв жодних спроб спілкуватися чи якимось чином впливати на свідків чи своїх працівників і підтвердження цьому є відсутність відповідних доказів наданих слідчим чи прокурором. Ним належним чином виконувалися усі процесуальні обов'язки передбачені КПК України, він не переховувався від слідчого чи прокурора, не порушував обов'язки покладені на нього ухвалою слідчого судді від 31.12.2024 і не має наміру їх порушувати й в подальшому. Призначений ухвалою суду розмір застави є для нього вкрай обтяжливим, вказані грошові кошти були відлучені ним з сімейного бюджету, йому довелося проходити курс дорогого лікування травми отриманої ним внаслідок побиття його 16.12.2024, а також він фактично 4 місяці починаючи з 16.12.2024 перебував на лікарняному і не отримував заробітну плату. Він має на утриманні трьох дітей, забезпечення яких нормальним рівнем освітніх та позашкільних програм, також потребує значних матеріальних витрат, які він як батько зобов'язаний забезпечувати. Просив, зменшити розмір застави з 80 до 20 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб.
В судовому засідання обвинувачений та захисник просили клопотання задовольнити, посилаючись на викладені у ньому обставини.
Прокурор просив у задоволені клопотання відмовити. Вважає, що саме визначений раніше обвинуваченому розмір застави зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Потерпілі покладалися на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судом установлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 31.12.2024 застосовано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн. Покладено на ОСОБА_6 зобов'язання виконувати обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави обвинувачений ОСОБА_6 у клопотанні посилається на те, що з моменту застосування до нього запобіжного заходу та протягом усього часу досудового розслідування та судового розгляду він демонструє належну процесуальну поведінку та не порушив жодного із обов'язків, що визначені КПК України. Також зазначає, що має скрутне матеріальне становище. Отже, є підстави для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави.
Так, підстави та порядок звернення із клопотанням про зміну запобіжного заходу передбачено ч. 1 ст. 201 КПК України, ч. 5 ст. 194 КПК України.
З сукупного аналізу приписів Кримінального процесуального законодавства вбачається, що підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри/обвинувачення, зменшення встановлених ризиків.
Частинами 1, 2 статті 182 КПК України визначено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, у випадку порушення підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, фактично застава у відповідному розмірі забезпечує виконання підозрюваним/обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та є засобом запобігання перешкоджанню підозрюваним/обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з моменту обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу та визначення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для зміни запобіжного заходу в частині визначення розміру застави та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченому може забезпечити і зменшення розміру застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника.
Керуючись статтями 131, 177-178, 182, 201, 350, 369-372 КПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави застосованої ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Полтави від 31.12.2024 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1