Справа №: 398/2190/25
провадження №: 2/398/1786/25
про залишення позовної заяви без руху
"21" квітня 2025 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко І.П., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Гулий Андрій Васильович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приютівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,
Представник позивача адвокат Гулий А.В. через систему «Електронний суд» звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просить суд визнати за ОСОБА_1 , спадкоємцем за законом після смерті свого батька ОСОБА_4 , право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями загальною площею 60,8 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,2500 га, кадастровий номер 3520385200:51:000:0254, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд; земельну ділянку площею 0,8100 га, кадастровий номер 3520385200:51:000:0256, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та призначена для ведення особистого селянського господарства.
Дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Однак, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Суддя зазначає, що визначення ціни позову майнового характеру є обов'язковою вимогою до позовної заяви та корелює з приписами Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких сума судового збору, яка підлягає сплаті у позовах майнового характеру визначається виходячи саме із ціни позову.
Згідно з пунктами 2, 9, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19).
Згідно з положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оцінку земель» грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.
Позивачем не надано суду документів на підтвердження дійсної вартості житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та двох земельних ділянок, про визнання права власності на які в порядку спадкування за законом він звернувся до суду, та відповідно не визначено у позовній заяві ціну позову.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
До позовної заяви додано квитанцію № UKA3-RAQF-92FE від 14 квітня 2025 року про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Однак, оскільки подана позовна заява не містить ціни позову, відтак неможливо визначити розмір судового збору, який повинен бути сплачений відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» з урахуванням ціни позову. Відтак, позивачу необхідно визначити ціну позову та надати до суду підтвердження доплати судового збору, у разі, якщо його розмір з урахуванням ціни позову перевищує 968,96 грн, які вже сплачені позивачем при поданні до суду позовної заяви.
Реквізити для сплати судового збору, які опубліковані на офіційному сайті (веб-адреса сторінки: https://od.kr.court.gov.ua/sud1118/gromadyanam/tax/):
отримувач коштів: ГУК у Кіров. обл./ тг.м.Олександрія/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37918230
банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)
код банку отримувача (МФО): 89 99 98
рахунок отримувача: UA498999980313111206000011561
код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір, за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260-261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Гулий Андрій Васильович, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Приютівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом залишити без руху.
Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали надати до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області письмову заяву про усунення недоліків, в якій визначити ціну позову та надати до суду підтвердження доплати судового збору, у разі, якщо його розмір з урахуванням ціни позову перевищує суму сплаченого позивачем при поданні до суду позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, якщо він відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Шинкаренко